БОТТІЧЕЛЛІ: РЕСТОРАН ЗАПРОШУЄ НА (при)ЧИТАННЯ Або «Не вигадуйте муки і драми…»

Воюючи з рестораном «Боттічеллі», губернатор зводить рахунки з попередньою владою, а Микола Томенко та місцева «культурна еліта» - граються у поборників України. Усі разом – піаряться на імені Василя Симоненка. Доказ нещирої та показної любові політиків та діячів культури до витязя української поезії – брудна та недоглянута пам’ятна дошка поетові на будинку, де він жив у Черкасах...

Недоглянута пам’ятна дошка поетові на будинку, де він жив у Черкасах

Традиційно місцева влада та політики згадують про Василя Симоненка раз на рік. Узимку. Відзначаючи 8 січня річницю з дня народження поета. Цього разу Симоненко «ожив» весною. Після того, як ресторан «Боттічеллі» облаштував коло поетового барельєфу літню терасу.

 «Я в світ прийшов не лише пити й їсти…»

Сусіди, а в історичній будівлі на Хрещатику над рестораном міститься редакція газети «Черкаський край» ( радянська «Черкаська правда», де колись працював Василь Симоненко) обурились. Тераса мовляв позбавляє пішоходів тротуару, паплюжить зовнішній вигляд будинку Городецького та затуляє барельєф Василя Симоненка, встановлений коло входу в редакцію «ЧК» з нагоди 75-річчя поета.  До всього – немає можливості ставити редакційний автомобіль.

Квітень цього року. Встановлення літньої площадки "Боттічеллі"

« Ще коли в будинку, де розміщено єдиний у Черкасах Меморіальний музей Василя Симоненка, облаштовували ресторан "Боттічеллі", у багатьох виникло запитання: як можна просто під музейною кімнатою поета (кабінетом, у якому він працював) розміщувати питний заклад?

Однак ці думки цікавили мало кого з тих, хто заволодів частиною будинку, що на розі вулиць Хрещатик та Смілянська, де колись працював поет. Спроектована відомим архітектором Владиславом Городецьким у 1914 році будівля - одна з небагатьох історико-архітектурних візитівок обласного центру. Сюди часто приходять екскурсанти, гості міста. Дім вистояв під час Великої Вітчизняної війни, хоч чимало інших сусідніх споруд понівечено під час боїв за визволення Черкас. Нині будинок належить до пам'яток архітектури й перебуває в обласній комунальній власності.

Власники ресторану, однак, зуміли одержати дозволи міських властей, прорубали собі додатковий вхід, ліквідували газони, зробивши парковку автомобілів. А нещодавно біля новоявленого ресторану знову з'явилися будівельники, які до фасаду будинку почали тулити конструкції майбутньої виносної тераси. Мовою міських чиновників - малої архітектурної форми. Таким чином не тільки закрили фасад будинку, а й у прямому розумінні "загнали в глухий кут" барельєф поета Василя Симоненка, який у січні цього року так урочисто відкривали представники громадськості та народні депутати. До того ж постраждали пішоходи: тепер прибудову потрібно обминати вузенькою стежкою біля проїжджої частини дороги, а її, як водиться, займають автомобілі…». Так позицію колег виклав у своїй публікації кореспондент газети «Урядовий кур’єр». А сам «Черкаський край» почав серію викривальних публікацій проти ресторану та його власника – керівника обласної податкової адміністрації Юрія Ткаченка. Звичайно, авторам публікацій можна було публічно проявляти свою браваду. Адже з приходом нового губернатора Сергія Тулуба Юрієві Ткаченку  залишалось перебувати на посаді лічені дні…

"Черкаський край" збирає на боротьбу з рестораном діячів культури, ветеранів журналістики і політиків

