Нинішній гендиректор обласної державної телерадіокомпанії «Рось» Лариса Єфремова пройшла довгий шлях до Черкас: з Москви через Київ та Запоріжжя. Вона стверджує, що в Черкаси, як і свого часу в Запоріжжя, була направлена керівництвом Держкомтелерадіо. Тобто, від попереднього гендиректора ОДТРК «Рось» Юрія Уздеміра Лариса Єфремова вже відрізняється тим, що у неї не донецьке коріння і вона не є другом черкаського губернатора. Що, між іншим, не завадило їй вже отримати від голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба сертифікат на 550 тисяч гривень «на технічне оснащення телекомпанії».
Як і Уздемір, Єфремова не може (чи не хоче) спілкуватися державною мовою. У Черкасах вона вперше за все своє життя. Має амбітні плани щодо розвитку телерадіокомпанії і, як відчувається у розмова, дуже хоче заявити себе як успішний медіаменеджер.
Про інтерв’ю ми домовлялися з новим керівником «Росі» на одній з обласних колегій в облдержадміністрації. Спершу Лариса Єфремова вичитала автора цих рядків за те, що я висвітлив її офіційне представлення перед колективом телерадіокомпанії, яке відбулося у квітні, і на яке приїжджав сам голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олександр Курдінович. Тоді ж Лариса Інокентівна заявила, що «зробила для України стільки, що і депутати Верховної Ради до мене не доскочать». Відчувалося, що багато коментарів читачів на нашому сайті зачепили її за живе.
– А що означає, що «ви тут понаїхали!» Вибачте, ми живемо в одній країні. І звідки б не приїхала людина… Мене от дуже радує, коли Сергія Борисовича (Тулуба – голову Черкаської ОДА – ред.) представляють донецьким шахтарем. Мене це в захват приводить. Людина, яка повністю з народу! – емоційно говорила Лариса Єфремова.
Тоді ж перед нарадою Лариса Єфремова заявила «Прочерку», що взагалі некоректно, не зустрівшись з нею, що-небудь писати про її персону.
Тому ми зустрілися. У кабінеті Лариси Єфремової в телерадіокомпанії «Рось». «Прочерк» поцікавився, яке враження на неї справила черкаська телерадіокомпанія, запитав про перші кроки на посаді гендиректора і багато іншого. От лише фотографуватися Лариса Інокентівна навідріз відмовилася. Мовляв, це єдиний її «пунктик». Будемо сподіватися, що так…
– Плани у нас гігантські, а часу мало. Канал «перевдягається» до вересня і нам треба спішити. Адже ще треба перевірити, що ми зробили і як, – розпочала одразу першою Лариса Інокентівна. – Що ми затіяли? Скажу, що студії на сьогодні у нас непрофесійні, і вони непридатні для виробництва програмного продукту. Ми не можемо говорити, що не виробляємо програмного продукту, але ті програми, що йдуть на синьому фоні… Ну які це програми? У кожної програми повинно бути своє оформлення, своє обличчя, свій контент, своя структура. А коли в нас одна студія, то це лише одне обличчя. А програмний продукт повинен бути багатоликим і різноманітним. Щоб це зробити, ми вирішили просити облдержадміністрацію допомогти нам. Бо, на жаль, комітет з телебачення і радіомовлення вже має затверджений бюджет, тож серед року про які фінансові вливання може йти мова? Тому ми вирішили попросити обласну владу розглянути наше питання і, на щастя, отримали підтримку. А це тягне за собою певні фінансові вливання. Адже обласна телерадіокомпанія повинна мати достойний вигляд і достойно представляти Черкаську область. Бо коли я їхала вперше в цю область, то була вражена красою краю. У той же час телерадіокомпанія має такий вбогий вигляд.
– То ви вперше в Черкасах?
– Так. Я ніколи в Черкасах до цього не була.
– А щодо фінансової допомоги. Я так розумію, кошти будуть виділені з обласного бюджету? Скільки?
– Це питання розглядається. Я поки не готова назвати суму. У нас тільки що були дизайнери, які обраховують все. Поки що ми отримали принципову згоду на наші дії щодо розвитку телеканалу з боку області. Що таке будівництво студії? Ми не можемо сказати, що це коштуватиме стільки-то грошей.
