21 січня виповнюється три роки від закінчення оборони Донецького аеропорту. Сьогодні ми згадуємо ті події, за якими свого часу слідкували мільйони наших співвітчизників.
Героїчна оборона Донецького аеропорту стала символом незламності та мужності українських військових і тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. Серед оборонців ДАПу було чимало черкащан, а шістнадцятеро з них навічно зараховані до Небесної Варти. В ці пам’ятні дні згадаємо всіх поіменно.
Владислав Алексейчук («Елвіс»)
Народився 18 липня 1977 року в м. Умань. Закінчив загальноосвітню школу №7 в Умані, потім - Уманський державний аграрний університет. 21 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Розвідник розвідувального взводу 90-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, молодший сержант.
20 січня 2015 року десантники 90-го окремого аеромобільного батальйону виїхали на трьох транспортерах МТ-ЛБ до нового терміналу Міжнародного аеропорту «Донецьк» для ротації особового складу та евакуації поранених. В умовах щільного туману та відсутності зв‘язку, який «глушили» російські збройні формування, транспортер, який йшов в голові колони та в середині якого перебував молодший сержант Алексейчук, проїхав будівлю аеропорту та опинився біля агроцентру, в результаті чого потрапив під обстріл бойовиків. В ході бою молодший сержант Алексейчук загинув. Разом з ним загинув лейтенант медичної служби Кондратюк О.
До жовтня 2015 року числився в списках зниклих безвісти. Була надія на те, що Влад живий і перебуває в полоні. Та через 9 місяців його тіло ідентифікували за ДНК-експертизою. Похований взимку 2015 року, як невідомий солдат, на Краснопільському кладовищі міста Дніпра.
27 жовтня 2015 року перепохований на кладовищі «Софіївська Слобідка» міста Умань.
Віктор Арабський
Народився 25 червня 1969 р. у с. Воронівка Городищенського району. 1984 року закінчив школу, по тому — Шевченківський гідромеліоративний технікум. Господарював, тримав велике господарство.
3 вересня 2014-го року мобілізований на військову перепідготовку, громада Воронівки за свій кошт повністю його обмундирувала. Старший сержант, механік-водій, 3-й окремий танковий батальйон «Звіробій» (169-й навчальний центр Сухопутних військ).
Загинув 8 лютого 2015 року внаслідок мінометного обстрілу опорного пункту «Зеніт» в районі с. Спартак Ясинуватського району Донецької області, намагаючись врятувати танк Т-64БВК «310» та витягнути тіло свого загиблого товариша старшини Олександра Олійника, який загинув напередодні. Похований у с. Воронівка Городищенського району Черкаської області.
В’ячеслав Гага
Народився 3 серпня 1991 року у с. Плешкані Золотоніського району. Випускник Навчально-наукового інституту фізичної культури, спорту та здоров'я Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (2013). Працював вчителем фізичного виховання в с. Гельмязів Золотоніського району.
Служив у Збройних Силах України за контрактом у 95 Житомирській окремій аеромобільній бригаді.
Навесні у складі свого підрозділу опинився у найгарячіших, на той час, точках війни на сході України — поблизу Краматорська та Слов'янська. Отримавши важке поранення у ногу, потрапив на реабілітацію, проте дуже скоро повернувся на фронт.
Проходив службу солдатом у 95-ій окремій аеромобільній бригаді.
Загинув 26 січня 2015 року виконуючи завдання з евакуації поранених бійців з поля бою в районі с. Спартак Ясинуватського району Донецької області, поблизу Донецького аеропорту. В’ячеслав Гага був чемпіоном Черкаської області з греко-римської боротьби (серед молоді), чемпіоном області по бойовому самбо. Похований із почестями у рідному селі.
Андрій Горбенко
Народився 6 січня 1971 року у м. Сміла Черкаської області. Сержант аеромобільно-десантної роти, водій, 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон). Навчався в СПТУ-5 (м. Сміла), служив в армії. Працював помічником машиніста потяга в локомотивному депо, проходив службу в органах внутрішніх справ, був головним механіком у Смілянському міському РЕМ, водієм Смілянського РЕМ. У серпні 2014 року був мобілізований до лав ЗСУ. Загинув 19 лютого 2015 року поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком від мінометного обстрілу.
Похований у с. Мала Смілянка Смілянського району Черкаська область.
Костянтин Дубовський
Народився 3 червня 1988 року в с.Гудзівка Звенигородського району. Круглий сирота, виховувався старшою сестрою.
У серпні 2014 року добровольцем пішов у військкомат, призваний за мобілізацією 14 серпня 2014-го. Механік-водій, 93-тя окрема механізована бригада.
29 грудня 2014 року загинув у бою з російськими терористичними збройними формуваннями, які атакували позиції українських військовиків біля Пісків. Костянтин зазнав поранень — двох кульових і одного осколкового. Помер дорогою до шпиталю. Похований 3 січня 2015 року в селі Гудзівка Звенигородського району.
