У одній з черкаських фірм, що займається розробкою проектів відведення земельних ділянок кажуть, що отримують замовлення від компаній з інших областей, лише не з Черкаської…
Минулий рік запам’ятається черкащанам не лише успішно пережитим кінцем світу (за календарем майя), а й втратою крупного інвестора, одного з потужних світових виробників консервованих овочів – французької компанії «Бондюель». За іронією долі, саме 21 грудня 2012 року французи «відзначили» другу річницю з того дня, як вони отримали дозвіл на виконання будівельних робіт. Взагалі ж компанія предметно зацікавилася нашим краєм приблизно чотири роки тому. З-поміж інших інвесторів наше видання більше зосередилося на французьких, зважаючи на ситуацію, яка виникла з «Бондюелем».
Джерела «Прочерку», наближені до проектних фірм, що займалися відведенням земельної ділянки підприємству, стверджують: якби компанія «Бондюель» отримала дозвіл раніше, не мала стільки мороки з різноманітними контролюючими інстанціями і встигла б уже розпочати будівництво заводу, то були б ми з «Бондюелем» навіки разом.
А тепер йдеться лише про переведення потужностей з України в Росію. Бо там, на думку інвестора, клімат набагато сприятливіший.
Іноземці, які працюють в області, відзначають: українські закони - нічим не гірші за європейські. Проте зарубіжних підприємців бентежить, що будь-який чиновник тут береться інтерпретувати будь-який закон на свій розсуд і обов’язково – на свою користь…
Читайте також: «Бондюель» поки не будуватиме завод на Черкащині, але переробляти кукурудзу буде
Хто «з’їв» «Бондюель»?
За інформацією управління інформаційної політики та зв’язків з засобами масової інформації Черкаської облдержадміністрації, Франція не належить до основних країн-інвесторів, що активно вливають кошти в економіку області. Основними країнами-інвесторами на Черкащині є Беліз, Кіпр, Велика Британія і Німеччина. Що ж до французів, то нині на території області знаходиться сім підприємств з французьким капіталом. А мало бути вісім. Проте наприкінці минулого року з Черкаського району остаточно вирішила піти компанія «Бондюель», яка раніше декларувала намір спорудити на землях підприємства «Маяк-Худяки» завод з переробки цукрової кукурудзи та зеленого горошку і з заморозки овочів та фруктів.
«Бондюелю» нелегко дається завод в Худяках, але першу продукцією цієї торгової марки на Черкащині вже випущено», – писала ще в 2011 році черкаська обласна газета «Черкаський край».
Власник компанії свого імені Белуа Бондюель і голова Черкаської райдержадміністрації Євген Влізло обмінюються рукостисканням. «Ми мали великі плани щодо будівництва консервного заводу у Худяках», – говорив француз…
Чому ж «Бондюелю» «нелегко давався завод», який французький гігант у підсумку передумав будувати на Черкащині?
«Майданчик під завод почали готувати на місці колишньої ферми. Будівлі знесли, матеріал подрібнили на щебінь і відсипали ним польові дороги й місце забудови. Але далі почалося те, чим, як каже директор ТОВ «Маяк-Худяки» Олександр Поляков, французи були «дещо здивовані». Хоч мережі газо- й електропостачання поруч, та, приміром, енергетики поставили інвестору вимогу тягнути до заводу підземну кабельну лінію довжиною 12 кілометрів. А заодно й модернізувати французьким коштом підстанцію в Леськах, від якої завод мав би брати струм. Оскільки ж модернізація підстанції потребує зміни захисної зони, ТОВ «Маяк-Худяки» запропонували розробити й технічну документацію на землю для розширення захисної зони. А все це час», – писало видання «Черкаський край».
Так само зіткнувся французький інвестор з бюрократичною тяганиною щодо підведення газу.
Між іншим, неподалік Черкас мало постати потужне підприємство вартістю 40 мільйонів євро, яке почало впливати на «соціалку» села Худяки ще, так би мовити, до свого народження: французи одразу ж подарували сільському дитсадку «Яблунька» дитячий майданчик.
Читайте також: Французький виробник консервації відмовився будувати завод в Черкасах
У компанії «Бондюель» уже пояснили, чому покидають Черкащину. Мовляв, вони купили російські активи конкурента – виробника консервованої продукції з Франції Cecab Group, що дозволило компанії заповнити дефіцит потужностей у Східній Європі. Проте учасники ринку впевнені: рішення інвесторів пов'язане з технічними труднощами під час реалізації проекту в Україні.
