Отже, беремо кропиву, мелісу, чебрець, яглицю, грицики, подорожник, листя малини, полуниці, смородини, липи, кульбаби, бруньки сосни, квіти конюшини, додаємо яблуко, лимон, родзинки, трохи фініків, гарбуз. Потім додаємо воду, усе це перемелюємо в блендері. Зеленний напій, за словами Олексія, вкрай корисний для здоров’я.
– Зелень має мінімум в десять раз більше корисних речовин, ніж у плодах, які ми бачимо. Що ми можемо кидати сюди? Все те, що допомагає пригнічувати паразитарні форми в нашому організмі, це енергетичний напій! – каже Олексій Юрченко.
Це лиш один з епізодів, про що можна довідатись і що спробувати на Черкащині.
Приїхавши до Черкас оглянути місто та деякі об’єкти області щодо туристичної привабливості, голова ГО «Туристичний розвиток регіонів» Олександр Коваленко вражений насамперед тим, що обласний центр – це зелене місто. Водночас натреноване око фахівця помічає, що частина туристичних об’єктів закриті для споглядання.
Наприклад, коли проїздимо вздовж вулиці Хрещатик, назва якої сама по собі є цікавою і асоціюється зі столицею, то видно дещо загороджений рестораном від споглядання будинок, де знаходиться редакція газети «Черкаський край». Колись це був перший громадський банк Черкас. Стара будівля характерна для Черкас своїм шпилем. Свого часу приміщення було культурним центром, бо там працював відомий письменник Василь Симоненко.
Так само зараз через будівництво торгівельного центру закривається від споглядання черкаський критий ринок у формі кола. Як зазначає архітектор Федір Гонца, це один із результатів радянських архітектурних експериментів 1960-1970-х років. Масивна споруда циліндричної форми, збудована в Черкасах 1971 року в стилі «архітектурний модернізм», стала першим ринком такої форми в СРСР. Усі наступні криті ринки були нащадками нашої «шайби», як називали споруду протягом перших років після її появи. Ця цінна архітектурна споруда закривається з усіх боків будівлями.
Попри те сумчанин Олександр Коваленко намагається концентруватись на позитиві. Каже, всерівно в Черкасах є що побачити, а це і зоопарк, і блакитний палац зі шпилем – будівля Укрсоцбанку, і екзотичний храм «Білий лотос». Він поряд з іншими учасниками туристичного прес-туру з різних міст України (журналістами, блогерами, представниками туристичної галузі) дивується розташуванню черкаських вулиць, адже тут все під прямим кутом.
– 193 рік тому у Санкт-Петербурзі затверджено план міста Черкаси. Його розробив архітектор шотландського походження Вільям Гест, за що отримав премію. До речі, більшість старих міст США побудовані за такою схемою, наприклад, Нью-Йорк, – каже екскурсовод Анатолій Журило.
До слова, Черкаси у багатьох асоціюються з Дніпром.
– Загалом Черкаси для мене – це другий Київ, бо тут теж Дніпро і теж є вулиця Хрещатик. Цього разу, як їхали, вже неподалік міста за нами летіла чайка. Це так символічно, загалом, це, мабуть, найбільше морське місто, що знаходиться далеко від моря, – зазначив письменник Андрій Курков на нещодавній зустрічі в Черкасах.
Цікаво, що їдучи містом до зоопарку, гості міста звертають увагу на сонячний годинник в Долині троянд, на пам'ятний знак м'ячу, на скульптуру бика, яких ми вже звикли і не помічаємо.
Найменший в Україні черкаський зоопарк, який цьогоріч святкує 40-річчя, має трохи більше 4 гектарів. Очолює його Євгеній Ван, який працював тут свого часу і лікарем, і зоотехніком. Директор розповідає, що оскільки площі невеликі. То почали перебудовувати колекцію зоопарку під маленьких тварин. Тому тут третина з 3 тисяч представлених екземплярів – це плазуни, земноводні, амфібії.
Екскурсовод Анатолій Журило, поки везе приїжджих гостей до гетьманської столиці, розповідає історію Черкащини, пригадує безліч відомих прізвищ від сивої старовини, а це Дмитро Вишневецький, Старицький, Нечуй-Левицький, і до сучасніших часів, як-от Василь Симоненко, Михайло Сирота…
У цей час екскурсовод Анатолій Журило трохи знайомить групу з містом. Каже, що загубитись тут важко, а знайти потрібний напрямок можна як за прямими вулицями, так і за назвами. Треба їхати в напрямку Сміли – шукаємо вулицю Смілянську, потрібно на Канів – їдемо Канівською, потрібно в Чигирин – Чигиринською.
Коли ж заїжджаємо в Чигирин, то мова лише про Хмельницького. Звісно, зараз це місто дещо менш населене, як за часів Богдана, але це дійсно культове місце, бо тут акумулюється весь початок державності. Тут вже відреставрована Резиденція Богдана Хмельницького, у якій, зокрема, є і військова скарбниця.
Чигирин цікавий тим, що всі приїжджі зразу біжать фотографуватись на фоні потужного монументу, що стоїть на Замковій горі і ознаменовує боротьбу українського народу за волю під проводом Хмельницького. Для фотографування не потрібно йти на саму гору, бо монумент розташований так, що його видно майже з усіх під’їздів до міста. До слова, на самій горі туристична група помічає зайця таких розмірів, що він навіть не дуже поспішає тікати. Дехто здаля сплутав його з козою…
Журналісти-члени групи, що пишуть на тему туризму, зауважують: три об’єкти по Україна є в лідерах по відвідуваності – це Камянець-Подільська фортеця, історичний центр Львова та парк Горького в Харкові. Дихає в спину цим туристичним місцям наша уманська Софіївка. Та поряд з розрекламованими місцями Черкащина має безліч можливо не стільки відомих, та не менш цікавих локацій, які в рамках внутрішнього туризму починають набирати все більших обертів. Чигиринщина якраз завойовує це місце.
