Іван Далібожак: «Треба запускати малу авіацію. За нею все підтягнеться»

«Чому в черкаському аеропорту не літають літаки?» – доводиться постійно чути запитання. Нині з черкаським аеропортом асоціюється насамперед директор КП «Аеропорт «Черкаси Черкаської обласної ради», депутат обласної ради Іван Далібожак. Він є і головним натхненником розвитку аеропорту, і публічною особою, яка торік улітку презентувала президенту наше летовище.

Цікаво, що днями автору тексту довелося спілкуватися з людьми з одного з районів області, які запитували, чи часом не літають з черкаського аеропорту літаки в Туреччину, бо «нібито якісь рейси вже є». Чутки – потужна сила, однак, коли приходиш до приміщення аеровокзалу, всі питання відпадають. Тут тихо, безлюдно, а на стіні відсутні розклади польотів.

То наскільки реальною є перспектива польотів літаків із Черкас? На якому етапі ремонти та який фінансовий стан підприємства? За що відповідає керівник та чи легко йому налагодити зв'язок з новою владою області, яка так швидко змінюється? Про це детальніше - у розмові з Іваном Степановичем.

– Звідки ви прийшли на цю посаду?

– Працював в НВПП «ДАК-Електропром» директором на дочірньому підприємстві ТОВ «Скорпіони», де ми намагалися надати допомогу армії по ремонту бронетехніки, але у Міністерстві оборони так врешті-решт і не дали на це дозволу. Проте ми ремонтували електричне обладнання.

До роботи  в НВПП «ДАК-Електропром» працював заступником міського голови Сміли з 2006 по 2010 рік. Черкаський аеропорт очолив у 2017 році. Сам я родом з Івано-Франківщини. До слова, там аеропорт в цілому був у такому ж стані, як у нас у Черкасах. І зараз працює, адже «годувальниця» - злітно-посадкова смуга в робочому стані!

Взагалі, переконаний, що обласний центр повинен мати аеропорт та забезпечувати населення області послугами в авіаперевезеннях.

– На якому зараз етапі розвиток нашого аеропорту?

– Все завмерло у стадії 1986 року. З того часу абсолютно нічого нового не робилося. Як почали відроджувати? Почалося все з того, що злітно-посадкова смуга за період експлуатації покрилася тріщинами. З’ясувалося, що з часом бітум з мінеральними добавками втратив свою в’язкість. Камінці вилітали. І це було б ризиковано для прийому  бортів з низьким розташуванням двигунів, таких як повітряні судна  типу «Боїнг». Я говорив про необхідність застелити вирівнювальний шар. Це була осінь 2017 року. Влада області та Власник зацікавилися і вирішили, що можна зробити ремонт всієї полоси, що не могло не викликати ентузіазм. В облдержадміністрації тоді запевнили, що все поступово буде – і ремонт злітно-посадкової смуги, і ремонт периметру, руліжних доріжок і перону тощо.

Щодо робіт по  РЕМОНТУ злітної смуги - то це робиться  від трьох тижнів до трьох місяців. Але у нас робили так: почали у липні 2018 року, потім продовжили в кінці липня 2019 року, а коли того ж року на початку вересня з’явилися мікротріщини, роботи спинили. У кінці жовтня ще спробували робітники робити маркування на злітно-посадковій смузі, але нанесли не там, де треба…

– Попри ремонти, були ще ж борги?

– Так, Черкаський аеропорт як підприємство був у боргах. У комплексі, коли я прийшов на посаду, було  до 30 мільйонів боргів по всьому. Борги в номіналі рахувалися невеликі. Але як тільки починаєш платити, наростають штрафні санкції, пеня. Борги складалися з заборгованості по зарплаті з 2001 по 2011 роки, внесках до пенсійного фонду та єдиного соціального внеску, борги по платежах до бюджету. Ми почали платити, і пішло нарощення пені. Ситуація складна. До прикладу, я написав розстрочку  сплати штрафних санкцій по Пенсійному фонду, і тепер можу платити по 10 тисяч в місяць. Більше аеропорт не здатен зараз сплачувати.

Загалом регіональний аеропорт – це не високоприбуткова сфера. Це не «Жуляни», не «Бориспіль». Але судна малої авіації могли б тут постійно літати!

– Що зараз входить до аеропорту як підприємства?