Володимир Загуба («Лєший»)
Народився 15 червня 1971 року у с. Новоселиця Чигиринського району Черкаської області. Старшина, стрілець-помічник гранатометника. 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон).
18 січня 2015 року отримали наказ дістатися до одного з терміналів ДАП, забрати вбитих та змінити поранених, мала відбутися чергова ротація. Вирушили на трьох МТЛБ. Уночі з 19 на 20 січня через густий туман бригада збилася з визначеного курсу, відійшовши майже на кілометр від дороги, потрапили в засідку. Почався одночасний обстріл з трьох сторін, 1 бойова машина встигла швидко змінити курс та відійти в безпечне місце, інші зазнали ушкоджень. Вибухом було вбито та поранено солдатів, що знаходилися зверху на броні, серед тих, що загинули — і Володимир Загуба. Впізнаний за експертизою ДНК. 1 квітня 2015-го похований в селі Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.
Олександр Кондратюк («Чорний Вовк»)
Народився 4 липня 1982 року у м. Шпола Черкаської області.
Закінчив медичний коледж у Черкасах і пішов працювати в сільську амбулаторію. Був зарахований за цільовим направленням на педіатричний факультет Вінницького національного медичного університету, де навчався з 2003 по 2010 рік.
Старший лейтенант медичної служби. 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон). Загинув 20 січня 2015 року при евакуації кіборгів в Донецькому аеропорту.
Місце поховання: с. Ярославка Шполянський район Черкаська область
В’ячеслав Лисенко («Кіборг»)
Народився 26 жовтня 1976 року у м. Сміла Черкаська область. Закінчив Кременчуцьке ПТУ № 16, автослюсар-водій. В 1995—1996 рр. проходив строкову службу в ЗСУ, Івано-Франківськ.
Проживав у селі Саївка (Гребінківський район), по тому працював охоронником у Києві.
У червні 2014 року був мобілізований. Молодший сержант, заступник командира взводу, 93-я окрема механізована бригада. Загинув 17 січня 2015 року у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька.
Похований у с. Березівка Гребінківського району Полтавської області.
Андрій Миронюк («Сет»)
Народився 12 липня 1975 року у м. Умань Черкаської області Учасник АТО, український письменник, інженер-конструктор. Останні 12 років свого життя жив у Маріуполі Донецької області, працював на металургійному заводі. Воював за територіальну цілісність Грузії, пройшов Абхазію, Осетію, Молдову і першу Чеченську війну. Написав і видав книгу «Kavkaz.ua».
Твори: «Тропами», «Фантазія», «Сталь та кружева» не були ще надруковані.
Загинув 20 січня 2015 року від кулі снайпера на злітній смузі Донецького аеропорту, прориваючись на допомогу оборонцям нового терміналу.
Згідно інших даних, загинув 20 січня. Тоді група на 2-х БТР рушила забрати поранених до ДАПу. В умовах щільного туману та за відсутності зв'язку — «глушили» терористи — десантники на БТР-ах потрапили у засідку. Під час бою БТР, в якому В'ячеслав з іншими військовиками здійснювали прорив, врізався в будівельні конструкції аеропорту та вибухнув. На честь Андрія Миронюка названо один з провулків Умані.
Олексій Панченко («Онук»)
Народився 23 вересня 1974 року у Черкасах. У 1994 році закінчив Черкаське пожежно-технічне училище. Потім працював начальником відділу лінійного контролю Управління Укртрансінспекції в Черкаській області.
Мобілізований в серпні 2014 року, солдат 81-а десантно-штурмова бригада - 90-й окремий аеромобільний батальйон «Житомир» — черкаський взвод. З 20 листопада 2014 року безпосередньо у зоні бойових дій.
19 січня 2015 року загинув у бою з російськими збройними формуваннями від кулі снайпера поблизу Донецького аеропорту.
Похований в Черкасах. В Черкасах є вулиця Олексія Панченка.
Євген Півень («Кіборг»)
Народився 2 грудня 1972 року в місті Веймар (земля Тюрингія, Німеччина) у родині військового. Через деякий час родина переїхала до міста Золотоноша Черкаської області. Закінчив школу. З 1990 року в Збройних Силах СРСР, потім України. У 1994 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне ордена Червоної Зірки училище імені Верховної Ради України. З 1994 року проходив службу у 79-ій окремій аеромобільній бригаді Високомобільних десантних військ Збройних Сил України. У 1999 році закінчив Національну академію оборони України (місто Київ). У 2010-2011 роках брав участь у миротворчій місії ООН в Косово.
Старший офіцер відділення по роботі з особовим складом 79-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, підполковник (посмертно).
З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 4 жовтня 2014 року майор Півень загинув від вибуху гранати під час відбиття атаки російсько-терористичних угрупувань на Міжнародний аеропорт «Донецьк».
