Не хотів виносити ситуацію в партійній організації на загал. Але ознайомився із словами Голови партії про те, що за своє звільнення я взяв трошки готівки (Олеже Ярославовичу, Вам же не ламали сторінку у фейсбуці вчора?) і вирішив дещо прояснити. Я бачив, як партія прощалася з десятками, якщо не сотнями «негідників». Принаймні так називала партійна верхівка людей, які йшли, бо їм не подобались вчинки декого з партійців, на численних зустрічах. Натомість я бачив, як у партії лишались справжні негідники. І в мене не вистачило духу хоча б раз звернути на це увагу публічно. Аж поки це не зачепило мене особисто. Вчора я став таким же «негідником». Так вважає Голова партії, якій я подарував 8 років свого життя. Негідником я став не через те, що вкрав, збрехав чи втік, а через те, що написав заяву на звільнення, не попередивши партійне керівництво, і не дав шансу вчергове пошантажувати «партнерів». (Олеже Ярославовичу, не моя вина, що керівник обласного осередку ще два місяці тому не повідомив Вас, що я вже писав таку заяву, але дослухався до слів міського голови Черкас і відкликав її).
Про причини звільнення я теж напишу, адже керівництво партії нічого не знає))) з того, що відбувається в місті. Отже чому я написав заяву на звільнення два місяці тому:
1). Необхідність голосувати за об'єднання КП «Будівельник» і КП «Центральний стадіон», бо треба покарати керівницю спорткомплексу за її небажання плазувати;
2). Заборона голосувати за пільгу «Амброс хабу» по оренді. Адже потрібно було, щоб Білецький дзвонив Тягнибоку особисто і був винен послугу. В попередні роки так і було.
3). Абсолютно нерозумні рішення на зразок листівок до ювілеїв містянам, об'єднання спортивних шкіл чи ще якоїсь «дічі», яка за два роки перетворила 8% партійного рейтингу у 0,8%.
4). Культ особи керівника обласного осередку, який умудрився за два роки пересваритися з усіма спеціалістами (і якщо, до прикладу, з Наталією Джуган це було нескладно зробити з огляду на її склад характеру, то вивести з себе того ж Олега Стадника треба було зуміти) і добитися 100% ненависті в стінах міського виконавчого комітету. Це не через його боротьбу – він ні проти чого не боровся, це через патологічне бажання знаходити слабших і публічно їх принижувати.
Так от тоді, два місяці тому, я лишився, бо отримав високе право не голосувати за цю «діч».
Проте пройшло зовсім мало часу і в нас нові історії.
1). В 2014 році одну з голів РДА від «Свободи» змусили звільнитись з посади і виключили з партії за те, що вона отримала свої 10 соток. З того часу багато що змінилось в партії певно. Про квартиру поперед 130 інвалідів-учасників АТО багато не писатиму.
2). Безглузда розробка програми «Безпечне місто» через Департамент освіти. Мало того що це секс жаби з гадюкою, то пошкодуйте хоч Воронова, який, здійснивши проплати за ці роботи, заїде на СІЗО. Разом з новим «уповноваженим» по закупівлях. Теж членом партії.
3). Шантаж Артура Савіна. Нинішній керівник департаменту архітектури наробив багато херні. І ще більше її наробить, але те, що відбувається нині – банальна помста і зведення особистих рахунків.
4). Через позицію керівника обласної організації працівники-тролейбусники два місяці не отримували заробітну плату. Вчора ж Олег Ярославович написав, що неголосування за бюджет – це було партійне завдання. Тобто через інтереси партії ВО «Свобода» заробітну плату за квітень тролейбусники отримають в кінці червня.
Мені соромно за всі ці речі. А ще більш соромно за ті речі, які я робив «за партійним дорученням».
Я виходжу з партії ВО «Свобода». Не зробив цього відразу, бо все літав в рожевих хмарках, що хоч своїм демаршем зверну увагу керівництва партії на проблеми обласного осередку. Виявилось, Голова партії про все знає. І його все влаштовує.
Олеже Ярославовичу, Ви це все читаєте тут, бо обізвали мене зрадником, який за цю зраду взяв гроші. Ви мене принизили. Ви не знайшли часу зателефонувати (хто я такий, у партії в кожному обласному центрі по секретарю міської ради, щоб кожному дзвонити) і запитати, в чому проблеми. Більш того, не дзвонив мені і Андрій Мохник. Тож не кажіть неправду, що він мені телефонував, а я не брав слухавку з переляку.
Тож до того часу, поки партійні керівники різного рангу будуть мене оббріхувати, не важливо, назагал чи в повідомленнях одній особі, я буду діставати «брудну білизну».
Я не виходив з партії і нічого не коментував, щоб не нашкодити. Проте саме Ви, Голова партії, почали мене оббріхувати. Після цього допису рахунок 1-1. За кожне слово неправди в мій бік я забиватиму «голи» у відповідь. Тож поки рахунок нічийний – спиніться, інакше я виграю цю партію.
Маю честь.
Ярослав Нищик, секретар Черкаскої міськради в 2018-2020 роках
* Допис у фейсбуці.
реклама
Коментарі
Учитывая приближение местных выборов и сегодняшний нулевой рейтинг “Свободы” больше похоже на бегство крысы с тонущего корабля. Помниться, со своей предыдущей партии “УДАР” Нищик вышел тоже не по идейным соображениям, а по финансовым.
Стрічка RSS коментарів цього запису