– Чи давала обласна влада якісь фінансові обіцянки?
– На мій план розвитку телерадіокомпанії я отримала згоду. А стосовно сум треба говорити після всього аналізу. От до нас приїжджали представники компанії, що роблять студії трансформери. Сьогодні в нас відбувається своєрідний кастинг фірм. Кожна представить своє бачення, дизайнерські напрацювання, без чого суму визначити не можна. І тоді ми будемо визначатися, чи збігаються наші бажання з нашими можливостями.
– Оскільки телерадіокомпанія державна і фінансування йде з бюджету, то все таки хотілося б почути суму.
– Я просто справді не готова зараз говорити про суму. А Сергій Борисович ніколи суму не приховує. Він от нам дав сертифікат на 550 тисяч гривень на техніку на телерадіокомпанію. Цей сертифікат він подарував у день мого приїзду. То за ці кошти ми вже робимо ремонт в студії ФМ-радіо. За ці кошти ми придбаємо програму для роботи радіо.
– Скільки всього у вас студій?
– Всього три. Служба новин, велика студія під ток-шоу та ще одна, що є в будинку політпросвіти, де у нас ФМ-радіо. Велику студію ми перероблятимемо під студію-трансформер. Вона зможе підлаштовуватися під велику кількість програм. Тоді ми зможемо робити ці програми з різним дизайном. Це буде гарно і цікаво. Навіть у Києві не у всіх є студії-трансформери. Але кожен вирішує це питання по-своєму. Я вважаю, що треба робити таку студію. Вже сьогодні ми почали ремонт у студії ФМ-радіо. І нам, до речі, допомагає молодіжне крило Партії регіонів. Ми з ними уклали угоду на спільну роботу. Адже зараз питання ФМ-радіо стоїть особливо гостро. У нас ліцензія є, але будемо чесними, у тому форматі, в якому воно нині працює, то не робота.
– А воно взагалі працює? Бо коли з ОДТРК пішов Юрій Уздемір з ФМ-радіо були проблеми.
– Воно працює 24 години! Єдине, що воно потребує оновлення. Тож я думаю, що до 1 липня воно виходитиме в оновленому вигляді. Це нові заставки, нове оформлення, нові перебивки і джингли. Це має бути професійне радіо. І все має працювати у прямому ефірі. Тож у нас буде шість ведучих: троє жінок і чоловіків. У цілому ж я будую роботу і на радіо і на телебаченні за принципом закритого циклу. Це означає, що ведучі прямого ефіру також будуть робити програмні продукти, як і журналісти.
– Ви почали говорити за зміни на телекомпанії. Але хотілося б запитати: які враження у вас склалися про професійні якості колективу «Росі», коли ви приїхали до Черкас?
– У мене склалися найкращі враження. Бо, по-перше, була прекрасною зустріч. Це стосується і обласної державної адміністрації, і колективу телеканалу «Рось». Люди налаштовані дружньо, зокрема, і на те, щоби вчитися, якщо чогось не знають, щоби працювати якісно і продуктивно. У людей велике бажання працювати. От увечері я займатимусь зі студентами, майбутніми ведучими. Займаюся з охочими дикцією, мовною технікою, вчимося робити підводки. Бо ми оголосили кастинг на ведучих прямого ефіру. Шукаємо осіб з відповідним тембром голосу, людей живого розуму.
– Це ви говорите за радіо, а в телепрограмах можливі зміни?
– Так, ми сьогодні обмежені тим, що тематичний план і концепція розроблені, затверджені, але ми їх мінятимемо. За моїм планом, до 31 травня закінчимо підготовку нової концепції і думаю, що ми запустимо близько 4 нових програм на телебаченні і одне ток-шоу, і до вересня підтягнемо молодіжну програму, бо молодіжна аудиторія, вважаю, у нас не охоплена, як слід. Одним словом, зміни потрібно затвердити в комітеті з телебачення і радіомовлення. І з нового року у нас буде абсолютно новий програмний продукт. Бо нереально робити п’ять-шість програм однакових за своїм контентом, але з різними назвами. Це непрофесійно.
