За людей чи за бренд? – які відбулися зміни за 100 днів до виборів

Зараз призначені чергові місцеві вибори, а виборчий процес стартує 5 вересня. До 5 серпня включно партії повинні подати до ЦВК кандидатури до складу обласних, районних, міських виборчих комісій. А до 10 серпня включно ЦВК має сформувати склад комісій.

Реєстрація кандидатів, гендер, турботи…

25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. Якраз за 100 днів до виборів у парламенті оновили Виборчий кодекс. «Слуги народу» планували зробити це ще взимку, але пандемія COVID-19 та спричинена нею економічна криза внесла свої корективи.

У цей час виборець може приглядатися до політичних проектів, до кандидатів і визначатися, відповідно до своїх вподобань. Однак, які маємо нюанси на цих виборах?

Фундаментально сам Виборчий кодекс не змінився. Зміни, які прийняла Верховна Рада України, стосувалися здебільшого четвертої частини – проведення місцевих виборів.

Проте, порівняно з попереднім законом «Про місцеві вибори» новацій багато.

У громадянській мережі ОПОРА дають пояснення: під час реєстрації на вибори в Україні діє механізм стримування, щоб обмежити участь людей, які навіть не розраховують отримати мандати. Для цього запровадили внесення грошової застави. Якщо кандидат чи партія долає виборчий бар'єр і отримує мандат, їм гроші повертають.

Голова ГО "Академія стратегічних досліджень"Сергія Пасічник зауважує, що грошову заставу зменшено, наприклад, за кожного кандидата в депутати сільської і селищної, районної рад, міської ради, де до 10 тисяч населення, незалежно від того, самовисуванець чи партія, треба буде внести заставу 944 гривні 60 копійок, це 20% мінімальної заробітної плати. Там, де громада понад 10 тисяч населення, розмір грошової застави будуть розраховувати на кожні 90 тисяч виборців, і буде приблизно 18 тисяч 792 гривні на кожні 90 тисяч виборців.

Як зазначає голова правління Громадянської мережі ОПОРА, черкащанка Ольга Айвазовська, у кожному списку має бути не менше 40% представників однієї статі. Відповідно, в кожній п'ятірці двоє до трьох мають бути чоловіки та жінки. І партії вже розпочали процес пошуку в першу чергу жінок, які б балотувались від них в якості кандидаток.

Сергій Пасічник додає: кандидат у депутати може балотуватися на цих же ж виборах і на міського голову, але не може балотуватися в іншу раду у малих громадах. Кандидат на міського голову може бути самовисуванцем, але якщо він також бере участь у виборчому списку партії, то вже не може йти самовисуванцем на міського голову. І там, і там уже має бути політична партія. Кандидатів у депутати в громадах із чисельністю виборців 10 тисяч і більше позбавляють права на самовисування, запровадивши систему пропорційних партійних списків. Вибори навіть у сільські громади мають відбуватися з прив’язкою до партії.

Старт виборів вийшов доволі турбулентним. Нашарувалися кілька причин – це і новий Виборчий кодекс, і децентралізаційні зміни терустрою, і проблеми з фінансуванням, і ситуація з поширенням коронавірусу. Аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА Андрій Савчук роз’яснює, яким може бути перебіг кампанії та чи встигла чинна влада потоваришувати зі старим добрим друзякою українських виборів – адмінресурсом. Адмінресурс – це коли політичні сили, партії чи кандидати використовують своє політичне становище чи зв’язки, щоб поліпшити позиції на виборах.

«Подивимося на «Велике будівництво» – програму, яка позиціонується як спільний проект президента та уряду і згадується ними при першій ліпшій нагоді. Вона передбачає масштабну розбудову інфраструктури: школи, дитсадки, амбулаторії, стадіони і дороги. На «Велике будівництво» лише цього року у бюджеті було закладено понад 100 млрд гривень. Тепер туди додали ще трохи грошей з фонду боротьби з коронавірусом. Укравтодор регулярно доповідає про кілометри побудованих доріг, розслідувачі не менш регулярно говорять про порушення процедур і тендерів, президент справно перерізає стрічки. З іншого боку, місцеві органи, які власне і мають ремонтувати та будувати, відкривати свої школи та садочки, і донедавна це робили. Чому донедавна? Бо тепер у них немає на це грошей. Місцеві ради постраждали від коронавірусного перегляду бюджету, хоча одні з перших і почали витрачати гроші на боротьбу з хворобою. Так вони вже не доотримали 15 млрд гривень. А це дуже багато як для місцевого самоврядування. Місцевим радам довелося скорочувати капітальні видатки: ні ремонтів доріг, ні ремонтів шкіл. А скільки грошей не просять в уряду, там лише розводять руками. Це створює прекрасний контраст, коли восени окремі кандидати будуть приїжджати і казати «ми побудували», – зазначає Андрій Савчук.

Оновлено форму бюлетеня

У нових законодавчих змінах підтримано нову форму виборчого бюлетеня. Тепер поруч із позначкою «За партію» буде місце, де можна зазначити номер кандидата. Раніше кодекс передбачав, що ставити позначку потрібно було біля назви партії та номер кандидата, якого підтримує виборець, у кінці бюлетеня, каже Сергій Пасічник.

На виборчих дільницях кожному громадянину видаватимуть по 4 бюлетені для: 1) голосування за голову громади (мера); 2) голосування за політичну партію до ради громади, яка має більше 10 тисяч виборців, або ж голосування за мажоритарного кандидата у своєму окрузі у менших громадах; 3) голосування за політичну партію до районної ради (тепер на всіх рівнях); 4) голосування за політичну партію до обласної ради.

