реклама Делікат

Водяницька громада відома на Черкащині гірськолижним курортом, однак багата не лише цим. Цікаво, що села тут є  більші за центральне село – Водяники, – але саме воно стало центром громади через зручне розташування, а можливо й не тільки. З цього села походить один з голів Черкаської ОВА Олександр Черевко.

IMG_20240604_102056

445907640_1006629657805029_8801684171523726970_n Сьогодні Водяницька громада об'єднує 14 населених пунктів, а бюджет її навіть зріс порівняно з минулим роком – рідкість в часи повномасштабного вторгнення і складної економічної ситуації в країні. Це стало можливим збільшенню орендних ставок для аграріїв, відкритості для бізнесу… Тож торік  бюджет громади складав близько 59 млн грн., а цьогоріч – 62 млн грн.

– Зросла орендна плата, а бюджету платили далі, виходячи з тих попередніх відсотків. Ми працювали з аграріями, бо середній показник по області близько 11%. У нас буває доходить і до 16%. Також важливо, що легалізуємо земельні ділянки, які не були легалізовані, - зазначає голова громади Руслан Каюк.

Найбільше коштів до бюджету громада  отримує від аграрної компанії МХП. Також тут є завод заморозки фруктів, на відкриття якого свого часу приїздив президент Віктор Ющенко. До речі, в сезон завод частково приймає і продукцію від населення, хоча має свої поля.

Та звісно, грошей громаді бракує. Більша частина бюджету йде на покриття витрат на заклади освіти – 58 відсотків. Є тут одна амбулаторія, ФАПи по селах, комунальне підприємство.

Громада одна з небагатьох в області входить до туристичного маршруту «Золота підкова Черкащини». Зокрема, завдяки гірськолижному курорту в Водяниках, для якого там зручний ландшафт.

Нині ж  в громаді гостей очікують на фестивалі ретро-техніки. Торік на нього з’їхалися десятки автівок до 1980 року. Це був перший такий захід у селі Озірна, серед іншого зібрали понад 165 тисяч на дрони. Голова громади каже,  що спершу в можливість проведення фестивалю мало хто вірив, але він відбувся.

У Водяницькій ТГ безліч гарних краєвидів, де можна проводити заходи

У Водяницькій ТГ безліч гарних краєвидів, де можна проводити заходи


У новий навчальний рік з новим харчоблоком

Громада має одинадцять шкіл та садочків (опорна школа, до речі, не в центральному селі). Навчальні заклади Водяницької ТГ відвідують 466 дітей. Половину їх підвозять чотири шкільні автобуси. Зокрема, дітей возять і з деяких сіл сусідніх громад.

Раніше один автобус вилучили на потреби ЗСУ, згодом навзамін придбали новий.

445968206_771182758526729_6544053578366483310_n

– На початку створення громади більше 70 відсотків бюджету громади покривали витрати по освіті. Зараз це 58 відсотків – 36 мільйонів гривень, –розповів голова громади Руслан Каюк.

Ключовим залишається питання безпеки. Утім, школи та дитячі садки тут не довелося переводити на дистанційне навчання. Де не було можливості облаштувати бомбосховища, за порадою співробітників ДСНС закривали певні класи у навчальних закладах бетонними блоками.

Директор Рижанівського ліцею Вадим Мацюк показує клас, де ховається за потреби початкова школа. Потім веде в  укриття для старших класів.

Рижанівський ліцей у громаді – опорний. Діти приїздять із семи населених пунктів, і, навіть, з чотирьох сіл Тальнівського району, які не входять до складу громади.

– Всі борються за дітей. Коли ми об'єдналися, з першого дня запровадили безоплатне харчування для вихованців садочків, учнів 1-11 класів. Харчування якісне, дотримуємося порад Євгена Клопотенка, – розповів Вадим Мацюк.

IMG_20240604_114642

Добігає кінця проект у Рижанівському ліцеї, який передбачає модернізацію їдальні. Його розробили ще до повномасштабного вторгнення. Раніше школярі харчувалися в іншому приміщенні, а в школі знаходився дитячий садок. Зараз їдальню та садок поміняли місцями, і вже з наступного навчально року на базі ліцею запрацює новий харчоблок.

– Приміщення займає два класи. Витратили на проект до двох мільйонів гривень, хоча попередньо розраховували на вісім, – сказав директор ліцею.

Мешканці громади вирощують для шкільної їдальні городину.