– Дивіться (дістає карту – ред.) Аеропорт – це поєднання відповідного обладнання і міні-інфраструктури для організації вильоту і прийому повітряних суден різної категорії. Якої категорії ці судна можуть бути, залежить від стану злітно-посадкової смуги, яка має розміри 2500 метрів на 42 метри, від рівня протипожежної безпеки аварійно-рятувальної команди (укомплектованість, забезпеченість команди), від можливості забезпечити прийом, видачу багажу і контролю пасажирів на паспортний контроль, контролю багажу на митному контролі. Взагалі діяльність аеропорту забезпечує спільна  робота суміжних підприємств - таких як Державне підприємство «Украерорух» з відповідними підрозділами та авіаметеостанція цивільна.

– З чого живе аеропорт нині?

– Маємо частину нежитлових приміщень, які здаємо в оренду. До карантину тут часто проходили виставки, змагання.

Проводилися етапи змагань  чемпіонату України з автоспорту, організовувалися концерти. В цьому році, наприклад, проведено автоконцерт гурту «Без обмежень».

Останній рік взагалі була дивна ситуація. Якщо ОДА організували неякісний ремонт, то з програми розвитку Черкащини, мовляв, треба вилучати аеропорт. Така була позиція влади. Ми все ж наполягли, щоб не вилучати. Та труднощі лишилися. Так, у нас у черкаському відділенні «Украероруху» є диспетчери. І їх хочуть скоротити, бо аеропорт не працює, і компанія несе збитки. І в ДП«Украерорух» питають нас, коли закінчиться ремонт і почнеться робота? Ми у свою чергу пишемо звернення до обласної державної адміністрації. Там йде листування між департаментами. А ми чекаємо відповіді…

– Дивіться, коли приїздив президент Володимир Зеленський, вчергове йшла мова про відродження аеропорту. То коли ж це станеться?

– Скажу так, що директор аеропорту – це людина, адміністратор, який відповідає за безпеку персоналу, забезпечує безпеку польотів, укомплектованість всіх служби підприємства.

Є галузева угода, яка підписується між Власником - обласною радою - та профільним комітетом Черкаської обласної державної адміністрації, в якій йдеться про багато речей, про взаємодію з боку керівництва області в розвитку аеропорту. Поряд з тим, я не цураюся ходити до Міністерства інфраструктури на наради, де звучить слово «аеропорт». Більше того, коли звучать в Міністерстві питання річкового транспорту, мені це теж цікаво, адже у нас є така велика річка. Загалом, певні підвалини розвитку аеропорту закладалися ще при попередніх урядах, але справа рухається досить повільно, і це непокоїть. Якби все залежало тільки від мене – це одна справа, але тут цілий комплекс заходів потрібен.

Найбільше, мабуть, вникав у роботу голова ОДА Юрій Ткаченко. Щодо нещодавно знятого голови ОДА Романа Боднара, не можу про нього сказати те ж саме…Та й пробув на посаді  всього 10 місяців. Дивіться, у липні 2018 році почали робити смугу, і хоч ми не проєктанти, а експлуатанти, та все ж подавали зауваження. Це наше право. Погляньте тепер на сторінки, які ми уклали від березня 2019 року. Практично всюди в цьому томі наших зауважень вказано: «зауваження не приймаються». Водночас, потім на смузі з’явилися тріщини. Моє припущення, що між старим і новим шаром покриття поклали сітку, яка, можливо тепер «розриває» асфальт. Та це лиш припущення. Далі інше – неправильно розпочали робити маркування. Тепер крайнього треба шукати, але факт залишається фактом: на наші зауваження ніхто не зважав. НАБУ вилучили в управлінні капітального будівництва облдержадміністрації документи для вивчення. І на цьому все зупинилося. Тепер важко все реанімувати, бо документи ж досі вивчаються. Та дуже хотілося б, щоб питання з тріщинами вже вирішили і почали подальшу роботу. Нам після смуги треба ще руліжна доріжка, перон, реконструкція периметрового огородження. Але все спинилося на ремонті смуги.

– Ви казали про стратегію регіонального розвитку Черкащини. То там є згадка про аеропорт?

– Розгляд стратегії з грудня 2019 року перенесли на весну, а тоді поставили на розвитку аеропорту хрестик. Ми наполягали, щоб таки продовжили роботу, бо це важливо для області. 11 червня я був у слідчого НАБУ. Це моє право, а не обов'язок. Кажу, що я лиш підтримую всі законні дії у пошуку винних щодо тріщин на смузі, проте робота ж не може стояти. Треба рухатись вперед…

Тоді я казав колегам-депутатам, адже є нерозподілений залишок  коштів в бюджеті, давайте хоч помаркуємо смугу, яка є, та будемо приймати малу авіацію.

– Про які літаки мова?