– А чи тягне це за собою збільшення штату?
– Якщо ми збільшимо власне виробництво програмного продукту, то значить ми збільшимо і кількість часу, який ми витрачаємо на роботу. Тож буде розглядатися кількість годин програмного продукту і від цього вже буде формуватися штатний розклад. Стосовно нинішньої кількості працівників компанії, то вона складає 149 осіб. Якщо порівнювати з іншими обласними телерадіокомпаніями, то ми ледь не найбільш мінімізований канал. Бо на інших обласних каналах при меншій кількості годин власного програмного продукту працює 250-350 осіб. Я не кажу, що у нас буде 250 осіб, але кількість працівників ми збільшуватимемо.
– Як ви взагалі потрапили до Черкас? Ви були знайомі з Сергієм Тулубом?
– Я все життя керівник. І зараз в доброму значенні цього слова я є номенклатурою національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
– Просто ми знаємо що попередній гендиректор потрапив до Черкас саме через дружбу з Тулубом…
– Ні, ніяких дружніх стосунків. Я професіонал. Уже потім самі визначите, якого рівня. Однак скажу, що зараз будь-який керівник, працюючи на каналі, зв’язаний по руках і ногах фінансовими можливостями. Тому можна бути хоч яким професіоналом, але якщо в тебе немає фінансової бази, то ти нічого зробити не зможеш. Можна зробити деякі програми, інше. Але втілити в життя те, що називається програмним телебаченням без фінансової допомоги нереально. І тут, власне кажучи, я хотіла би поставити крапку в розмовах, чому це я приїхала з Москви така вся крута у Київ, а потім у Запоріжжя. Чому, мовляв, така кар’єра? Справа в тому, що життя вносить інколи такі корективи, яких ти не чекаєш. У Москві в мене загинули рідні, і мені було важко там жити. Тому я переїхала в Київ. Тут в мене залишились рідні люди – сестра з племінницею. У столиці ми працювали з Ігорем Крутим і мали успішні проекти. А потім мені запропонували створити всеукраїнську радіомережу «Мелодія». Я погодилася, адже мені було цікаво себе реалізувати. І «Радіо Мелодія» стала справді успішним каналом. Зауважу, що коли я працюю, то намагаюся побудувати роботу так, щоб працівники могли робити без моєї присутності, вчу їх бути самостійними. Потім на запрошення Ігоря Шкірі (народного депутата від Партії регіонів) я будувала «Перший діловий канал». Формат був досить складним, адже за приклад ми взяли московський канал «РБК». Але в Росії в канал було вкладено 18 млн. дол.
– А в «Перший діловий канал»?
– Настільки менше, що й говорити нема про що. Але там цікаво було працювати. Спершу, щоправда, було страшнувато. Адже канал був аналітичний. Причому, це специфічні новини: економіка, паливно-енергетичний комплекс тощо. І все це в прямому ефірі щогодини. Але там було студентство. Молодь горіла і готова була все сприймати, щоб здобути досвід і самореалізуватися. І канал зараз цілком пристойний. Там досі працюють ті особи, з якими я починала. Нині цей канал має безліч нагород. А після першого року роботи ми отримали «Золоте перо», як канал-відкриття року. Після цього через сімейні обставини я змушена була піти в нікуди, оскільки не мала часу приділяти увагу роботі. Коли сімейна ситуація налагодилася, я знову стала думати про роботу, то мені прийшла пропозиція від В’ячеслава Богуслаєва (народний депутат від Партії регіонів, корпорація «Мотор-Січ») приїхати в Запоріжжя і підняти канал «Алекс». У мене була безвихідна ситуація, тож я поїхала. А коли, попрацювавши на «Алексі», повернулася до столиці, то, мабуть, завдяки тому, що мене люблять Володимир Манжосов (голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення) і Олександр Курдінович (сміється), отримала пропозиція приїхати в Черкаси.
– Але виникає питання. На «Алексі» ви працювали до грудня 2011 року. А очолили «Рось» у квітні цього року... Що робили у проміжку?
– Після Запоріжжя я вирішила трохи відпочити, підлікуватися і привести до ладу ряд сімейних справ.
– А звідки ви родом?
– Я народилася в Ставрополі. Вчилася в хореографічному училищі. Але потім побачила, що це не для мене і вирішила здобути ґрунтовну професію. Тож вступила до МГУ на історичний факультет. Спеціальність «Історія мистецтв». До цього учбового закладу завжди з трепетом відносилася Ірина Костянтинівна Скобцева, яка закінчувала той же факультет і ту ж спеціальність, що і я. Тож вона з Сергієм Федоровичем Бондарчуком приходили на пошуки молодих творчих людей. Я пройшла цей відбір і потрапила до майстерні Бондарчука. Потім повернулася в МГУ на аспірантуру і довчилася. Тож я кандидат мистецтвознавства. Моє направлення – кіно і телебачення. Тому я і потрапила на «Мосфільм».
– Де ви зараз живете в Черкасах?
– Живу у зйомній квартирі на Митниці. Облдержадміністрація піклується про це.
– Тобто ви платите за квартиру чи за вас платять?
– Я ж не повинна про це звітувати?!
– Просто ви повинні зрозуміти, що зараз в Черкасах багато приїжджих керівників і тому до них виникає багато запитань.
– Я не ставлениця Сергія Тулуба. Але що значить понаїхали. Я громадянка України. Я приїхала працювати сюди. Я хочу зробити канал кращим, щоб черкащани отримували задоволення від перегляду телеканалу або слухаючи радіо «Рось». У даному випадку, приїхавши і оцінивши ситуацію на каналі я зрозуміла, що я тут потрібна.
– Ви партійна?
– Ні. І ніколи не була. Але була комсомолкою, про що ніколи не жалкую. Це було цікаве молодіжне життя. Що було поганого у вислові: «Пионер – всем ребятам пример»? Піонер допомагає старшим. Це була свого роду гра, де виховувалися діти. А зараз? У нас же держава без ідеології! Кого ми зараз виховуємо? І я це кажу не для того, щоби просто поговорити. Я вважаю, що засоби масової інформації повинні не лише людей інформувати, а ще й просвітлювати, навчати.
– Чи плануєте самі вести якісь програми, як це колись робив Калініченко?
– Якщо я не навчу ведучих прямого ефіру достойно працювати, то прийдеться самій сісти перед камерою. Але мої обов’язки в іншому полягають. Я менеджер. Кожен повинен за свою роботу відповідати. Якщо хтось любить полюбуватися перед камерою, це інше питання. Я за те, що був програмний продукт.
– Чи плануєте ви когось зі знайомих привозити в Черкаси і робити заступниками?
– Я не приїхала сюди робити революції. У мене зовсім інше завдання: зробити цей колектив працездатним. Можуть бути одиничні зміни. Але для цього я повинна справді впевнитися, що людина не здатна виконувати свої обов’язки. Так, я деякими керівниками середньої ланки незадоволена. Але я буду дивитися. Треба спершу людину навчити, а потім вже говорити.
– Читаючи в інтернеті ваше інтерв’ю після призначення на запорізький телеканал «Алекс», дізнався про ваші плани проводити атестацію на профпридатність працівників телеканалу. Чи плануєте це запровадити і на «Росі»?
– Дуже добре, що ви згадали це інтерв’ю. Там було й інше інтерв’ю, яке я давала «Комсомольській правді». Я там якраз розповідаю про результати свого керівництва на цьому каналі. Щодо атестації, то зазначу, що це державний телеканал, тож вона тут проводилася. Але ми будемо не на профпридатність людей перевіряти, а на їх можливості. Бо є один журналіст, який гарно працює у жанрі репортажу. Іншому цього мало, щоби показати на що здатний, і він робить програмний продукт, більш ємкий по хронометражу. От у такому плані ми, звичайно, переглянемо роботу працівників.
– Маючи зв’язки з Києвом, чи не плануєте залучати до Черкас інших фахівців?
– Я буду запрошувати своїх колишніх учнів з Києва консультантами. Але вони в мене не будуть займати чиїсь місця і претендувати на чиєсь місце. Вони будуть лише консультантами. От наприклад Радіо-ФМ. Потрібний фахівець, щоб навчив як професійно працювати. От після ремонту ми запровадимо програму, для якої немає фахівця. Тож хтось повинен приїхати і навчити… Людина навчить, підтягне і поїде. До речі, один фахівець приїде з Запоріжжя, який займатиметься організацією молодіжної редакції.
– Наближаються вибори. Яка буде політика каналу щодо висвітлення діяльності опозиції, котра в часи керування Юрія Уздеміра заявляла, що телеканал її ігнорує?
– Існує державна телерадіокомпанія і існує закон «Про роботу депутатів Верховної Ради». Кожен депутат має в нас безкоштовно 20 хвилин телевізійного часу і 10 хвилин ефірного часу. Коли мені пишуть офіційного листа, я не маю права відмовляти. У нас був Богдан Володимирович Губський, у нас був Олег Валерійович Ляшко…
– Раніше скаржився Томенко…
– Я добре знаю Миколу Володимировича Томенка. Та усі вони були в мене свого часу і в ефірі «Радіо Мелодії» і на Першому діловому телеканалі. Розумієте, вони ж у нас не змінюються. І це я кажу без прив’язки до тієї чи іншої партії. Ми знаємо одне одного вже тисячу років. З Миколою Володимировичем ми зустрічалися, я вибачилася перед ним за ситуацію, яка виникала раніше на телеканалі, і ми працюємо як треба. Те, що зараз я не можу займатися агітацією і пропагандою, то вибачте. Коли буде старт виборчої кампанії, ми все визначимо в рамках Закону, узгодимо все з комітетом телебачення і радіомовлення і будемо працювати. Це комерційна структура може когось приймати, а когось ні, в залежності від того, хто власник каналу. А ми державна структура і працюємо за чіткими законами.
реклама
Коментарі
Это все просто трепня. Упивайтесь собственным величием. По сути проблемы информации ноль.
На оскорбленные чувства братии мне плевать. Да и эти местечковые темы с таким же уровнем дискусии мне просто надоели. Желающим чему либо научиться и понять могут почитать на radiostation.ru
2 Оксана Колесник
Ну давайте будем по журналистский еще более толерантными...Простим умным дядям с высшим образованием, что они за наш с вами счет получили лицензию. Затем купили оборудование наняли людей и пытаються выдать этот бред за профессиональну ю деятельность.
Причем получая за это гонорары!!
Начнем с того что семь лет назад на Роси НЕ ЗНАЛИ о том что есть такая автоматизация вещания. БЕСПЛАТНАЯ. Резали ножницами пленку и клеили скочем...........А компьютер стоял в приемной МИхМИха и на столе у него другой и еще и еще....
Ну для начала тыкать будите своей жене либо дедушке.
А также я не имею отношение ни к фирме Радиодом, ни к ее кульбитам. Так что адресочек надоть поменять. А с чего вы взяли что персона, что Уздемиру по ушам ездила вообще спец? Как раз наоборот, это полная .......атень была. ПОЛНАЯ. Вы вообще программы нормальные не украинских станциях слышали? Очень редко..А Рось так это шедевр...идиотизма за бюджетные деньги. Станция должна иметь формат, стратегию, информ политику СИГНАЛ с большой буквы наконец а не какое то блеянье. Ведущих с талантом и голосами, а не полудурдомных девочек, что перечитывают интернет перед микрофоном, гнусавыми голосами, делая кучу ошибок в интонации произношении и ударениях.. Такие
"таланты" в советские времена мусор из студий выносили а тут теперь микрофонс и аудитория в сотни тысячь. Бл...а комуто это нравиться..Когутня бл..полная когутня.
А где твоя итальянская, испанская и т.д. музыка? Ты ж Уздемиру по ушам ездил об этом, а оно велось. Почему это плохое радио, не смотря на то, что ты демпингуешь расценки на рекламу, зарабатывает сегодня больше, чем все твои ретранслируемые радиостанции. Если ты решил, что самый крутой эфемщик в Черкассах, то очень ошибаешся. А еще, надо уметь с людьми работать, а не сыпать их своими заучеными блотными радийными фразами.
Стрічка RSS коментарів цього запису