Місцеві виробники, які дбають за городину, реконструювали водойми, щоб наповнити їх з місцевого ставка і використовувати для поливу поля

Місцеві виробники, які дбають за городину, реконструювали водойми, щоб наповнити їх з місцевого ставка і використовувати для поливу поля


Комунальному підприємству допомагає місцева влада, освітяни та інші. Агроном Василь Громенко показує, що вже зійшло на полях у селі Кобиляки. До речі, тут є водопостачання, освітлення, відеонагляд.

IMG_20240604_111917

– Ось помідори, перець, капуста. У неділю посіяли огірки, кавуни дині, – ходить між рядками пан Василь. – Минулого року допоміг директор компанії «Урожай» - на 35 тисячі гривень закупили розсаду. Сьогодні ж маємо проєкт з побудови теплиці і плануємо на наступний рік самі її вирощувати.

З 2014 по 2018 рік він здобував фах агронома у Городищенському фаховому коледжі. А Руслан Каюк в минулому освітянин. Каже, що колись дітям ділили харчування відповідно до категорій та пільг. Тепер же всі харчуються однаково – в якісній новій їдальні.

– Третій рік поспіль громада сама вирощує картоплю через комунальне підприємство, а це півтора гектари. Забезпечуємо школи, допомагаємо Херсонщині, армії. Хоча не завжди є можливість збирати великі обсяги. Позаминулого року зібрали в громаді 75 тонн, минулого – 16 тонн картоплі, – каже голова громади.

В усіх населених пунктах громади є церкви, окрім с.Кобиляки. Василь Мартинюк та Олег Олефіренко стали ініціаторами зведення храму в селі. Долучилося багато людей і підприємств. Бізнес забезпечує і харчуванням робітників. І сьогодні вже видно чіткі обриси храму, хоч церква ще не завершена. Як пізніше з’ясували дослідники, саме тут колись до комуністів і стояв храм. Тож церква повертається на своє місце

В усіх населених пунктах громади є церкви, окрім с.Кобиляки. Василь Мартинюк та Олег Олефіренко стали ініціаторами зведення храму в селі. Долучилося багато людей і підприємств. Бізнес забезпечує і харчуванням робітників. І сьогодні вже видно чіткі обриси храму, хоч церква ще не завершена. Як пізніше з’ясували дослідники, саме тут колись до комуністів і стояв храм. Тож церква повертається на своє місце


Громада допомагає ЗСУ і ВПО

З початку повномасштабного вторгнення у громаду приїхало до 1000 внутрішньо переміщених осіб, багато з охочих тоді тут поселитися було з Києва. На сьогодні залишилося близько 250 осіб з Донеччини, Луганщини.

Окрім приватних будинків, переселнців  можуть поселити в підготовленому комплексі в Шубиних Ставах.

– Це колишній навчальний заклад, ми його трохи переобладнали, зробили душові кабіни. На сьогодні там проживає одна родина, але з вісьмома дітьми. Хочемо знайти їм будинок, а в комплексі можемо надалі приймати переселенців: орієнтовно сто осіб, - каже голова громади.

Неподалік, у Рижанівці, готують домашні страви для українських військових, запаковують їх у пакети для тривалого зберігання.

– Закладаємо в автоклави каші, квасолю з м'ясом. Передаємо пакети з їжею хлопцям напряму. Відправляємо по 5-6 мішків посилок за тиждень, – розповіла одна із координаторок волонтерського руху Марина Кулінська.

IMG_20240604_11505978

Команда називає себе «суперпавучками», бо починали волонтерську діяльність з в’язання шкарпеток, плетіння маскувальних сіток.

– Ми торік наплели 3000 квадратних метрів сіток, станом на літо цього року вже, мабуть, 7000. Волонтерять діти, пенсіонери. Кольори та розміри робимо, які замовляють хлопці. Матеріал купуємо. Один рулон тканини коштує 3800 гривень, за раз можемо закупити таких на 30 000 гривень, – додала Марина Кулінська.

У Чижівці також активно допомагають захисникам. Волонтерки громадського простору «Макітра» другий рік шиють адаптивний одяг для поранених, базові футболки, спідню білизну для військових. У наявності й одяг із залишків тканини, отриманих від підприємства-партнера, його продають за донати усім охочим. За виручені кошти купують необхідні матеріали, пояснила засновниця простору «Макітра» Віта Очеретяна.

IMG_20240604_105528

Громадський простір розміщено в школі. Тепло, затишно – є де зібратися однодумцям.