У «Черкаського краю» є своя правота. Історичний проект Владислава Городецького та постать Василя Симоненка вимагають робити будь-які зміни з будівлею по вулиці Хрещатик, 251 дуже обережно. І спритні ресторатори, які прискореними темпами взялися за облаштування приміщення, тераси і прилеглої території не могли не роздратувати черкаських діячів культури. Особливо відомих любов’ю до «а поговорити?», а не до діла. Але в їхній позиції більше проглядається заяложений патріотизм та звичайна заздрість, ніж щире вболівання за долю історичної будівлі. Адже хіба вічно занедбаний закуток на Хрещатику не був проявом зневаги і до історії, і до черкащан? А якщо так пафосно боротися з рестораном, то чому не боротися за відродження інших будівель архітектора Городецького, які є у Черкасах? Чому реально не дбати про всі пам’ятні місця, пов’язані з іменем Василя Симоненка?

«Я тобі галантно не вклонюся, компліменти зроду не зліплю…»

Історія з рестораном, пам’яткою та В.Симоненком стала вдалим фоном для появи віце-спікера Миколи Томенка. Власне, такою вдалою нагодою для красивих заяв було і відкриття самого поетового барельєфу. У січні цього року Микола Володимирович пафосно проголосив, що «нарешті Черкащина зробила вагомий крок з популяризації відомого українського поета, і тепер усі черкащани та гості міста зможуть побачити будинок, звідки почалася журналістська діяльність Василя Симоненка». Щоправда, за інформацією, яка гуляє Черкасами, меморіальну дошку було встановлено без відповідних погоджень та проектів. А гроші на ремонт і заміну вікон у редакції «Черкаського краю», про виділення яких з нагоди 75-річчя поета рапортували високі чини,… «згоріли» у Держказначействі.

Барельєф поетові встановлено без належних погоджень та проектів. Його відкриття - піар для відомого політика-земляка.

Отже, естафету обурення рестораном «Боттічеллі» від редакції «ЧК» та місцевих діячів культури підхопив заступник голови Верховної Ради України. Микола Томенко направив у травні до Генеральної прокуратури звернення з проханням «вивчити ситуацію з відкриттям ресторану та зведенням виносної тераси у будівлі, що є пам’яткою архітектури Черкас». Як повідомляє інформагентство УНІАН, за словами М.Томенка «найбільше обурення громадськості та працівників редакції газети «Черкаський край» викликає те, що колона тераси розташована впритул до нововстановленого до 75-річного ювілею барельєфа Василю Симоненку. «Це єдине місце, де можна відвідати кабінет, в якому працював Василь Симоненко, і лише в січні цього року, до ювілею поета, на ньому (будинку) було встановлено барельєф та викарбовано його безсмертні слова. Нині ж впритул до обличчя поета розмістилася тераса ресторану і незабаром будуть лунати тости та ресторанні співи», - заявив М.ТОМЕНКО.».

Як завжди, яскрава і образна заява відомого політика – нашого земляка. Особливо гарно звучить про «ресторанні співи». Чи не навіяно це порівняння відомими шинкуваннями з товаришем – головою обласної ради Володимиром Гресем? Наскільки щира позиція віце-спікера? Ось окремі з Інтернет-відгуків на новину про заяву Миколи Томенка щодо «Боттічеллі» (мова авторів збережена):

«Я хочу буть несамовитим…»

Гучно попіаритись на Василеві Симоненку вирішив і черкаський губернатор Сергій Тулуб. А головне, використати ситуацію щоб звести рахунки з попередньою обласною владою. Адже Юрій Ткаченко, з чиїм ім’ям пов’язують ресторан, - соратник попереднього губернатора Олександра Черевка, депутат обласної ради від «Нашої України».

Сергій Тулуб обурений "демократами" з ресторану

– Коли я зайшов у редакцію газети «Черкаський край» і побачив, що дошка на честь Василя Симоненка, закрили прибудовами... Це ті, котрі нещодавно сиділи в кріслах і говорили, як вони дбають про Черкащину, які вони патріоти і які вони демократи, - цитують слова Сергія Тулуба черкаські ЗМІ. - Так ставитися до цього приміщення не можна. Завдання влади – навести порядок у таких питаннях. Треба з повагою ставитися до людей, які творили історію Черкащини.

