У червні минулого року на доручення редакції тижневика «Міст» я став свідком подій‚ пов’язаних із участю у фестивалі російської культури в Нью-Йорку великої делеґації з Черкаської області на чолі з головою обласної держадміністрації, «реґіоналом» Сергієм Тулубом. Звіт про ці події «Як за державні гроші робити з мухи слона» був вміщений у тижневику «Міст».
Повернутися до перебування черкасців у США мене змушують дві світлини‚ які залишилися неоприлюдненими. Річ у тому‚ що тодішні провідники Генерального консульства України в Нью-Йорку очікували нових призначень і благали не показувати знімків‚ щоби на них не впала кара київських можновладців. Цей острах можна було зрозуміти: зустрічі делеґатів і єдиний концерт Черкаського народного хору відбулися в порожніх залах. Звісно‚ на таке прохання важко погодитися репортерові‚ якому вдалося сфотографувати щось приховуване. Але дипломати запевнили‚ що безцільне марнотраство черкаських чиновників буде осуджене.
Пам’ятаючи, як жорстоко покарали Юрія Луценка за перевитрату грошей на вшанування працівників міліції, я все чекав, чим закінчиться подібна історія для Сергія Тулуба, який прилетів на прогулянку до США не тільки з дружиною, а ще й привіз делеґацію зі 60 осіб — чиновників, підприємців, співаків і художників.
Три дні черкасці перебували в Нью-Йорку, на фестивалі російської культури, де дружина п. Тулуба заспівала, а сам п. Тулуб подарував їй троянди. Із чиновниками та співаками вийшло складніше. Перші з них мали провести презентацію досягнень Черкаської області в Українському інституті Америки, але зала виявилася порожньою й гості промовляли лише до своїх колег. Хор удалося привезти на гірський американський курорт, де послухати його прийшло кілька осіб.
На червневій зустрічі з п. Тулубом я запитав: хто ж заплатив за подорож такої великої групи людей? Сергій Тулуб відповів, що чиновники приїхали за гроші з державного бюджету, підприємці — за свої, а хористи — на пожертву мецената. Незручно було йому пояснювати, що державний бюджет — це гроші платників податків, котрі мали би самі вирішувати, чи варто витрачати кошти на заокеанські гастролі чиновника.
Із меценатством було ще прикріше. Гроші на поїздку мистців дала Черкаська теплоелектроцентраль (ТЕЦ) — підприємство, яка забезпечує місто теплою водою. Споруджено ТЕЦ було 50 років тому, у радянські часи, за містом. Так звані теплотраси, тобто труби, давно не тримають тепла. А городянам доводиться платити двічі — за холодну й за нібито теплу воду. Усі їхні спроби перейти на місцеві джерела нагрівання води зазнали поразки. Якщо не стане застарілої ТЕЦ, то де візьмуться гроші на хоровий супровід п. Тулуба в закордонній подорожі? Тепер же їх змушені давати небагаті городяни.
Після повернення Сергія Тулуба до Черкас у пресі з’явилося чимало тріумфальних звітів про успішну мандрівку до Америки. Навіть про виступ Черкаського хору на оселі «Союзівка» Українського народного союзу, де про цей хор і не чули. Порожні зали засвідчили, що американців не зацікавило ні чиновництво, ні хор. І на фестивалі перевага була надана не українцям, а єврейській культурній спадщині.
12 листопада 2012 року інтернет-видання «Тиждень» повідомило‚ що опозиціонери Черкащини визнали Сергія Тулуба найгіршим губернатором за всю історію Черкащини. Про це заявив Максим Поляков, провідник уманської організації «Фронт змін». «Сергій Тулуб запам’ятається лише порожніми обіцянками та героїчними воланнями. Однак 75 % жителів області проголосували за опозицію. Від цього губернатора вже стогнуть усі інвестори‚ бо на будь-які інвестиційні пропозиції він відповідає питанням: «А скільки мені дасте?» — розповів п. Поляков.
Отож, коли не вибачили Ю. Луценкові, то чому ж не запитали в Сергія Тулуба про марно витрачені гроші платників податків і споживачів води, якої не нагріла Черкаська ТЕЦ?
Лев Хмельковський
* передрук з тижневика для українців всього світу «Міст-online»
реклама