Військовим шили шкарпетки, спідню білизну, іншу продукцію.

– Зараз одяг шиють 10-11 осіб. Збираємося в «Макітрі» щодня, вихідний тільки в неділю. Колись на базі цього простору проводили різні розважальні заходи для дітей, молоді. Зараз за тенісним столом у нас працюють майстрині, – порівняла Віта Очеретяна.

Старому приміщенню – нове життя

fbpost100624

Водяницька ТГ має власне комунальне підприємство. Штат його - 16 осіб,  було більше, але людей мобілізували, а також направили на будівництво фортифікаційних споруд.

– Комунальники косять траву на всіх кладовищах, щомісяця безкоштовно вивозимо побутові відходи по громаді, хоча лишився, на жаль, тільки один тракторист. Нещодавно запрацювала місцева пожежна команда у Чижівці. Вона обслуговує, зокрема, «ризинський» кущ. Це віддалена від центру громади частина сіл навколо Ризиного, – розповів голова громади.

У пожежної команди Чижівки є один автомобіль. Його, спеціальний одяг та обладнання для потреб підрозділу передало Головне управління ДСНС в Черкаській області.

IMG_20240604_104031

Командир пожежної охорони Михайло Сова показує своє робоче місце.

– Заступили на чергування 13 лютого цього року. Нас було четверо, наразі в штаті три людини. Ми більше орієнтовані на віддалені від районного центру населені пункти, щоб підстрахувати колег із ДСНС. Наприклад, виникла пожежа у Чижівці, і якщо вони їхали б сюди 30 кілометрів, уявіть, що могло би статися, – пояснює рятувальник.

Місяць тому в приміщенні комунального підприємства були «руїни», каже командир. Тут у 1990-х роках знаходився садок, потім зачинили.

– Центр села! Пустувала така будівля. Спочатку ми своїми силами відремонтували дах, потім змінили цільове призначення, щоб зробити її центром комунального підприємства, – сказав Руслан Каюк.

За словами голови громади, вирішувати певні проблеми допомагають громаді фермери. Зокрема, з ремонтом доріг. Так, минулоріч Водяницькій ТГ вдалося частково відремонтувати автошлях Жашків-Буки-Озірна.

– Долучитися люди,  фермери,  керівництво. Для цього треба було пройти бюрократію. Ремонт міг обійтися в 30-40 мільйонів гривень, ми зробили за 1 мільйон 800 гривень. Фактично скинулися на матеріали. Мешканці громади несли хто 100, хто 200, хто тисячу гривень, - каже голова громади.

Відновили ділянки автодороги загальною протяжністю 25 кілометрів. Коли почнуться жнива, планують знову об’єднати зусилля, бо після зими частина шляху знову розбита.

Юлія Капуш, фото Прочерку

Про те, як живуть громади Черкащини у час війни і з якими викликами зіштовхуються, показуємо у серії матеріалів проєкту «Дія громад».

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
+5 #4 Багато городини 12.06.2024 10:00
це ознака того, що всі водяні стали типовими городянами. Ще трішки, й будуть столицю туди переносити. Щоб прямо з оп-и вийшов, й вже дудлиш вино в гірськолижному генделику з своїм хазяїном, не втрачаючи час на поїздку до Буковелю, наражаючи себе в дорозі на черговий десяток замахів. Можливо, вже цього року почнуть гори добудовувати та нові лижні траси асфальтувати. Щоб вже на нове рожество зробити пишне відкриття зі столами, що ломляться від вин по $13 за пляшку, та сухої мівіни.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+3 #3 Князь Ігор. 11.06.2024 14:57
Сина моя! Це шо ето за батонокришіння на руку дающую?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+7 #2 Черкаська гідра влади. 10.06.2024 21:12
Вона така ж багатоголова, як і класична Лернейська. На місці однієї зрубаної голови тут же буде виростати декілька нових. Почитайте історію містечкових керманичів. Кожний наступний, в рази гірше паперєдніка. Тим більше, що ще не народився Черкаський Геракл, якому взагалі б, вдалось відрубати хоча б одну звичайну, не говорячи про безсмертну голову цього корупційного чудища. Не кажучи вже про те, щоб вбити його, й випалити коріння.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+10 #1 Як це зрозуміти? 10.06.2024 17:58
"З цього села походить один з голів Черкаської ОВА Олександр Черевко". Поки що є один голова ОВА.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

bigmir)net TOP 100