Зустрівся з читачами в Черкаській центральній міській бібліотеці імені Лесі Українки письменник, волонтер, співзасновник видавництва «ТаТиШо», журналіст, режисер-документаліст Руслан Горовий.
Зачитував уривки та розповідав про написання книг: «Жили собі люди», «Поіменник», «Про людей», «Скабки, або тонкі гострі трісочки під шкірою», «40... або чому чуваки не святкують», «Усі ми родом не з Києва». Письменник викликав у людей різні емоції: сльози, а згодом – сміх.
– Ми зробили вже близько 70 виїздів по бібліотекам України. Саме бібліотеки в наш час великої війни з росією стали центрами українськості як такої. Десь плетуть сітки, десь проводять мовні курси, десь просто збираються люди, щоб поспілкуватися українською мовою, почитати українську літературу, – сказав Руслан Горовий.
Під час зустрічі присутні почули історії про волонтерські поїздки до людей з постраждалих районів Київщини та Сходу.
– Пам'ятаю 24 лютого. Повернувся пізно вночі до Києва з Харкова. О 4-й годині ранку друг з Харкова повідомив, що йдуть бої, росіяни сунуть на місто. Дружина Людмила з нашого 4-річною донькою виїхала за кордон. Сам прийшов до військкомату. У мене немає ока, тому ніхто нікуди не хотів брати. Зрозумів, що втрачаю час, почав займатися людьми, які опинилися в заручниках у Києві. Це старші люди, які погано бачили, пересувалися, не мали підтримки з боку рідних, – пригадав Руслан Горовий.
Він також є автором проєкту «Служба розшуку дітей».
– Бувають важкі моменти. Багато роботи, про яку ще не можемо розповідати. Багато дітей зараз перебувають на окупованих територіях, займаємося ними.
На творчу зустріч прийшли понад 60 осіб. Для невеликого залу, де відбувся захід – це багато, повідомила провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів Черкаської центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки Лариса Гаврилюк.
– Уперше я дізналася про те, хто такий Горовий, коли відвідала зустріч з ним у Творчому Пабі «UKRиття». Сьогодні автор удруге в Черкасах. Повинен був приїхати раніше, та не склалося. У соціальних мережах зв'язалися з видавництвом, запросили ми їх до себе. Я поважаю Руслана Горового, як людину, волонтера. Він щирий, відкритий – ці якості можна також зустріти в його книгах. Якщо до мене звертаються поціновувачі оповідань, невеликих за обсягом творів, просять щось порадити, кажу: «Беріть твори Горового, там є все».
Черкащанин Олександр Трубер поділився своїми враженнями від зустрічі. Пан Олександр колекціонує український вініл. Нещодавно в нього з'явилися дублі українських казок, які виходили ще в Радянському Союзі. Частину своєї колекції сьогодні привіз автору.
– Зацікавився творчістю Горового. Сподобалася атмосфера – ніби ковток свіжого повітря у ці темні часи. Гумор і життєві історії надають сили, натхнення, щоб щось робити, допомагати військовим, творити.
У руках черкащанин тримав книгу «40... або чому чуваки не святкують». – Цьогоріч мені якраз виповнюється сорок років, – усміхнувся Олександр Трубер.
Насамкінець присутні мали можливість придбати книги, про які розповідав Руслан Горовий, отримати автограф та поспілкуватися на різноманітні теми.
Юлія Капуш
реклама
