Уже кілька тижнів на Черкащині панує спека. Стовпчики термометрів добігають до +30. Як рятуватися від палючого сонця, «Прочерку» розповіли представники «найспекотніших» професій.
Цілий день на сонці 17-річна студентка Валерія Тищенко продає квас. Її точка – біля зупинки «Університет». Від сонця дівчина ховається під парасолькою та за тінню маленького дерева.– Мені завжди допомагає холодна вода. Звісно, робота – спекотна, але якщо сидіти в холодочку, то нормально. Я вже звикла! А от ті люди, які торгують на пляжі, перебувають півдня на сонці, а півдня – у холодку. Це важко… – говорить продавчиня квасу.
Натомість кондуктор Алла Шита рятується від спеки чаєм. Жінка працює на тролейбусному маршруті №1 «Санаторій «Україна – завод «Аврора». За обідню перерву вона випиває величезну чашку зеленого чаю. Також, каже Алла, втамовує спрагу і напій із суданської троянди. А от пити мінеральну воду пані Алла не рекомендує, мовляв, чим більше вживаєш води «з бульбашками», тим більше її хочеться ще. Іншої думки її колега Ольга Пелих, яка працює кондуктором у тролейбусах за маршрутами №10, №7, № 1. Вона рятується від спеки протягами від вікон і люків у маршрутках, а також літрами замороженої води.
Тим часом 23-річний продавець кави Артем Дайнеко намагається сидіти у місцях, де є протяг. Біля кавової машини він стоїть з ранку і до пізнього вечора поблизу «Будинку торгівлі».
– Найголовніше – це вода. І щоб десь був протяг чи тінь, тому що сидіти весь день на сонці – важко. Я, наприклад, знайшов протяг біля машини. Та що ж поробиш, така робота, – констатує продавець кави.
Недалеко від нього продає квіти і Володимир. В асортименті – волошки та ромашки. Він, щоб «не засохнути», рятується морозивом.
Між двома міні-магазинчиками з величезним пакетом насіння на стільчику під сонцем сидить 60-річна пенсіонерка Людмила Бондаренко.
– Нічого такого, водою обливаюся і все. Я дуже люблю сонце, тому спека на мене не впливає, – сказала, як відрізала, сива продавчиня насіння.
А от двох бабусь Ганну та Ольгу, які працюють двірниками та прибирають одну з центральних вулиць міста – Хрещатик, від спеки нічого не рятує. Одягнені вони в білосніжні хустинки та помаранчеві жилетки.
– Спека така, що витерпіти не можна. Ні вода, ні хустинки, ні холодок – нічого не допомагає, – запевняють жінки.
Не лише сидіти на спеці, а й носити кілограми в руках доводиться вантажнику В’ячеславу Попку.
– Важко, але що поробиш… Хочеш щось мати – працюй! У спеку найтяжче виконувати свою роботу, але рятує холодна вода та маленька перерва, яку можна провести в тіні, – розповідає В’ячеслав.
Щоб урятуватися від спеки, журналісти КП «МІА «Черкаси» закривають в офісі жалюзі.
– У спеку намагаюся якомога менше перебувати на вулиці. А взагалі мені пощастило, адже в кабінеті завжди прохолодно, тому рятуватися не доводиться, – говорить випусковий редактор КП «МІА «Черкаси» Віталіна Іщенко.
реклама