Як інформували наприкінці минулого року «Українські новини», на Черкащині компанія «Бондюель» має намір передати корпоративне користування земель підприємства «Маяк-Худяки» компанії «Євраліс Семен Україна», що вже кілька років успішно працює в аграрному секторі Черкаського району, на початку цього року.
«Одні здихалися тягаря, а інші ще не знають, що отримали», – каже «Прочерку» представник однієї з фірм, що займалася відведенням земельної ділянки під майбутній завод. Цей чоловік безпосередньо контактував з французьким інвестором, та на спілкування з журналістом погодився лише на умовах анонімності – власне, як більшість з тих, хто «посвячений» в тему. Про боротьбу з корупцією як з явищем легко говорити з трибуни Ради. А перехід на корумповані особистості, та ще й в провінції, дорівнює майже самогубству.
Читайте також: У черкаського мосту через Дніпро може з’явитися двійник? Версії голови ОДА та мера не співпадають…
«Іноземці нині розглядають наш ринок як ризикований»
«Іноземці нині розглядають наш ринок як ризикований. Тому не хочуть вкладати сюди кошти. Коли на Черкащину прийшла така компанія як «Бондюель», її треба було зустріти з розпростертими обіймами, всіляко сприяти в роботі. Проте влада не порушила своїх традицій. Іноземній компанії в обмін за сприяння в налагодженні виробництва запропонували платити від 10 до 20 відсотків виручки. Якщо інвестиції в завод мали складати 40 мільйонів євро, то гроші повинні були нести чемоданами. Це одна проблема. Інша – де гарантія, що збудований завод в інвестора не заберуть?» – розповідає співрозмовник «Прочерку» про «тонкощі» співпраці з чиновниками.
На кого в подібній ситуації скаржитись, зарубіжний підприємець не второпає. Адже до нього, як переконують наші джерела, приходить з пропозиціями, від яких неможливо відмовитись, не голова райдержадміністрації чи інша офіційна особа, а такий собі позаштатний радник…
«Знаєте, зазвичай іноземні інвестори представляють публічні компанії. Вони звітують перед акціонерами за кожен вкладений євро. Тому деякі наївні європейці у відповідь на прохання, наприклад, податкової доплатити в бюджет району просять виписати квитанцію на підтвердження. Звичайно, ніхто їм ніякої квитанції не випише. Зате можуть порушити кримінальну справу. У той же час в Росії до купленого заводу «Бондюель» місцева влада одразу підвела газ і воду. І навіть безплатно дорогу до заводу інвестору пообіцяли побудувати», – стверджує джерело «Прочерку».
«Неповернення ПДВ? Така в Україні реальність»
Майже на околиці Черкас знаходиться завод французької компанії «Разек». Здаля добре видно труби хімічного гіганта «Азоту», що димлять. По інший бік – височенні труби Черкаської ТЕЦ.
Генеральний директор ТОВ «Разек Черкаси» Марк Сандре показує «Прочерку» великий цех, де робітники складають стелажне обладнання. Сировина для цього надходить з вітчизняних металургійних заводів. Мсьє Сандре не знає, що черкаські таксисти декілька разів перепитували адресу підприємства, перш ніж з’ясували, як далеко від центру міста, в «глушину», треба їхати. Він-бо вважає, що працює в самому центрі України, бо Черкаси недалеко від Києва, і радіє, що два роки тому знайшов тут вільну земельну ділянку. Марк Сандре мав декілька варіантів вибору, де працювати. Обрав Україну і нині щомісяця покидає її лише на кілька днів, щоб злітати у Францію.
– У кожній країні, особливо в кризу, є труднощі, Україна не виняток. Економіка на спаді, бракує грошей. Але тут намагаються перекрутити власні закони таким чином, щоб знайти причину взяти з іноземних підприємств найбільшу «таксу», – обережно добирає визначення Марк Сандре.
Марк Сандре. Фото «Прочерку»
Мсьє Сандре входить до клубу, членами якого є й інші представники іноземних компаній в Україні. На засіданнях клубу порушуються різні питання, що впливають на розвиток бізнесу в Україні. Найчастіше це – стосунки з податковою.
– Ситуація з неповерненням ПДВ – така ваша реальність. Це те, що є, – каже француз.
Щоб адаптуватися до українських реалій, керівництво компанії «Разек» намагається налагоджувати стосунки з місцевою владою.
– Про корупцію не може бути й мови. Ніяких хабарів людям, які працюють в податковій. Все прозоро. Якщо маємо проблеми, вважаємо за потрібне йти і говорити про ці проблеми. Нам у Черкасах допомагають насамперед четверо посадовців – голова Черкаської обласної державної адміністрації, міський голова Черкас, начальник обласного управління МНС та керівник обласної податкової, – перелічує Марк Сандре.
