Черкащани хочуть, щоб від стіни в центрі міста починалися екскурсії

Чи знаєте ви, що Черкаси з давніх-давен були розвиненим торговельним центром? Тут збиралися гучні ярмарки, традиційні та святкові. У Черкаси з’їжджалися торговці не лише з України, а й з-за кордону. «ВІККА-новини» підготували репортаж про призабутий історичний артефакт міського життя сторічної давнини – Рибний ряд. Місце торгівлі наших предків нині без охорони та без статусу.

Фото Назарія Вівчарика

2012 – тихий центр Черкас. Хлопці ганяють м’яча. Місцеві господині вивішують випрану білизну. На фоні цього побутового пейзажу видніються залишки того самого Рибного ряду. Він зведений за ескізом польського архітектора Владислава Городецького.

Пам’ятка архітектури та історії стала жертвою вуличного графіті та недбалості чиновників. Останні залишки унікального черкаського базару нині потопають у бур’янах.

Подібні споруди потрібно оберігати, каже історик Сергій Шамара. Адже такі будівлі – чи не єдині свідки тогочасного життя Черкас.

– У нас тут видно, що в 1909 році був збудований. Тобто оновлявся ринок постійно. Тут були дерев’яні будівлі, це – будівля цегляна. Вона збереглася. Тобто, їй понад сто років, – пояснює пан Шамара.

Колишній Михайлівський ринок та його Рибний ряд – були економічним центром області, розповідає історик.

– Раніше тут базарували, тут стояв Собор. Вулиці Лазарєва, яка є сьогодні, не існувало. Вулиця Дашкевича раніше називалася Больнічная, тому що лікарня туди далі знаходилася у центрі міста, за вулицею Шевченка. І Байди Вишневецького сучасна називалася Поліцейська, – зазначає Сергій Шамара.

Сьогодні мало хто з місцевих знає, що живе поряд із пам’яткою архітектури початку двадцятого століття. Перехожі не помічають напису, що сховався за бур’янами. Щоправда, школяр Артем – не з їх числа.

– Батьки розповідали, що там рибу раніше продавали. Цілий ряд великий там, – говорить хлопець.

Чув лише назву пам’ятки, але не знає подробиць черкащанин Юрій. Живе тут, каже, з 1998 року.

– Читав історію колись. А так нічого більше не знаю, – пояснює він.

Нічого не знає про Михайлівський базар та його залишки і черкащанка Оксана. Але просить звернути увагу на цю споруду. Їй шкода будівлі, що гине просто на очах.

– Щоб якось наша влада покращила зовнішній стан цієї старовинної будівлі, – каже дівчина.

Тим часом Сергій Шамара переконаний – екскурсії для туристів можна було б починати саме з цього місця. І таку ідею легко втілити в життя. Для цього потрібно небагато – нарешті звернути увагу на пам’ятку архітектури та облаштувати невеликий майданчик навколо.

– Якщо тут облагородити все, зробити непоганий майданчик, то сюди можна було б, як до туристичного об’єкта підводити і звідсіля можна починати розмови про історичний центр міста Черкаси.