– В авіації роблять так: вирізають шурфи та беруться керни і перевіряють склад асфальтобетону, щільність, вологість тощо. А також перевіряють несучу спроможність інструментально, тобто – їде спеціальне обладнання і створює тиск на злітно-посадкову смугу, як при посадці або зльоті літака. А тоді на мікронному рівні перевіряється, як повертається у вихідне положення покриття. І виявили, що стандартні літаки «Боїнги 737» можуть літати з нашої злітно-посадкової смуги після проведеного капітального ремонту  лише з умовою три  рази на тиждень з неповними баками палива і неповною кількістю пасажирів. Тобто, вимоги фактично недопустимі для великих повітряних суден, але допустимі для малої авіації. Наприклад,  АТР-72 може робити рейс на Львів на 60 пасажирів. Це можливо  і треба  запровадити!

– А СВІТЛОСИГНАЛЬНА СИСТЕМА, адже її немає? Ще у 2010 році кіровоградська компанія хотіла сюди зайти, проте виявилося, що літати можна вдень та за ясної погоди, і все.

– Так, з цим проблеми. Ми розпочали з капітального ремонту полоси. При цьому на проєкт світлосигнального обладнання в 2018 році  потратили 450 тисяч гривень з бюджету, а вже нові технології, і треба наступного року переробляти цей проєкт. Все йде вперед, все швидко змінюється по технологіях.

За умов належного обладнання ми б не прив’язувалися лише до світлої пори доби.

Проблема в тому, що немає комплексної відповідальності. Якщо аеропорт 29 років простояв, і ніхто ні копійки чи премії не отримав на підприємстві, бо літаки не літають, то орган, якому дається в управління аеропорт, отримує і премії, і надбавки. Не зазіхаю на чиїсь кошти, але хотілося б таки спільної відповідальності.

– Можна робити ремонт паралельно з роботою аеропорту?

– Звичайно. Так роблять «Жуляни».

Що могли б ми? Ми могли б ефективно працювати в світлу пору року, влітку. А зима потребує або активної експлуатації, або затишшя, бо значні кошти йдуть на прибирання полоси, тож тут або літати щодня, або на зиму робити паузу.

Також скажу, що є певні рамки по бюджетному плануванню. Вони обмежують. Я говорив раніше, що по аеровокзалу має бути не реконструкція, а капітальний ремонт. Пригадайте, там плитка падає зі стелі, затікає вода при дощі…

Також слід сказати, що за малою авіацією приходить велика. І коли б сюди підтяглася інфраструктура, вже б запрацював аеропорт, і тоді почалася б розбудова під велику авіацію. Це треба для бізнесу і для пасажирських перевезень. Подивіться карту Європи по перельотах – вона як мурашник. У нас це теж могло б бути. ДП «Украерорух» працює відмінно. Всіх попереджають про рух літака завчасно, літак ведуть на спеціальному обладнанні. Тож, в цілому можемо і хочемо працювати. Мені он голландець з Маньківки дзвонить і каже, що хотів би до обласного центру прилітати у справах, але ніяк не може. Тобто світ звик літати, а ми ніяк.

– Коли буде конкурс на нового директора?

– Оголосили конкурс на 18 вересня, але через пандемію перенесли на невідомий термін. Як на мене, дивно, можна розсадити людей в малій сесійній залі так, щоб були на потрібній відстані. А якщо дотягнемо до 25 жовтня, то треба буде і комісію міняти, бо до неї ж входять двоє депутатів обласної ради, а вони вже можуть не бути депутатами. Я, звісно, подав документи на конкурс.

– Скільки зараз працівників в аеропорту?

– Коли я прийшов, було 23, зараз 38. Працівників. Роботи дуже багато, бо нас контролюють багато органів. Треба, щоб були справні вогнегасники, щоб на автомобілі були заряджені акумулятори. Це цілий комплекс робіт, адже аеропорт - це серйозний об’єкт. Я раніше казав, що аеропорт потребує серйозних вкладень – 750 мільйонів гривень. Це ніби багато, але це небагато в масштабах держави. Проте кошти треба швидко вкласти – раз і все – і ми почали б працювати. Можливо, великих прибутків сам аеропорт і не приносив би, але ж він обростає багатьма структурами, бізнесами. Йде мова про заправку пальним, про харчі, про прибирання. Все починає працювати і все починає сплачувати податки. У мене зараз є пропозиції на бюджетну сесію, яка, думаю, буде вже після виборів. Дуже хотілося б, щоб звернули більше уваги на аеропорт.

Назарій Вівчарик