Адже не лише його історією приваблює цей край, а й зеленими садибами.
Так, якщо ви хочете справді зануритись в історію, то вам буде цікавий маршрут Чигирин-Суботів-Мельники-Медведівка. Не забудьте в Суботів взяти п’ять гривень, бо саме на цій нашій банкноті зображена Іллінська церква, та сама, яку малював Тарас Шевченко і та сама, яка є в Суботові.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологам заборонили дослідити виявлені пустоти у Іллінській церкві
Розморений втомлений турист може заночувати в одному з комплексів зеленого туризму, наприклад, неподалік Дуба Максима Залізняка, адже цього велета ви всерівно не минете, якщо приїдете на Чигиринщину. Тут, до слова, є і чани, де можна скупатися.
Колись, щоб його полікувати, в землю поряд закопували туші тварин. Такий собі дідівський спосіб лікування дерев, щоб брали поживні речовини. Якось це діло організувала виходець з України, а зараз британка. Ця пані профінансувала колись таку роботу, а тоді пішла брехня по селу, і навіть у ЗМІ писали, що якісь люди привели до дуба і принесли тут в жертву двох британських коней…
Після Чигиринщини гостей везуть на Кам’янщину. Взагалі, Кам’янка має стати європейським містом та вийти в лідери по наданню туристичних послуг в області. Так вважає міський голова Володимир Тірон. Адже тут туристам презентують маршруту Тясминським каньйоном, діє лодочна станція, човнами і катамаранами вже можна купатись по ріці.
Початок тясминського каньйону біля Пушкінської скелі. Унікальність каньйону в природній фауні. Саме мохи, рослинність – все це унікальне.
Академік Лазаренко відкрив тут низку мохів, що відносять до реліктового комплексу. Це п’ять мохів, що збереглися з Льодовикового періоду. А нещодавно в місті відкрили ще й алею сакур.
Серед інших локацій, які починають привертати увагу на Черкащині, хочеться виділити також Моринську об’єднану територіальну громаду. Це мало не найменша ОТГ в Україні, принаймні в області точно. Як позиціонує себе громада – вона робить акцент на туризмі і культурі. Тут такі луки, байраки, балки, яри, що просто не можливо не замилуватись цим. Зелений туризм тут лише починає розвиватись. А поки громада має переселенця з Криму, який зайнявся вуликами і продає мед навіть до столиці.
Садиба зеленого туризму місцевого депутата Андрія Столяревського – переселенця із Криму вже зустрічає гостей. У нього також є можливістю оздоровлення в унікальному будиночку апі-терапії. Траса Київ-Дніпропетровськ ділить ОТГ надвоє, також є залізниця (напрямок електрички Знам’янка-Миронівка), тож можна дістатись за потреби в ОТГ. До Києва, схоже ближче і легше дістатись, ніж до Черкас.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На серпень Моринська громада готує фестиваль «Спас Медовий»
А одне з найбільших сіл громади – Виграїв, де бережуть пам'ять Хмельницького, який у 1648 році переміг тут військо Речі Посполитої. І подробиці цієї перемоги гості громади можуть почути від гіда розташованого у Виграєві єдиного в Україні музеї козацької слави.
До речі, ця громада, що серед перших започаткувала власний фестиваль – екологічно-культурного спрямування «Спас Медовий», який відбудеться уже цього літа. Це громада, що надзвичайно трепетно дбає про збереження народних традицій – у кожному будинку культури чи клубі тут є раритетні куточки української історії та культури, у кожному клубі чи будинку культури створено мальовничий куточок з рушниками, вишитими картинами та сорочками, знаряддями праці та ремесел, іншими раритетними старожитностями.
У кожному селі громади діють співочі колективи, що у пишних народних строях, зустрічають гостей громади власним гімном свого села.
Голова громадської спілки «Асоціація гостинності Черкащини» Валентина Височин зауважує, що сьогодні найбільшим попитом на Черкащині користуються Чигиринщина, Канів, а тоді Умань, Корсунь і Кам’янка, а також Буцький каньйон.
Популярності набирають тематичні села, такі як «Зерноленд» (Івківці), «Академія картопляних наук» (Головківка), «Країна мамонтландія» (Межиріч).
– Загалом, єдиною проблемою для людей, що займаються туризмом, є дороги, а також санітарні вузли. Все інше нас влаштовує, – зазначає Валентина Височин. – Хто подорожує Черкащиною? У нас зараз розділення 50 на 50. Половина – це черкащани. Якщо раніше черкащани в більшості в рамках внутрішнього туризму їхали в інші області, то зараз подорожують своєю. Бо додалися тематичні села, розваги, інші цікаві місця. Щодо інших 50 відсотків, то це жителі Кропивницького, одесити та кияни. Жителі столиці їдуть насамперед по тематичних селах, а одесити полюбляють Буцький каньйон, Легедзине, Кам’янка. Багато хто замовляє екскурсію теплоходом, екскурсії по місту Черкаси. Тож запрошую всіх охочих на Черкащину, при цьому відпочинок тут обійдеться набагато дешевше, ніж їхати кудись за кордон, а вражень буде не менше.
Назарій Вівчарик, Черкаси-Чигирин-Кам’янка-Корсунь, фото автора
Автор дякує за сприяння в поїздці Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА та Черкаському Центру розвитку місцевого самоврядування
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису