Станіслав Щенсний Потоцький 225 років тому почав будівництво парку в Умані на Черкащині. Тут скелі та водойми перетворили на епізоди із Гомерової «Одіссеї». А вже за чотири роки поважні гості зберуться на відкритті «Софіївки». Вечері, стомлені враженнями від прогулянки парком, вони зайняли місця у наметах на «Площі зборів».
Іонічне море (Нижній став) та Площа зборів на півострові
Про це пише BBC.
Внизу над ставом, що називається Іонічним морем, присутні побачили німф – дванадцять дівчат з розпущеним волоссям і вінками в руках наближалися до східців.
З намету, прикрашеного східними тканинами, вийшла господиня урочистостей – Софія Потоцька. Вона подала руку одному з чоловіків і повела його до німф.
Це був архітектор парку Людвік Метцель.
Він помітно розхвилювався від незвичної кількості уваги, а коли німфи заспівали кантату на його честь, то геть зніяковів. Спів закінчився, німфи вийшли на берег та увінчали розгубленого зодчого вінками. Він повторював, що не вартує овацій.
Так один зі старожилів Умані описав відкриття «Софіївки». Того травневого дня Софія Потоцька святкувала іменини.
Парк став подарунком від чоловіка.
Чому збудували «Софіївку»
Станіслав Щенсний Потоцький був один із найбагатших магнатів Речі Посполитої, якому належало 1,5 млн га землі на території України.
Софія давно просила його про парк. Вона бачила палац французької королеви Марії-Антуанетти, захоплювалася парком Гелени Радзивілл у польському містечку Неборове і мріяла про власний.
Якось, перебуваючи в Умані, граф разом із військовим інженером Людвиком Метцелем пішов на полювання. Дикі урочища з ярами та скелястим берегом річки Кам'янки приглянулися Потоцькому.
Порадившись з офіцером, він дав завдання розробити проєкт.
Як будували «Софіївку»
Восени 1796 року почалися перші роботи – каменярі вирубували гроти зі скель, проводили підривні роботи, готували механізми для підняття вантажів.
Сюди привезли пристрої з Франції та Голландії, щоб перемістити валуни вагою 50-60 тон.
Згодом вздовж річки спорудили земляні греблі та облаштували ставки на різній висоті. Це забезпечило водоспади, водойми, фонтани парку водою.
Ложе Нижнього ставу вирубали з граніту. Його фрагменти використали для кам'яних композицій, виготовлення ваз, колон та постаментів.
Посередині облаштували фонтан, вода до якого надходить з Верхнього ставу по підземному водогону та чавунну трубу на дні. Струмінь висотою понад десять метрів спочатку линув з отвору у камені, пізніше встановили скульптуру змії – тепер він виринає з її пащі.
Острів Анти-Цирцеї на Верхньому Озері. Ліворуч – фрагмент картини Вільяма Аллана 1815 р. з книги Романа Афтаназі
На Верхньому ставку зробили штучний острів із тополями та поляною посередині.
Там, згідно із задумом Станіслава Потоцького, його мали поховати під «величезною пірамідою».
Українські тополі родом із «Софіївки»
Будівництво водної системи, заготівля та перевезення багатотонних брил потребували чіткого графіку робіт та оптимального розрахунку робочої сили, адже надмірна кількість створювала б зайву метушню.
З цим успішно справився керівник будівництва Людвиг Метцель. Тут працювали одночасно не більше 800 селян щодня.
Людвигу Метцелю допомагав садівник – німець Олива. У місцевості з поодинокими дубами і дикими грушами посадили кримські горіхи, в'язи, платани, білі та плакучі верби, туї, смереки, білі акації, інші дерева та рослини, які привезли з Криму, Кавказу, Туреччини, Південної Європи.
У «Софіївку» привезли пірамідальні італійські тополі, які звідси поширилися по всій Російській імперії і якими засаджували радянські міста під час післявоєнної відбудови.
Великий водоспад і Долина велетнів праворуч
Через п'ять років після відкриття «Софіївки» Станіслав Потоцький помер.
Але парк продовжували вдосконалювати – кілька десятків чоловіків проводили вибухові роботи, шліфували граніт, садили дерева та працювали над водною системою, допоки архітектор Людвиг Метцель не переїхав у Варшаву.
Поема про парк
«Якщо здатне щось зачарувати мій біль, краєвид "Софіївки" може це зробити… Повітря набальзамоване тисячею різних ароматів, спів пташок, шум водоспадів віддають у владу солодких мрій.... Всі відчуття блаженствують разом… Граф Фелікс Потоцький, бажаючи збезсмертити свою дружину, яку він так кохав і хотів, щоб сад мав ім'я Софії, перевершив щодо величі й смаку те, що давнина і сучасність пропонують як найвидатніше».
Так згадував про парк дипломат Огюст де Лагард, який перебував в Умані два місяці.
Він переклав на французьку популярну поему-путівник «Софіївка» поета Станіслава Трембецького і видав її у розкішній палітурці ілюстровану картинами художника Вільяма Аллана. Так про парк дізналися у Європі.
Грот Фетіди. Ліворуч – фрагмент картини з видання поеми Софіївка 1815р з книги Р. Афтаназі
У поемі автор згадує 40 найменувань героїв, письменників, відомих осіб місць та подій, що стосуються давньогрецьких та римських міфів.
Проте острів Ітака, де народився Одіссей, підземна річка Ахеронт, Долина велетнів, грот Каліпсо – не просто назви локацій, а композиції, що відтворюють епізоди, виражають ідею певного міфу або події, наголошує професор Іван Косенко.
Відтворення міфів
«Софіївку» конфіскували у сина Потоцьких – Олександра, після того, як він підтримав Польське повстання 1831 року.
Російський цар Микола I подарував парк дружині Олександрі Федорівні і перейменував на «Царицин сад».
Дві башти біля входу
У той час спорудили нові об'єкти – восьмикутну Китайську альтанку, павільйон Флори біля Нижнього ставу, Рожевий павільйон на острові Верхнього ставу, дві башти в готичному стилі біля входу.
Скульптури парку переміщували з місця на місце, деякі з них зникли взагалі, натомість з'являлися нові.
Посаджені за часів Людовіка Метцеля дерева та рослини в міру старіння замінювали іншими, що збагатило парк новими видами. На кінець 19 століття у «Царициному саду» росло близько 600 різних видів.
Павільйон Флора, Нижній став і фонтан Змія
Проте, ані нові архітектурні акценти, ані дерева та рослини не вплинули на ідею, яку заклав у парк Людвиг Метцель, вважають дослідники.
Понад 200 років «Софіївка» залишається однією з кращих паркових «екранізацій» давньогрецьких міфів.
Олексій Бухало для BBC News Україна, Умань. Фото автора
реклама
