реклама
Sucurity Police

«Вітаємо в Руській Поляні!» – повідомляє плакат при в’їзді в село. На перехресті також знак із вказівниками на сільраду, лікарню, пошту, будинок культури, стадіон, санаторій, школи та дитячі садочки. Поряд Центр безпеки громадян в якому розміщена пожежна частина та поліцейська станція – до неї нас привезе пізніше голова громади, розповідаючи, як відновлювали цю будівлю усім селом.

20240201_113224

«Найперше ми створили Центр безпеки громадян»

Галина Іванівна Усенко постійно проживає у Руській Поляні. Каже, об’єднання пішло на користь, бо налагодилося прибирання сміття, є освітлення. Село має свою техніку, якою чистять сніг та  роблять дороги.

– Раніше сміття викидали в ліс, а сьогодні організовано забирають. Звісно, лише центральні дороги асфальтовані, але є власна техніка, то грейдерують, присипають  щебенем. У нас в селі хто може, пробиває собі свердловину, а хто не може, користується центральним водогоном, який так само забирає воду із пробитих свердловин. За користування центральним водогоном платимо. А от труби старі азбестові, то їх частково замінювали по селу, - розповідає Галина Іванівна.

Жінка пригадує, як знайомі, які ще задовго до повномасштабного вторгнення виїхали з села, приїхали в гості й відразу помітили зміни. Особливо їх чомусь вразила табличка з вказівниками.

– У нас в школах минулоріч були облаштовані укриття, тож усі діти мають змогу ходити до школи, а не навчатися дистанційно, – каже Галина Іванівна.

Сільський голова Олег Гриценко очолив Руську Поляну ще у 2015 році. З перших днів своєї роботи почав займатися об’єднанням, бачив перспективи, які відкриваються. Відповідно з командою проводив роботу в цьому напрямку.

– Їздили в Геронимівку, Степанки, Будище, Свидівок, Дубіївку. На початку 2018 року було прийняте спільне рішення щодо об’єднання сіл Геронимівка та Руська Поляна в Руськополянську об’єднану територіальну громаду з центром в Руській Поляні та складало 12 тисяч населення. Згодом у 2020 му році до нас доєдналися дубівчани. Наразі населення громади 15500 тис осіб, – каже голова громади.

20240201_112447

Ще до об’єднання створили Центр безпеки громадян. Це було недобудоване ще у 1980-х роках приміщення, яке не мало ні підлоги, ні даху, в приміщенні росли дерева. Відновили спільно з жителями громади та пожежниками. Задіяно до роботи було майже 1000 людей, прізвища всіх хто брав участь у відновленні, нанесені на банері, що знаходиться в пожежній частині.

– Головне, що ми не використовували бюджетні кошти, все робили самотужки. Фізично і матеріально допомагали бізнесмени, жителі громади, пожежники.  За два роки будівлю було відновлено повністю. Також маємо там офіцерів громади, – розповідає Олег Григорович.


Важливим кроком, за словами голови громади, стало створення і комунального підприємства, для якого поступово закупили техніку. На початку каденції голови села в громаді мали лише старий екскаватор. До об’єднання з Геронимівкою придбали новенький та трактор з навантажувачем, а після купили грейдер та для Геронимівського комунального придбали трактор з навантажувачем та причіп. Згодом для громади придбали автовишку і сміттєвоз. Після приєднання в громаду с. Дубіївки туди теж придбали трактор з навантажувачем та причіп.

20240201_113010

– Ось наприклад в Руській Поляні центральний водогін прокладений в 1950-х роках. Разом з тим колись люди самотужки проводили воду до домоволодінь , тож наразі маємо 73 кілометри водогону. Через те що труби старі, гнилі, тріщать, у селі бувають часті перебої з водою. Тож для ремонту чи відновлення потрібна техніка та інструменти. Тому їх купували в першу чергу.

Олег Григорович зауважує, що деякі громади залучають підприємців до розчистки снігу. Однак він сам свого часу був підприємцем, пізніше заступником сільського голови і розуміє, як це обтяжливо для підприємців, коли у них просять техніку.