8 жовтня 2014 року похований на кладовищі міста Миколаїв (в районі Велика Корениха).
Євген Подолянчук («Скаут»)
Народився 4 липня 1991 року в місті Черкаси. У 2008 році закінчив спеціалізовану школу №3 у Черкасах. У 14 років Євген Подолянчук вступив до Національної скаутської організації України «Пласт». Вихованець юнацького пластового куреня імені Ярослава Мудрого (станиця Черкаси).
З 2008 року в Збройних Силах України. У 2012 році закінчив з відзнакою факультет аеромобільних військ та розвідки Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (місто Львів) за спеціальністю «Управління діями підрозділів військової розвідки та спеціального призначення».
З 2012 року служив в 3 окремому полку спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Командир групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення Головного управління розвідки Міністерства оборони України, капітан (посмертно).
З квітня 2014 року брав участь в Антитерористичній операції на сході України.
14 вересня 2014 року старший лейтенант Подолянчук загинув при обороні аеропорту Донецька, прикриваючи відхід бойових побратимів.
18 вересня 2014 року похований на кладовищі села Крутьки Чорнобаївського району Черкаської області. В Черкасах одна з вулиць названа на честь Євгена Подолянчука.
Максим Пресняков («Артист»)
Народився 22 травня 1986 року в селі Мошни Черкаського району Черкаської області. У 2003 році закінчив із золотою медаллю загальноосвітню школу села Мошни. З 2003 року в Збройних Силах України. У 2007 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Служив командиром розвідувального взводу 17-ї окремої гвардійської танкової бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, потім – командиром розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Майор (посмертно).
З липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. 18 січня 2015 року група розвідників на чолі з капітаном Пресняковим виїхала на двох бойових машинах піхоти (БМП) на допомогу іншій групі, яка потрапила у засідку. По дорозі до місця бою, в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області, розвідники потрапила у засідку. Перша БМП підірвалася на фугасі та була обстріляна з ручного протитанкового гранатомета. В ході бою водій-механік однієї з БМП був поранений та застряг у підбитій машині. Капітан Пресняков кинувся рятувати бойового побратима. Під час обстрілу офіцер загинув, прикривши своїм тілом пораненого водія-механіка.
21 січня 2015 року похований на кладовищі села Мошни Черкаського району. У селі Мошни є вулиця Максима Преснякова.
Андрій Терещенко («Рембо»)
Народився 23 червня 1991 року у м. Черкаси.
Закінчив Черкаську загальноосвітню школу № 30 (2008).
2 грудня 2014 р. отримав тяжке поранення в голову під час обстрілу в аеропорту Донецька, був доставлений вертольотом до шпиталю, але врятувати його не вдалося.
Залишились батьки (мати, Світлана Чорна-Терещенко, після загибелі сина вступила на військову службу за контрактом у ЗСУ) та сестра.
Похований у м. Черкаси на міському кладовищі № 4.
8 травня 2015 р. загиблому воїну АТО, колишньому учневі та випускнику школи № 30 на фасаді школи було відкрито меморіальну дошку
Володимир Терещенко («Кіборг»)
Народився 23 травня 1957 року у м. Звенигородка.
Проживав в місті Одеса, працював на Одеській залізниці. Займав активну громадянську позицію, підтримував розвій Української помісної церкви, прихожанин УПЦ КП. У часі Євромайдану — активіст Одеської самооборони. У часи війни — доброволець, заступник командира роти-інструктор з повітрянодесантної підготовки, 80-та окрема бригада.
6 січня 2015-го загинув під час боїв за Піски — великокаліберна куля пройшла крізь бронежилет.
Похований в Одесі 10 січня 2015 року з військовими почестями.
Анатолій Чупилка («Свобода»)
Народився 27 вересня 1974 року у м. Канів. 1991 року закінчив Канівську ЗОШ № 6. З 1991 по 1994 рік навчався у Київському політехнічному інституті, протягом 1996—1998 років служив у ЗСУ, 95-та бригада. З 2005-го працював у торгівлі.
Член Черкаської обласної організації ВО «Свобода». Депутат обласної ради від ВО «Свобода» Учасник Революції Гідності. Протягом січня — травня 2014-го очолював делегацію Черкаської ОО ВО «Свобода» у КМДА. На засіданні сесії Черкаської обласної ради жодного разу не був — весь час перебував на фронті; служив добровольцем, потім — бійцем 90-ого окремого аеромобільного батальйону. Снайпер, заступник командира взводу, 81-а окрема аеромобільна бригада (90-й окремий аеромобільний батальйон).
Зник безвісти 20 січня 2015 року під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька під час прориву для евакуації поранених. Впізнаний за експертизою ДНК. Похований у м. Канів.
Вічна слава Героям!
Фото на початку: Укрінформ
реклама