Слухайте також коментар Мсьє Марка Сандре ТУТ (аудіо).
Гарним стосункам з владою допомагає спонсорська участь компанії в різних заходах міста. Проте інколи сумнозвісні реалії засмучують і цих досить адаптованих французів.
Читайте також: Французи поскаржилися Тулубу, що не можуть вирішити «кілька питань». Губернатор дав наганяй підлеглим
– Була ситуація, коли нам відключили газ. Неприпустимо коли підприємство «Черкасигаз» так просто може зупинити завод. Це суперечить правилам економіки ! Адже якщо ви перекриваєте газ, відключаєте електрику, то у заводу падають результати, виробництво не дає доходів, і місто, яке отримує доходи від нас, страждає також, - не бажає розуміти простих для українця речей мсьє Сандре. - І все це сталося лише через поломку газового лічильника! Ще й не через нашу вину, а через погодні умови!
Також французького підприємця засмучують дороги і непрацюючий аеропорт. Марк Сандре розмірковує: якби мав змогу нормально їздити та літати, «Разек» у боргу б не залишився. Зі свого боку інвестор обіцяє комфортні умови для черкаських робітників, вищу, ніж на інших підприємствах зарплату, а ще - страхування.
«Від місцевої влади мало що залежить»
Той, хто завжди готовий допомогти інвесторам – чи то іноземним, чи місцевим – це міський голова Черкас Сергій Одарич. Принаймні він так стверджує.
– Я не чув нарікань про перешкоди з боку представників міста. Ми зробили абсолютну прозору систему надання земельних ділянок. З іншого боку я завжди особисто втручаюся в ті питання, де з інвесторів вимагають якісь зайві погодження або десь блокують надання тих чи інших дозволів і погоджень, – запевняє міський голова Черкас, і одразу ж визнає: – На жаль, це часто трапляється.
Сергій Одарич наводить приклад з тією ж таки компанією «Разек».
– При ввезенні нового обладнання необхідно було сплачувати ПДВ, яке держава не повертала. А у «Разека» основний продукт – на експорт. Неповернення ПДВ вимивало обігові кошти з підприємства. Дійшло до того, що вони вже не мали коштів, щоб купувати сировину і виробляти нову продукцію. Довелося мені особисто втручатися. І ось півроку йде стабільне відшкодування ПДВ. Ще раніше в цього підприємства траплялись непорозуміння щодо погоджень з боку пожежної інспекції, – розповідає міський голова Черкас. – Тепер - порядок.
Сергій Одарич шкодує, що не від місцевої влади залежить, чи увійде інвестор на територію. Мовляв, у комплексі питань, які виникають в розвинутих країнах по відношенню до суб’єктів господарювання, 60 відсотків регулюються законами, а 40 – органами місцевого самоврядування. У нас же самоврядування опікується всього одним відсотком. Тобто, місцева влада – не хазяйка в хаті, не може створити інвестору пільгових умов.
– Якщо інвестор в Німеччині хоче зайти і щось будувати, то орган місцевого самоврядування має право надати йому землю безкоштовно на якийсь термін, звільнити від податків тощо. А нам держава наказала : беріть у землекористувача щонайменше 3% від нормативно-грошової оцінки. Тому у нас в місті всі землекористувачі мають 3%, щоб залишився стимул для розвитку! – каже Сергій Одарич.
Слухайте також коментар Сергія Одарича ТУТ (аудіо).
Однак, незважаючи на такий реверанс в бік інвесторів, поки що Одаричу не вдалося заманити в Черкаси компанію «Майкрософт», яка розглядає можливість будівництва тут дата-центру. Переговори досі тривають.
Екс-губернатор Черкаської області Вадим Льошенко також вважає, що прихід інвесторів насамперед залежить від центральної влади. А оскільки політична ситуація в державі нестабільна, то інвестори нині воліють вкладати кошти в короткотермінові проекти. Це менший ризик.
– У нас розвелося безліч контролюючих органів. І щоб здати все під ключ, треба витратитися двічі. Спочатку - на будівництво, і стільки ж на документацію та на підведення газу, електрики, залізниці», – перелічує голова Черкаської обласної організації партії ВО «Батьківщина», депутата обласної ради Анатолій Бондаренко.
Сам Анатолій Васильович свого часу працював на сільськогосподарському підприємстві «Нібулон». Він зауважує, що після приходу в область нового керівництва генеральний директор підприємства Олексій Вадатурський принципово жодного разу не приїздив на Черкащину.