20240201_113004

– Важливо, що завдяки сміттєвозу та тракторам з причіпами нами було організовано вивіз сміття від населення, підприємців, підприємств та організацій. Наприклад в Руській Поляні вже маємо 850 угод, в Дубіївці майже 500, до цього сміттям в громаді майже не займалися. В Геронимівці трохи краще було з цим, адже там багатоквартирний масив, тому організація вивозу сміття була більш-менш налагоджена, та ми поліпшили її, залучивши подворовий вивіз сміття. Нині там 500 угод. Звісно, є люди, які вночі намагаються викидати сміття, і це прикро, але боремося з цим, – зазначає Олег Григорович.

Читайте також: У селі на Черкащині шукають листоношу

До слова, сміття з громади вивозять на сміттєзвалище, яке так і називають «руськополянським». Насправді ж воно за межами села, знаходиться в лісовому масиві. Та земельна ділянка з правом постійного користування належить Службі чистоти м. Черкаси. ЗМІ часто пишуть про його переповнення.

Сміттєзвалище у Червоній Слободі тліє і смердить (відео)

– Сміттєзвалище юридично Служби чистоти Черкас. Але будь-які дії з розширення його абощо мають погоджуватися з нами. І нам відшкодовують за екологічні збитки. Водночас ми купуємо талони для перевезення свого ж сміття туди на сміттєзвалище, – зазначив голова громади.

Розповідає, як дружно громадою з залученням місцевого бізнесу робили дороги у Руській Поляні.

– Про це ж і сюжети знімали, як ми разом працювали. Бізнес допомагав, люди скидалися, обирали головного, в зошит все записували. В 2016-2018 роках робили найпроблемніші півкілометра. А у 2020-му році за програмою Президента України «Велике будівництво» зрештою нам збудували якісно 3 км дороги, які перед цим власноруч робили.

У Черкаському районі провели ямковий ремонт дороги Геронимівка-Руська Поляна-Дубіївка

До слова, Руськополянська громада в 2022 році прийняла удар в перший день повномасштабного вторгнення. Адже саме в Дубіївку, у село громади, був приліт 24 лютого. На щастя, ніхто не загинув. Та це стало справжнім шоком. Згодом за межами населеного пункту теж був приліт, вже влітку. Також без жертв.

– Пригадую перший день повномасштабного вторгнення – я сів в машину і поїхав в Дубіївку. Що і як – не знав ніхто. Але мали алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації. Два шкільних автобуси в центрі чекали на людей, почали евакуацію. Та людей було очікувано небагато, бо фактично в кожному дворі є автомобіль. Хто хотів, сам евакуйовувався, – згадує голова громади.

В перші дні війни з громади повиїздили близько 2-3 тис осіб,  Згодом поверталися.

– Переселенців приїхало близько 1500 тис осіб,– люди їх приймали в своїх домоволодіннях – знайомі. родичі, рідні, зважаючи на умови громади і на те, що не маємо в розпорядженні вільних соціальних об’єктів для проживання людей.

Загалом, перелічуючи досягнення за останні 5 років, голова громади називає головні безпекові об’єкти – це центр безпеки громадян, що об’єднує пожежну частину, та поліцейську станцію. Окрім того, відремонтували амбулаторію, швидку медичну допомогу в Руській Поляні, і зробили гараж для водія швидкої допомоги.

Бюджет і безпека: «Тепер діти можуть навчатися офлайн»

На цей рік бюджет громади становить  120 мільйонів гривень. Але половина з цього – субвенції на освіту, медицину тощо. До об’єднання, наприклад, Дубіївка прийшла в громаду з бюджетом у п’ять мільйонів, в Руській Поляні до об’єднання було десь 20 мільйонів. Нині у кожному селі є школи й амбулаторії:

– Водночас нам же додається повноважень, соціальна підтримка лягає на плечі громади. Фінансового розквіту не передбачається. Громада не має багато потужних бізнесів. Якщо говорити, наприклад, про Геронимівку, то там одне лиш агропромислове підприємство. А все інше – невеличкі магазини. За межами населеного пункту побудували деякі підприємства, але ж вони не майже наповнюють бюджет, – зауважує Олег Григорович.

20240201_110138(1)

– Якщо брати Руську Поляну, то тут основним є СТОВ «ЗОРЯ»  та меблевий комбінат, ще малий бізнес, деякі одноосібні підприємці. Так само і в Дубіївці немає великих потужних підприємств, - каже голова громади.

