Юний вундеркінд з Черкащини вже не хоче в політику: «Там усі сваряться!»

Про Віталія Нечаєва, який живе у місті Звенигородка, знають далеко за межами Черкаської області. Та нещодавно про нього дізналися і за кордоном.

Наприкінці 2013-го року у Ватикані його нагородили міжнародною премією «Джузеппе Шіакка». Премія Джузеппе Шіакка була заснована в 2001 році, щоб привертати увагу громадськості до визначних особистостей та для збору коштів на благодійність.

Нині Віталій навчається у п’ятому класі звенигородської школи ім. Т. Шевченка. Побувавши у гостях у юного вундеркінда, тепер я міркую лише над одним: чому ж в наших містечках немає спеціальних шкіл для такої обдарованої молоді?

У своїй кімнаті на полиці, з поміж книжок, він має чимало грамот і нагород. Тепер серед них стоїть і фігурка корабля – символ премії «Джузеппе Шіакка».

До речі, завдяки цій нагороді, Віталік уперше побував за кордоном. Їздив туди у складі делегації з України з мамою.

– Декілька днів побув у Ватикані. Вдалося трохи погуляти і побачити визначні місця. Найбільше сподобався собор Святого Петра. Також нас возили подивитися на тірренське море, – пригадує школяр.

Його мама, пані Ольга, у свою чергу, сповнена іншими враженнями. Вона пригадує як її син неочікувано добре розумів англійську мову практично без перекладача.

Виявляти особливі здібності почав у три роки, коли самотужки навчився читати й рахувати. Вже у школі почав перемагати на Олімпіадах з математики для учнів старших класів. Школяр захоплюється астрономією та історією, а в майбутньому мріє написати підручник з історії України. У 2011 році Віталій Нечаєв став лауреатом загальнонаціональної премії «Гордість країни» у номінації «Рідкісний талант». Щоб показати свої знання, Віталік цьогоріч навіть прочитав лекцію з історії студентам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

– Це була лекція про гетьманів України та про Київську Русь, – пригадує хлопець.

При всіх цих здобутках Віталік Нечаєв не навчається за індивідуальною програмою чи в якійсь спеціальній школі. У провінційному містечку Звенигородка школи для особливих діток просто немає. Що ж до індивідуального навчання, то на це потрібні кошти, яких у родині немає. Мати школяра – Ольга – сама виховує двох дітей (Віталій ще має молодшу сестричку). Їй не те що організувати дитині спеціальне навчання, а й книгами забезпечити сина не так просто. А читає він їх багато. На столі у Віталіка лежать енциклопедії та книги з історії.

– Віталій по математичному точно формулює текст. Тож коли потрібно написати якесь творче завдання з мови, то вчителька вже радить йому більше читати художньої літератури, а не енциклопедії. Звісно, книги нині дорогі, та останнім часом дарують якщо бере участь в олімпіадах, конкурсах. Також одна жіночка надсилає йому художні книги з Києва, за що ми їй вдячні. Також зараз шукаємо якісь можливості дистанційного навчання в Києві, – каже мама Віталіка Ольга.

До речі, нещодавно завершилася виплата стипендії юному вундеркінду від голови Черкаської ОДА Сергія Тулуба. На ці кошти, що надходили, Віталій також мав змогу купувати книги.

У школі юний вундеркінд намагається особливо не виділятися. Каже, вже мав неприємний досвід у попередній школі.

– Зараз в п’ятому класі у нас йде лише підготовка до історії. Ми вчимо, що таке карти та інше. То мені не дуже цікаво, але що поробиш. З однолітками ж спілкуємося на дитячі теми. Я з ними про науку не говорю, – каже Віталік.

Віталік з мамою

Щодо свого майбутнього, то хлопець каже просто: «Сама доля приведе».

– Раніше він дивився політику, новини. Тепер йому це нецікаво. Бачить, що там всі чубляться, – каже Ольга Нечаєва.

– Так, там всі сваряться, тож я зараз не дивлюся новин. Просто навчаюся, а вже далі буду думати ким стати, – додає син.

Зараз родина винаймає житло. Пані Ольга каже, що коли переїжджали від її мами у квартиру, то найважче було перевозити книги, бо їх найбільше.

Проте вони також є найціннішим скарбом для малого, звідки той черпає знання, на які він постійно спраглий.

Дивіться також ВІДЕО.