Проміняти життя у місті, інтернет, каву, алкоголь та ще багато речей на єдність з природою і веганство – суворе вегетаріанство, коли в раціоні людини продукти лише рослинного походження. А ви б так змогли?
Черкащанину Владу Тверезому – 23 роки. На шиї в нього вирізане власноруч намисто з вишні, на якій він висів у дитинстві (щоб бути завжди поряд із природою), на обличчі – добра й щира посмішка, а на голові – сучасний козацький оселедець.
Влад Тверезий –активний громадський діяч, один із засновників руху стрейт-едж (sХе) у Черкасах. Стрейт-едж– філософське відгалуження панк-культури, характерними рисами якого є повна відмова від наркотиків, алкоголю та тютюню, розбірливість у статевих зв'язках, а також політичні погляди, характерні всьому панк-руху.
Також Влад – керівник організації «Здорова молодь Черкас». Зараз проживає зі своєю дівчиною в селі Буда-Орловецька Городищенського району. Самостійно вирощує продукти харчування (картоплю, кукурудзу, кабачки тощо).
Прізвище: «Влад Тверезий – це мій псевдонім, як і у всіх великих» (сміється).
Освіта: «Лише школа. Це середня ніяка?»
Місце проживання: «Планета Земля».
– Під впливом чого ти виріс такою неординарною особистістю?
– Дитинство у мене було як звичайного хлопця у 90-ті. Та все ж я не був звичайним підлітком. У 13 років я перечитав Ніцше… другий раз, вивчав Біблію. Вчитися у школі не любив ніколи, тому майже туди не ходив. Мене не приваблювало те, що там нав’язують програму, постійно змушують робити щось непотрібне. Я відвідував різні релігійні організації, але не міг знайти щось близьке моєму світогляду. У мене було бажання визначитись у житті, церкві, суспільстві.
– То коли ж відбулась ця метаморфоза зі звичайного підлітка у свідому особистість?
– У 13 років я востаннє спробував алкоголь і тютюн. Це був день народження мого друга. Додому я прийшов десь о першій ночі, сказав «Привіт, мам» і ліг спати. А зранку мене почало щось мучити. Це, напевно, була совість. Я подумав про ситуацію в нашій родині, нашому дворі, країні – люди навколо спиваються, багато хто страждає від алкоголю, деякі люди вмирають. І 2 серпня 2003 року я твердо вирішив для себе ніколи не пити алкоголь, не палити і не сваритися. Після цього – завжди дотримувався свого принципу.
– Складно було після ухвалення такого рішення?
– У моєму оточенні я був єдиним, хто не п’є, тому на мене дивилися трохи скоса.В нашій компанії любили випити, тож я був білою вороною, і мені бракувало підтримки. Легше стало, коли в мене з’явився комп’ютер. З інтернету я дізнався, що насправді у світі багато людей, які живуть вільно від цих згубних звичок, і я зрозумів, що не все так погано.
Я почав відвідувати футбольні матчі, познайомився з хлопцями-вболівальниками. Вони спочатку також дивувалися моїм принципам, та пізніше й самі приєдналися до мене.
– Від м’яса теж відмовився одразу?
– Відмовитись від м’яса було не так просто. До цього я прийшов лише у 18 років. Але не зупинився лише на м’ясі і вже кілька років не вживаю будь-які продукти тваринного походження і продукти з хімічними складниками.
– Як поставилася твоя мама до ідеї переїхати з міста?
– Вона в усьому мене підтримує. Часто буває в гостях, допомагає у всіх починаннях. Вона, до речі, стала навіть вегетаріанкою.
– Наскільки популярний рух стрейт-еджув Черкасах зараз?
– Коли я лише починав цим займатися, у нас було мало сподвижників. Але зараз їхня кількість невпинно зростає. Люди починають усвідомлювати, що наш сучасний спосіб життя протиприродній і приєднуються до здорової молоді.
– Від чого доводиться відмовитися, приєднавшись до цього руху?
– Тут правильніше поставити питання:«Що я вважаю непотрібним для свідомої людини?»Мені не доводилося ні від чого відмовлятися, я просто не користуюсь шкідливими для мене речами.
До цього переліку я зараховую такі речі:
– не вживаю алкоголь, куріння, наркотики;
– не вживаю будь-які напої, що містять кофеїн (також не п’ю чай);
– не їм продукти тваринного походження (м'ясо, молоко, яйця тощо);
– не використовую інтернет у розважальних цілях (користуюся лише зрідка для роботи);
– засуджую безладні статеві стосунки;
– не використовую громадський транспорт, особливо – автобуси(намагаюсь ходити пішки, влітку пересуваюся велосипедом);
– не купую і не ношу речі відомих брендів,нав’язаних суспільству, не користуюся шкіряними та шерстяними виробами;
– не користуюся засобами гігієни, дія яких тестується на тваринах.
– Розкажи про свій спосіб життя. Як у Влада проходить типовий день?
– Я розпочав переїзд до села, коли мені було 19 років. Але досі там є над чим працювати. В нас багато планів щодо вдосконалення нашого маленького екопоселення. Зараз у мене багато справ – підготовка до зими, тому кожен день я запасаюсь дровами, рубаю їх, а ще ремонтую дім, читаю літературу. Ось учора останню капусту з городу зібрав. Вона маленька, але нашим потребам відповідає. Маємо не такі «плантації», як у сусідів, але нам багато і не потрібно.
– А як заробити на проживання в умовах, відірваних від цивілізації?
– Насправді разом із переїздом різко зменшився рівень моїх споживчих потреб. Продукти харчування я вирощую сам, транспортом майже не користуюсь. Але якщо це можна так назвати, то моя сфера – це торгівля. Раніше я майстрував музичні інструменти, робив футболки з символікою Стейт-еджу. Моя дівчина шиє маски балаклави (головний убір (в'язаний шолом), що закриває голову, лоб і обличчя, залишаючи невеликий проріз для очей, рота або для овалу обличчя, – ред.) і спідниці у стилі бохо (суміш стилю хіппі, мікс фольклору, мілітарі, одягу циган і етнічних мотивів, – ред.)
– Не страшно було у такому юному віці відмовитися від надбань цивілізації і переїхати у село в час, коли перед тобою відкривається скільки перспектив?
– Я бачу перспективи саме в цьому! Людство виснажує свою планету, живе, не обдумуючи майбутнє. Для них важлива кількість нулів у заробітній платі, а не те, що ми занедбали нашу планету і відокремилися від природного способу життя. Наприклад, країна на яку усі рівняються – США. Всі хочуть жити, як вони, але я цікавився статистикою, то за її результатами,якщо всі люди вестимуть такий спосіб життя, нам потрібно було б три планети для задоволення своїх потреб.
Коментарі
представьте как я на это надеюсь!
Это называется лицимерие.
а я не кажу, що втямив Ніцше, і що він, взагалі, сподобався мені))
Дякую)
Стрічка RSS коментарів цього запису