Він згадує минулий рік, коли громада особливо допомагала військовим, маючи більше коштів в бюджеті, та зуміли поробити укриття в школах.

Укриття ЗОШ Геронимівка

Укриття ЗОШ Геронимівка


– Наша громада фактично не мала укриття в жодному навчальному закладі, а їх багато- 4 школи(5 приміщень ) та 4 садочки . Є школа і садок в Геронимівці та Дубіївці, а в Руській Поляні дві школи і два садочки. Ми на початку минулого року покликали комісію, і фахівці сказали, що там з погреба, а там з тиру можемо зробити укриття. Таким чином за 4 місяці ми зробили 4 укриття, і діти можуть навчатися офлайн. Допомагали нам всі: хто ніс плитку, хто металеве перекриття, хтось інші будматеріали. Врешті, все облаштували і налагодили навчання. Всі працюють в очному форматі, – каже Олег Григорович.

Укриття, що спорудили в колишньому тирі. З місцевого бюджету на облаштування укриття спрямували півтора мільйона гривень. Допомога бізнесу склала близько 130 тисяч гривень

Укриття, що спорудили в колишньому тирі. З місцевого бюджету на облаштування укриття спрямували півтора мільйона гривень. Допомога бізнесу склала близько 130 тисяч гривень


Нині через певні бюрократичні питання припинено ремонт укриття у Дубіївці.

Враховуючи, що до адмінцентру громади в сільраду зріс потік людей, збільшилася кількість надання адмінпослуг. А  зважаючи на минулі «ковідні» вимоги щодо площі ЦНАПу, виникла потреба у розширенні приміщення.

– Але проблема була в тому, що будувати поруч через певні причини неможливо.  Було ухвалено нестандартне рішення - взялися за реконструкцію з надбудовою .Збудували нову будівлю сільради просто поверх старої. Роботи ще тривають. І тому фахівці сільради та ЦНАПу поки працюють у старій будівлі, яка немов схована усередині нової, більш сучасної.

20240201_110710

По селах у закладах соцсфери встановили твердопаливні котли, та в основному є можливість опалювати і газом. Голова громади каже, що враховуючи брак чоловіків, просто відключати газ і ставити твердопаливний котел, щоб рубати дрова, немає можливості. Та й загалом краще просто грамотно утеплити будь-яку будівлю і через відсутність тепловтрат можна економити на газу.

зображення_viber_2022-09-28_20-51-00-054-768x576

– Всі населені пункти нашої громади газифіковані, але щоб не було збоїв, почали робити альтернативу – перехід на тверде паливо. Дрова для соцсфери закуповуємо через тендер. Не завжди ними опалювати дешевше, зате завжди надійно. Та й наявність котлів дає змогу за потреби почати опалювальний сезон раніше, – каже Олег Гриценко.

Голова громади показує логотип, який розробили для громади, де розміщені фігурки людей. Каже, що і пожежна частина, і ремонт водогону, і латання доріг були б неможливі без спільних дій громади, тому так і виникла ідея логотипу: «Разом ми - сила!»

20240201_105625

Волонтерство

Також з початку повномасштабного вторгнення в громаді діяв соціальний центр, а в амбулаторії - хаб:

– Якогось місця компактного проживання переселенців ми не мали. Вони жили переважно по приватному сектору. Та ми намагалися допомагати всім, хто потребував допомоги. У нас все концентрувалося в амбулаторії, - каже голова громади.

Без назви – У нас є комунальний заклад «Спорт для всіх». Там різні секції – з волейболу, боротьби,  міні-футболу. Торік в Дубівці відкрився гурток з міні-футболу, є фітнес. Добре, що в громаді є стадіони, це дає змогу займатися футболом. Маємо і музичні гуртки.  Однак сьогодні масових зібрань немає, адже для свят, концертів чи змагань має бути укриття, - каже заступниця голови громади Юлія Пашкевич.

Сьогодні жителів громади також живуть в унісон з всією країною, кожен на своєму місці! Хтось плете маскувальні сітки, хтось теплі носки , дітки роблять окопні свічки, бізнес допомагає технікою та дронами, волонтери збирають та відвозить необхідне на фронт.