У бюлетені з відкритими списками можна буде проголосувати як за партію, так і за конкретного кандидата, щоб підняти його в партійному списку. На бланку буде два стовпчики для відміток виборця. У лівій клітинці українець зможе проголосувати за партію. У правій - можна проголосувати за конкретного кандидата від партії: для цього необхідно написати його номер зі списку, розташований у правій крайній колонці. Якщо нардеп набере 5% від квоти, то це допоможе йому піднятися в партійному списку.

Отже, виборець у громаді від 10 тисяч виборців зможе голосувати за політичну партію, а також надавати перевагу конкретному кандидату зі списку цієї політичної сили. Як це працює?

Один з учасників виборчого процесу, в минулому перший заступник міського голови Черкас, а нині представник політсили «Черкащани» Віктор Беззубенко пояснює:

«Звісно, я, як представник ВО «Черкащани», згадаю зараз за свою партію. Ми працювали з фокус-групами, робили соціологічні дослідження, вибудовували стратегію. І побачили, що треба вибудовувати кампанію на авторитетних і фахових людях, і це різнобічна команда. Тут кожен фахівець в своїй справі, люди, що є авторитетами в своїй галузі чи регіоні. Кожен з нас має глобальне бачення розвитку України. Але ми місцева партія. Кому ми протистоятимемо?

Соціологія показує, що досить високий рейтинг в місті в «Слуг народу» і в опозиційної платформи «За життя». Вважаю, що такий сегмент виборця не орієнтується на особистостей, а буде орієнтуватись на бренд. Для таких виборців не буде важливий список партії. Вони голосуватимуть просто за популярний бренд – «Слуг народу». І там пройдуть до влади тільки ті люди, які мають більш високе місце в регіональному і центральному списку. Тобто партія на старті має прохідні відсотки. У нас же підніматиметься вверх кандидат і це буде внутрішньопартійна конкуренція, бо люди, вірю, зважатимуть на прізвище», - зазначив Віктор Беззубенко.

Він вважає, що така система виборів зручна для тих партій, які ведуть рейтингових кандидатів.

Про які ще зміни можна говорити? Аналізує Сергій Пасічник:

- фактично на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) рад скасовується мажоритарка та запроваджується пропорційна виборча система з відкритими регіональними списками. Незмінним при цьому залишається виборчий бар’єр для політичних партій — 5%. Втім,  на виборах депутатів  сільської, селищної ради, міської ради (міста до 90 тисяч осіб), районної у місті ради проводяться за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідного населеного пункту. При цьому у кожному окрузі може бути обрано не менше двох і не більше чотирьох депутатів.  Вибори сільського, селищного, міського (міста з кількістю виборців до 90 тисяч осіб) голови проводяться за виборчою системою відносної більшості, а в містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше (як в Черкасах) вибори голови проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному міському виборчому окрузі.

- чітко прописана процедура відкликання депутатів за народною ініціативою, тобто імперативний мандат. Ініціатором відкликання може бути партія або виборці. Підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою: невиконання депутатом місцевої ради обов’язку звітувати перед виборцями і проводити зустрічі з ними; невідповідність практичної діяльності депутата передвиборній програмі місцевої парторганізації, від якої його обрали, або програмі партії; невходження депутата, обраного в багатомандатному окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої його обрано, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції. Словосполучення «припинення членства у фракції» слід розуміти не тільки як добровільний вихід депутата з фракції, але і його виключення.

- скасовуються ліміти для виборчих фондів усіх видів виборів. Якщо нині такі ліміти встановлені для парламентських і місцевих виборів, то за новим кодексом, не існуватиме жодних обмежень щодо розміру виборчого фонду ані на президентських, ані на парламентських та місцевих виборах. Водночас встановлюються ліміти на передвиборну агітацію у ЗМІ. Якщо зараз відсутні будь-які ліміти, то з набуттям чинності кодексу суб’єкти виборчого процесу зможуть витратити на свою передвиборну агітацію не більше 3000 мінімальних заробітних плат на початок виборчого процесу (на сьогодні ця сума складає 12,5 млн грн) із свого виборчого фонду. Таке положення міститься в загальній книзі кодексу, а отже, поширює свою дію як на загальнонаціональні, так і на місцеві вибори.

- щодо розподілу мандатів - спершу відбуватиметься визначення кількості депутатських мандатів, отриманих кожною партією в територіальних виборчих округах. Для цього кількість голосів виборців, поданих за партію в конкретному виборчому окрузі, ділиться на виборчу квоту. У другу чергу визначають перелік конкретних кандидатів, які отримали мандати в територіальних виборчих округах. На цьому етапі формується рейтинговий територіальний виборчий список кандидатів кожної партії у відповідному територіальному окрузі. Фактично список складається з двох частин: у верхній частині розташовуються лише ті кандидати, які отримали не менше чверті голосів виборців (25%) від розміру виборчої квоти, і вони всі розміщуються в порядку зменшення кількості голосів виборців, які їх підтримали; у нижній частині списку розміщуються інші кандидати у черговості, визначеній організацією партії при висуванні кандидатів. Обраними від партії в кожному територіальному окрузі стають кандидати, які розміщені вище у цьому списку в кількості, що відповідає кількості мандатів, отриманих партією.

Назарій ВІВЧАРИК