Черкаський обласний краєзнавчий музей презентував ЮВІЛЕЙНИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЕКТ заслуженої художниці України, знаної черкаської майстрині ОЛЕКСАНДРИ ТЕЛІЖЕНКО «МОЇ ДОРОГИ. ВИТОКИ». Відкриття виставки відбулося 30 березня 2023 року у день народження майстрині. Щиро вітаємо Олександру Василівну з святом, бажаємо плідного творчого та щасливого життя під мирним небом України!
Виставка представляє багатогранний творчий портрет Олександри Теліженко, зокрема, творчий доробок художниці 80-х років ХХ століття. ОЛЕКСАНДРА ТЕЛІЖЕНКО – заслужений художник України, кавалер ордену Княгині Ольги, володарка титулу «Жінка ІІІ тисячоліття», доцент мистецтвознавства, автор двох культурологічних книг та десятків наукових публікацій, учасниця Міжнародної наукової конференції з питань розвитку етнокультур /Канада, Едмонтон, 2022 р./.
Усе своє життя вона присвятила дослідженню та розвитку народної культури України – її глибинних традицій і Космосу. На основі зібраних знань і досвіду вона творить модерний мистецький продукт: національні сувеніри, вишиті картини, сценічне та світське вбрання, українські вишиванки, але головне – Рушник. Саме Рушник, аналогів якому у світі немає, проходить золотою ниткою через усе її життя. Усі ці грані творчості сплітаються в єдиний світоглядний стержень, який говорить до нас мовою символів, демонструючи новітні цінності, кодуючи наш життєвий простір на добро та розквіт.
Виставка розкриває сторінки творчого життя майстрині. Відразу після закінчення Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва /тепер Львівська Національна академія мистецтв/ у 1979 році Олександра повертається у Черкаси. Стає головним художником Черкаської фабрики художніх виробів ім. Лесі Українки. Паралельно з фаховою творчою роботою заглиблюється в наукові дослідження, здійснює польові експедиції. Бере участь у краєзнавчій експедиції «Холодний Яр», яка згодом переросла в Чигиринський Національний заповідник.
Разом з групою молодих колег-мисткинь Марічкою Айвазовською, Людмилою Ярощук та Маргаритою Луцик Олександра Теліженко дослідила культурну спадщину майже всіх сіл Чигиринщини, Кам’янщини та Смілянщини.
Експедиції мали мистецько-наукову мету – довести через польові дослідження те, що Черкащина, центрально-українська земля, має спадкове традиційне право на «білу вишивку», всупереч міфу про побутування тут виключно чорно-червоного «брокару».
На основі польових знахідок мисткині створювали такі оригінальні нові творчі роботи, що про їх успіхи стало відомо не лише в українській столиці, не лише в Укрхудожпромі, про них написали у глянцевих журналах Нью-Йорка і Делі!
На початку 80-х років минулого століття ця невелика етнографічна експедиція, працюючи у віддалених селах Черкащини над дослідженням «білої» вишивки, зафіксувала у Смілянсько-Кам’янській глибинці сліди діяльності в кінці ХІХ-на поч. ХХ століття двох майстерень художньої вишивки: княгині Яшвіль у с. Сунки Смілянського району і Наталії Давидової в с. Вербівка Кам’янського району.
На основі зібраних матеріалів на Черкаській фабриці художніх виробів імені Лесі Українки Олександра Теліженко, за підтримки керівництва підприємства, створила в 1990 році оригінальний МУЗЕЙ НАРОДНОЇ ВИШИВКИ, з охватом матеріалу від найдавніших часів до найновіших колекцій кінця ХХ століття. Про цей музей було надруковано статтю «Майстерні народної вишивки» в культурологічному журналі «Родовід» /м. Київ/. На жаль, в буремних лихоліттях нашої доби, музей було ліквідовано.
Виставка «ВИТОКИ» вперше відкриває широкому загалу, з живою предметною аргументацією, цей унікальний пласт таких рідних і недавніх наших національних здобутків і втрат.
Привітати та відзначити мисткиню на відкриття виставки завітали начальник Управління культури Черкаської міської ради Валентина Шепецька, кандидат історичних наук, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Почесний краєзнавець України Василь Мельниченко, голова Черкаської організації Національної спілки кінематографістів України Олександр Деньга, ректор Східноєвропейського університету імені Рауфа Аблязова Ія Чудаєва, академік, доктор філософії Михайло Калініченко, представники Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» та 118 бригади ТРО Збройних Сил України, журналісти, рідні, близькі, друзі, колеги, поціновувачі творчості. Від імені правління Черкаської обласної організації НСХУ слова вітань висловила художниця, викладач кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Неоніла Недосеко.
«Отже, виставка представляє два вектори – персоналістичний, адже розкриває сторінки, а точніше, витоки, сходинки, глибинні народні основи творчої діяльності майстрині та важливий історико-культурний зміст української самобутності, невичерпний і незнищенний пласт духовності та набутків України і Середньої Наддніпрянщини, зокрема», - зазначила куратор виставки Марина Бугеря, завідувач відділу науково-просвітницької та виставкової роботи музею.
Фото: Микола Васильєв.
реклама
Коментарі
Цим несмаком коррупційним загидили все місто та голови дітям, яких навчає «мисткиня»
То дорога (певно сухопутна), а витікає - вода. Змішувати НЕ можна!
Ферштейн, грамотєї пафосні?
Хоча "герб черкаської області все пояснює - там ВСЕ в одну кучу й старий страшний "тарас" зверху. Щоб Боялись! і не насміхались
Тільки смаку і геральдики там нема.
Та х. з нею. Це "творчість" і "бачення миткині". Мєстної.
У нас точно немає нічого свого - Особливого?
Стрічка RSS коментарів цього запису