Отже, численні державні служби кинулись встановлювати губернаторський порядок. Вже є помітні результати. «Боттічеллі» тривалий час не працював. Радіє газета «Черкаський край»: «Ресторан відступає: поки що лише на два метри від Симоненка. Кампанія щодо збереження первозданного обличчя будинку Городецького, що на вулиці Хрещатик, 251 у Черкасах, і захисту пам’яті молодого витязя української поезії Василя Симоненка триває, і вже принесла свої перші позитивні зрушення. З кінця минулого тижня ресторан «Боттічеллі», до якого прямо причетні колишній голова Державної податкової адміністрації Юрій Ткаченко, а також його молодший брат Дмитро Ткаченко, не працює. Учора ж зранку монтажники почали розбирати металеві конструкції виносної тераси ресторану, аби перенести одну з її колон… усього на два метри в бік від барельєфа Василя Симоненка.

Після низки публікацій в газеті «Черкаський край», в яких вказувалося на порушення, допущені встановленням виносної тераси, в облдержадміністрації було створено спеціальну комісію, що перевірила законність будівництва так званої малої архітектурної форми. Наслідком роботи комісії стали приписи Служби охорони культурної спадщини, управління містобудування і архітектури облдержадміністрації та ГУ МНС в Черкаській області про демонтаж виносної тераси ресторану, як незаконно спорудженої… До речі, перевірками виявлено низку недоліків: від порушень пожежної безпеки до незаконного приєднання до підстанції Державної податкової адміністрації в Черкаській області. Як результат, недолік був усунутий, а самі ресторатори залишились без електроенергії…». («Черкаський край», № 48 від 23 червня 2010р.)

Очевидно, що поява ресторану «Боттічеллі» у будівлі Городецького на Хрещатику взагалі стала можлива завдяки зв’язкам та можливостям його власника – впливового чиновника минулої владної обойми. І відповідні дозволи і погодження він зміг отримати саме завдяки своїй вазі. І перепланування в приміщенні не узгоджуються з нормативами.

Але треба відверто визнати – ситуація з рестораном «Боттічеллі» - це піар. Намагання для одних отримати серед черкащан дешеву популярність та повагу, а для губернатора Тулуба – нагода показати, як «донецький» піклується про українського поета. А заодно – й лупцює політичних опонентів…

Найвідоміше творіння італійця Сандро Боттічеллі - "Народження Венери". Завдяки політичному шуму ім'я художника - на слуху у черкащан

«Ми думаєм про вас…»

А поки розгортається ця провінційна історія нещирості, у Черкасах в районі ринку на вулиці Сєдова чекає на елементарну увагу та, мабуть, справжню небайдужість, меморіальна дошка Василеві Симоненку. Знаходиться вона не у центрі міста, не на історичній будівлі – на звичайному будинку, де жив поет. Брудна та загиджена, зі сміттям довкола – її вигляд визначає справжню ціну черкаських пристрастей «за Симоненка».

Це місце можуть прибрати Тулуб, Томенко, Чабан, газетярі з "Черкаського краю", діячі культури і політики. Всі, хто голосно заявляв про "глибоку шану" до Василя Симоненка

Кривлякам

Не вигадуйте муки і драми,
Не видавлюйте з себе сліз.
Правді в очі дивіться прямо,
Не відводьте погляду вниз.

Не вимучуйте з себе сміху,
Коли серце стогне від мук,
Не благайте у долі лиха,
Коли щастя іде до рук.

Будьте схожі самі на себе - 
Чи розумні, чи просто дурні.
Будьте чортом чи ангелом з небі,
Тільки не будьте штучні й смішні.

*У якості підзаголовків у тексті використані назви поезій Василя Андрійовича Симоненка