Ольга Муравко відкрила двері своєї художньої студії для усіх охочих 5 лютого. Художниця показала відвідувачам власну майстерню та презентувала картини з нової серії, яку почала створювати у Черкасах, – про це повідомила кореспондентка видання «Прочерк».
Ольга Муравко походить із сім’ї художників. Дівчина родом із Вінниці, навчалася у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. Михайла Бойчука, тому перебралася до столиці та жила там 9 років. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну повернулася до Вінниці, а згодом вирішила переїхати до Черкас. Облаштувала тут невеличку затишну майстерню та продовжує творити.
«Від початку повномасштабного вторгнення перші 40 днів взагалі не могла малювати, розкладала перед собою фарби, але не могла за них взятись, ніби руки не мої і все не моє. Це було важко, бо ти ніби втратив всі свої орієнтири і треба будувати нові», – пригадує художниця.
Лише після того, як ЗСУ деокупували Київщину, а ЗМІ почали публікувати моторошні карди з Бучі, руки художниці самі потяглися до червоно-чорних фарб та пензлів, щоб відобразити та закарбувати той біль, який пережили українці.
«Фотографії з деокупованої Бучі вразили у саме серце. На знімку вбита жінка з червоним манікюром була у пуховику, але я вирішила зобразити на її руці вишиванку, щоб передати збірний образ українок, яких винищують. Цією роботою я хотіла сказати про те, що це геноцид українського народу. Ця робота про біль, який ми тоді пережили», – зауважила Ольга Муравко.
Після деокупації Київщини художниця поїхала до столиці, щоб забрати речі. Тоді дівчина зрозуміла, що потрібно шукати інше місто для життя.
«У Києві відчула, що не можу там бути через постійну внутрішню тривогу. Мій хлопець з Черкас, тому вирішили їхати сюди. Спочатку в мене був острах перед пристосуванням до нового міста, але, на диво, мені тут спокійно, приємно, комфортно та захищено. До Києва звикала більше року, а до Черкас пристосувалася за тиждень», – пригадує дівчина.
Через кілька місяців після переїзду у Черкаси, 14 липня російські війська здійснили удар по Будинку офіцерів у Вінниці. Саме у тому районі художниця часто ходила до магазину та аптеки.
Ольга розповіла, що уявити собі не могла ракетний удар по центру мирного міста: «Поруч ми купували продукти, ліки, набирали воду, ходили до кав’ярні. Коли я була у Вінниці і повітряна тривога заставала мене у тому місці, я думала: не може сюди влучити, тут немає нічого військового. Після прильоту я була шокована і взялася відрефлексувати це на полотні, але в квартирі я не мала місця для цього, тому вирішила шукати приміщення під майстерню. Відвідавши кілька приміщень, обрала це та облаштувала тут все своїми силами».
Дівчина розповіла, що взятися за створення нової серії картин у воєнний період було важко: «Складно щось малювати, коли розумієш, що там наші хлопці у холоді та бруді. Не могла повернутися до творчості, поки не почала спілкувати з військовим, який сказав мені, що потрібно продовжувати творити на зло нашим ворогам».
У день відкритих дверей Ольга Муравко презентувала відвідувачам нову серію картин, яку створила у Черкасах. Першою у новій серії стала картина «Сяй! Навіть крізь морок…». Вона написана у період відключення світла, додає контрасту і відчуття того, що ми весь час перебуваємо в умовах, до яких потрібно пристосуватися і не зламатися.
«Фон був світлим та яскравим, але я хотіла додати контрасту пастельним та життєрадісним кольорам, у цей момент у мене вимкнули світ і я збагнула, чого тут не вистачає. Тоді на полотні з’явилися темні мазки і структура чорних ниток. Домальовувала її при ліхтариках. Наступного дня вирішила додати написи та зірку, тоді вона стала для мене цілісною. Так зародилася ідея картин з фразами», –поділилася художниця.
Другою картиною для нової серії стала абстракція «Дозволь собі бути собою». На відміну від першої, вона доволі світла, ніжна та яскрава. Виконана у фіолетово-рожевих кольорах вона гармонійно поєднує у собі ніжний кислотно-жовтий та білий кольори. «У цьому стилі я ніби зібрала синергію батьківських сенсів та маминої естетики», – зазначила Ольга.
Перлиною заходу стала третя картина з нової серії, яку Ольга почала писати разом із своїми гостями. Кожен, хто завітав у день відкритих дверей до майстерні, залишив свій творчий слід на новому полотні, яке стане ще однією картиною. Далі Ольга буде її домальовувати та дописувати на ній фразу «Стій сам і тримай того, кого можеш» – це і буде її назвою.
Також дівчина поділилася, що прагне згодом організувати власну виставку у Черкасах: «Поки напрацьовую картини для нової майбутньої виставки, набиваю руку, приймаю замовлення з-за кордону. Також планую створити серію маленьких холстів «Картина-амулет кожному українцю по всьому світу» – це будуть роботи з глибоким національним сенсом. Формат спеціально не великий, щоб люди могли брати таку картину із собою будь-куди».
Бут Анастасія
рекламаЦікаві новини звідусіль
