Черкаси долучилися до третього Міжнародного фестивалю «Стус-Фест», який цього року проходить під гаслом «Стус. Світло» та триває упродовж січня в різних країнах світу. У межах фестивальної програми в артгалереї «Склад №5» презентували прем’єрний камерний перформанс Павла Гончарова «Заґратована твердь».
– Уродженець Черкас, театральний режисер, засновник і художній керівник ProEnglish Theatre України Алекс Боровенський – мій добрий товариш. Саме він три роки тому започаткував цю ініціативу. Минулоріч «Стус-Фест» із гаслом «Стус_скрізь» вийшов на міжнародний рівень: читання віршів відбувалися і в Антарктиді, і в Посольстві України в Туреччині. Стус справді звучав скрізь. Цього разу мій чоловік Павло підтримав ідею, – розповіла в коментарі «Прочерку» організаторка події «Заґратована твердь» Ольга Квятковська.
У перформансі взяли участь актори Черкаського академічного театру імені Тараса Шевченка Денис Близнюк, Сергій Бобров, Олександр Новаченко, акторка Черкаського театру ляльок Олена Новаченко, а також бельгійська артистка й поетка Джессі Джеймс ЛаФлер.
– Нам не хотілося заганяти перформанс у рамки звичної вистави – тієї, що місяцями вишколюється і репетирується. У такому процесі люди подекуди втрачають відчуття емоційності та свіжості. Саме формат перформансу з мінімумом репетицій і максимальною віддачею кожного з артистів народжує більшу напругу, більше енергії та, головне, – більше щирості, – сказав співорганізатор, актор черкаського драмтеатру Павло Гончаров.
Під час події відбулося відкриття всеукраїнської виставки мистецьких робіт, присвячених українському поету-шістдесятнику Василю Стусу. Їх протягом кількох місяців надсилали митці з усієї країни.
На виставці представили твори, виконані в різних художніх техніках, зокрема живописі, графіці, колажі, інсталяції та артоб’єкти. Твори осмислюють постать, творчість і життєвий шлях Стуса.
– Експозиція стала простором для сучасної мистецької рефлексії про свободу, спротив і людську гідність, – сказала кураторка артгалереї «Склад №5» Анастасія Гудзь-Чорновол.
Організатори додали, що деякі роботи надійшли настільки щойно, що фарба на них ще не встигла висохнути.
Черкаська художниця Галина Байда також підтримала ініціативу. На колажі вона зобразила плеяду українських дисидентів, пов’язаних між собою спільною боротьбою.
– Газета «Правда» з 1972 року символізує руйнування радянського патерналістського світу. Ці люди поклали свої життя в боротьбі за ідеї. Я використала червоний колір, колір крові. Люди на колажі пов’язані між собою: Світличний, його сестра, Алла Горська, яка дружила зі Стусом, – розповіла художниця.
Вона додала, що робота також має меседж для сьогодення. – З появою інтернету пропаганду проводити стало дуже легко, і колаж нагадує про це. Хочу, щоб люди мали власну думку, аналізували й зіставляли інформацію, щоб не залишалися лише споживачами контенту.
Також презентували чотиримовну поетичну збірку Джессі Джеймс ЛаФлер «DOMA – A home for a paper plane». Охочі мали змогу долучитися до «відкритого мікрофона» й поділитися поезією Стуса або творами, присвяченими йому.
Міжнародний фестиваль «Стус-Фест 2026» проходить під керівництвом театрального режисера та культурного менеджера Алекса Боровенського. Ініціатором фестивалю стали театральна спільнота DSP, ProEnglish Theatre of Ukraine та Театр Воєнних Дій.
1938, 6 січня – у селі Рахнівка на Вінниччині народився Василь Стус. Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті.
Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально. «То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям», – писав про нього Євген Сверстюк. Тому значення Василя Стуса більше, аніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається «голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності».
Юлія Капуш
реклама