– Після початку повномасштабного вторгнення почала волонтерити і збирати допомогу своїм хлопцям, друзям в різні підрозділи, – каже жителька Геронимівки Марина Лук’яненко. – Спершу збирали на щось менше, але вже маємо досвід по збору на автомобіль. Маю декілька магазинів по селу, просто у них також збираємо. Щоб не було питань, то збираю всі можливі чеки, а хлопців прошу робити фото звіти. Люди мають знати, куди і кому пішла допомога. Тоді вдається більше збирати.

zagruzhennoe_108-220x281

Проїхавши центральним селом громади Руською Поляною бачимо, що вільних будинків, як, наприклад, у сусідніх громадах, фактично немає.

– Багато людей працюють у Черкасах, але жити хочуть за містом. Близькість до нього та якість доріг дозволяють доїхати від центру до центру туди за 20 хвилин. Прикро, лише те, що згідно законодавства податок надходить від людини в ту громаду, в якій вона працює, а не там, де живе. Тож і маємо сумну ситуацію щодо бюджету. Але впевнений, що держава рано чи пізно це виправить. Принаймні маю надію. Адже люди не винні, що в місці, де вони живуть, роботу знайти складно, та й за декілька кілометрів набагато більші перспективи знайти її...

Немає вже великої різниці між передмістям Черкас Дахнівкою і Геронимівкою

zagruzhennoe_108-220x281 Сергій Пасічник у минулому директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА. Свого часу він сприяв формуванню громад. Нині пан Сергій керує ГО «Академія стратегічних досліджень» – незалежним аналітично-дослідницьким проектом, що реалізується в різних регіонах України.

Сергій Пасічник зауважує, що нині подібним до Руськополянської громадам може бути нелегко. У підсумку можуть злитися з такими центрами як Черкаси.

– Громади утворювали різними способами. Частина громад просто ділили території так само, як до цього існували межі району. Частина за інтересами. І не всім це було зручно. Були різні випадки. Наприклад, утворена однією з перших Білозірська громада була цілком самодостатньою в плані бюджету і по територіях. Але декому формувати громаду пропонувала якась агрофірма, що працювала на тих чи інших територіях. І це було логічно з точки зору корпоративної чи управлінської, але не завжди було доцільно на перспективу, – розповідає Сергій Пасічник. – Тому я б сказав, що завжди при створенні громади грала свою роль економіка і географія. Якщо вести мову про громади навколо міст обласного значення, то багато хто боявся, що села стануть такими собі донорами для міста, а самі нічого не отримають. Мовляв, краще бути самим собі господарями, хай і невеликими, але жити окремо. Хоча в економічній перспективі це невигідно. Бо немає вже великої різниці між передмістям Черкас Дахнівкою і Геронимівкою, що входить до Рускополянської громади, але наближене до обласного центру.

За словами експерта, поганим є формування громад тісно до міста і для самого міста. Бо, наприклад, нині вже Черкасам немає куди розвиватися і частина будівель на краю вже будують юридично на території сільських громад, а не на території міста. Так само питання і по прибережній смузі Дніпра, яка не завжди належить Черкасам, що розташовані на березі водосховища.

– Не бачу в майбутньому перепон, чому б Руськополянській громаді не приєднатися до міста. Завжди з сіл ішов відтік населення. Тут і питання транспорту, і працевлаштування, адже люди їздять до Черкас на роботу. Утворення великих агломерацій є світовою тенденцією, і цей процес не спинити, – каже Сергій Пасічник.

Зараз центральну вулицю Руської Поляни приводять до ладу...

Зараз центральну вулицю Руської Поляни приводять до ладу...


Про те, як живуть громади Черкащини у час війни і з якими викликами зіштовхуються, показуємо у серії матеріалів проекту «Дія громад». Нині готується матеріал про Кам’янку громаду.

Назарій ВІВЧАРИК

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
0 #4 Арсен 22.02.2024 13:15
Нічого, ось місто в них землі забере
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #3 правда 14.02.2024 22:08
Так а чого там нову сільраду зараз будують?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+6 #2 Бондарян 12.02.2024 23:04
Цитую Олександр:
і тут дерева зрізають, дурдом

Так,це завуальоване знищення. А замість дерев буде плитка, бо це "по-
городському" і вигідно тим хто "в темі". Поки за це не б'ють,то якось так..
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #1 Олександр 12.02.2024 20:46
і тут дерева зрізають, дурдом
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

bigmir)net TOP 100