Інтенсивні бої в промзоні Авдіївки, які розгорнулися рано вранці в неділю, 29 січня, забрали життя 9 українських воїнів. Серед них троє – з Черкащини.
Церемонія прощання із загиблими під Авдіївкою українськими військовими зібрала на майдані Незалежності близько тисячі людей, повідомляє кореспондент «Радіо Свобода». До трун із тілами бійців 72-ї окремої механізованої бригади прийшли охочі подякувати, покласти квіти і віддати останню шану. Бойові товариші поділились спогадами про загиблих, священики зачитали молитву в їхню пам’ять. І повз «живий коридор» із людей, які стояли навколішки, труни винесли з майдану...
«Заступник комбата – ще зовсім дитина, – згадує у «Фейсбуці» про Андрія Кизила з Умані журналіст телеканалу «1+1» Андрій Цаплієнко. – Лише на три роки старший від моєї дочки. Здається, в мирних містах у його однолітків на вустах лише «Контрстрайк» та «Танчики». Для нього ж слово «танчик» лунало геть не прикольно. Танки всю ніч били по них. Вони це витримали. А потім прилетів «кабанчик». Так тут називають міну-стодвадцятку. Загинуло троє. Андрій серед них».
Серед тих, хто сумує за 23-річним Андрієм (він народився 2 травня 1993 року) – його двоюрідна сестра Вікторія Михайлюк-Врачинська.
– У нас – родина військових, – розповіла «Прочерку» Вікторія. – Наш дідусь військовий, батько Андрія – також... Андрій і сам з дитинства хотів бути військовим. Після 9 класу він вступив у військовий ліцей імені Богуна. «Піхота – цариця полів»... Відтак навчався у військовій академії у Львові.
Коли розпочалася війна на сході України, Андрій потрапив на службу на Донбас. Пройшов усі гарячі точки фронту. Останнім часом служив біля Авдіївки.
– Під керівництвом Андрія в різні часи служило багато 40-річних, 50-річних людей, мобілізованих. Він умів з кожним знаходити спільну мову, – крізь сльози каже Вікторія.
По Андрієві залишилася дружина і 8-місячний син.
«Як же важко це писати, бо я досі не вірю, що він пішов. Але я прошу вас, Андрюхіній молодій родині дійсно потрібна допомога, – написав у «Фейсбуці» тележурналіст Володимир Рунець. – Ось номер картки "Приват" його дружини: 5168 7573 0463 3961, Оксана Богданівна Кизило».
– Наше покоління на бачило мирної служби в армії. Ми бачили тільки бойову. І це є основою розвитку нашої армії, – сказав Андрій Кизило журналістці телеканалу «1+1» Євгенії Цвітанській. – Як ви вважаєте, як можна підняти імідж і престиж українського офіцера? Щоб у військовий час саме вони були елітою суспільства, як це було колись?
Своїм життям і смертю Андрій сам дав відповідь на це запитання.
Президент України Петро Порошенко посмертно присвоїв капітану, заступнику командира механізованого батальйону 72 ОМБр Андрію Кизилу, який загинув 29 січня, звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка»...
Чергову смерть принесла війна на Донбасі в Тальнівський район. У боях біля Авдіївки загинув 28-річний солдат-контрактник Дмитро Оверченко із Вишнополя, пише журналіст Юрій Стригун у виданні «Вісті Черкащини».
– Лише 24 січня Дімі виповнилося 28 років (він 1989 року народження), – каже сільський голова Тетяна Гудзенко. – Це був дуже позитивний хлопець. – Скромна, порядна дитина, спортсмен. Ніколи слова поперек не скаже... Діма ріс у багатодітній родині. Мав двох братів і двох сестер. Батьки проживають у Кіровоградській області. Батько дуже хворіє.
Загинув Дмитро 29 січня. Указом Президента України його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Смертельне поранення у промзоні Авдіївки отримав 26-річний Віталій Шамрай.
За інформацією Монастирищенської райдержадміністрації, Віталій Володимирович народився 26 травня 1990 року в м. Монастирище. У 2007 році закінчив 11 класів Монастирищенської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. В 2010 році закінчив Іллінецький державний аграрний коледж зі спеціальності «організація і технологія ведення фермерського господарства». Працював в ТОВ «Агровет Атлантик» апаратником виробничої дільниці.
З травня 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом до 169-го начального центру «Десна».
30 січня Віталій Володимирович, снайпер взводу снайперів військової частини польова пошта В0849, героїчно загинув під час несення бойового чергування внаслідок артилерійського обстрілу у промзоні міста Авдіївка Донецької області.
Районна державна адміністрація, районна рада, громадськість району висловили глибокі співчуття дружині загиблого героя Ірині Василівні, мамі Ніні Петрівні, сину Ростиславу та всім рідним і близьким загиблого.
Указом Президента України Віталія Шамрая нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Як повідомив голова Черкаської облдержадміністрації, загиблих черкащан посмертно нагородять почесними відзнаками «За заслуги перед Черкащиною». Також Юрій Ткаченко закликав місцевих владців зробити все необхідне, щоби гідно провести полеглих воїнів в останню путь і підтримати їхні родини.
На Черкащині 1 та 2 лютого оголошено дводенну жалобу.
Тим часом бої в Авдіївці тривають. Під обстрілами ворога руйнуються будинки, гинуть і отримують поранення військові та мирні жителі.
Нагадаємо, Черкащина надає волонтерську та іншу допомогу Авдіївці. Так, на початку січня військових 72-ої механізованої бригади відвідали священнослужителі та православні віруючі з Черкащини. А влітку діти та дорослі з Авдіївки мали можливість відпочити у Золотоноші.
реклама
Коментарі
Не будет никогда управы, так всегда было и будет, у кого есть деньги и мозги тот и рулит, остальным пастись)))
Стрічка RSS коментарів цього запису