– Я вже на «Нібулоні» не працюю. Але знаю, що останнім часом компанія побудувала на Київщині два нових елеватори: у Переяслав-Хмельницькому районі замість Канева, та у Денихівці Тетіївського району замість Лисянського чи Тальнівського районів Черкащини. Наша ж область «пролетіла», – наголошує Анатолій Бондаренко.
Читайте також: Опозиція: «Влада сама поставила собі незадовільно»
Джерела «Прочерку» в компаніях, що займаються наданням дозволів інвестору на виконання будівельних робіт, також підкреслюють: від Києва дійсно залежить багато, але місцева влада зовсім не бідна та безпорадна.
– Ми зараз отримуємо замовлення на розробку проектів в різних областях, лише не на Черкащині. Чому? Схоже, якщо за часів попереднього голови облдержадміністрації Олександра Черевка «винагороду» владі бізнес платив уже після введення заводу в експлуатацію. Нині ж обласна влада вимагає «винагороду» наперед, ще до будівництва заводу. На такі умови ніхто не погодиться! – наполягають співрозмовники.
Свого часу голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб обіцяв, що у нас, завдячуючи іноземному бізнесу, постане інноваційно науково-технологічний центр (аналог Кремнієвої долини в США), відродиться аеропорт і річковий порт, збудують другий міст через Дніпро, а інвестори з Кореї відремонтують дороги. Однак вийшло навпаки. Суттєво згорнув свою діяльність у місті завод «Богдан» , а з області втік «Бондюель»…
Підуть чи залишаться?
Отримати ексклюзивний коментар у керівника облдержадміністрація Сергія Тулуба виданню не вдалося. Тому ми сподівалися почути про ставлення обласної влади до інвесторів хоч на підсумковій річній прес-конференції. Але її Сергій Тулуб так і не провів – мабуть, беручи приклад з президента Віктора Януковича. А після Нового року пан Тулуб пішов у відпустку.
Так само у відпустці і начальник головного управління інвестиційно-інноваційної політики, підприємництва та зовнішніх зносин Черкаської ОДА Євген Калінічев.
Як повідомляв у травні минулого року Сергій Тулуб, «основою економіки Черкащини» займатиметься його новий заступник, Анатолій Безверхній, тоді саме призначений на відповідну посаду. (Раніше Безверхній обіймав посаду директора спеціалізованого підприємства «Укрспецторг» у Києві.) Сподіваючись на те, що Анатолій Васильович повинен в своїй роботі співпрацювати з інвесторами, ми вирішили звернутися до нього. Та Безверхий, за повідомленням управління інформаційної політики та зв’язків зі ЗМІ Черкаської ОДА, теж виявився у відпустці… Нині інформаційний запит від «Прочерку» вивчає (принаймні, ми на це сподіваємось) перший заступник губернатора Сергій Рябцев.
Виданню «Прочерк» довелося надіслати інформаційний запит Сергію Рябцеву, де ми запитали його думки щодо інвестиційної привабливості нашого краю
Торік влада України декларувала намір «виграти боротьбу за євроінвестиції». Про це наголошував тодішній перший віце-прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський.
Та вже наприкінці 2012 року виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев'янко заявила на прес-конференції: Україна продовжує втрачати інвестиційну привабливість. Про це повідомляла «ЛігаБізнесІнформ».
І навіть ті, хто «прижилися» на українському грунті, не впевнені, що продовжать рости саме тут.
– Ми вирішили трохи інвестувати в Росію, трохи в Україну. Ми оберігаємо себе від можливих економічних труднощів і, можливо, політичних, – каже гендиректор ТОВ «Разек Черкаси» Марк Сандре.
Генеральний директор ТОВ «Разек Черкаси» Марк Сандре на фоні свого виробництва в Черкасах. Поки що продукція йде на експорт. В основному - в Росію, та француз вірить, що настануть часи, коли і українські торговельні мережі матимуть змогу купувати це обладнання
Разом з тим, француз радить українцям не опускати рук.
– За кордоном кажуть, що для розвитку бізнесу потрібно 15-20 років. Я не згідний. Згадайте Польщу десятирічної давності. Такою нині є Україна. Та зараз ми бачимо розвинуті Варшаву і Краків. Думаю, Україна спроможна стати такою ж. Більше того, вважаю, що Україна здатна перетворитися на одну з центральних країн Європи, куди приїжджатимуть інвестори. І, можливо,тоді у нас на заводі буде повне виробництво для місцевого продажу, а не на експорт. Повторюся: нині в Україні мало грошей, але є земельні багатства, є багато молоді, яка хоче здобувати досвід. Не чекайте два десятиліття! – майже просить Марк Сандре.
Здається, мсьє Сандре щиро не хоче, щоб українські перспективи з’їла корупція…
реклама
