Фактично кожна художниця має свій стиль: У Черкасах говорили про причини звільнення майстринь з театру

Публічні виступи, театральні сценки та дискусії: як у черкаському пабі "Укриття" обговорювали ситуацію в драмтеатрі

У затишній атмосфері пабу-кав’ярні «Укриття» відбувся захід, присвячений ситуації навколо звільнення художниць Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Захід об'єднав багатьох небайдужих, які через публічні виступи, сценки та відкритий діалог висловили свою думку щодо майбутнього театру, де під загрозою, кажуть, опинились прем’єри вистав.

Нагадаємо, що двом знаним художницям театру — Наталії Ридванецькій та Надії Нікіфоровій — не продовжили контракти. Натомість їм запропонували підписати цивільно-правові угоди, що, фактично, позбавляє їх статусу штатних працівниць.

«Ридванецька — це зброя, Нікіфорова — це історія. Можна погоджуватись чи не погоджуватись із керівництвом, але мовчати — найгірше. Все в наших руках. Чи є в Черкасах черга крутіших художниць?» — риторично запитували учасники зустрічі.

Під час обговорення звучала думка, що хоча звільнення оформлено відповідно до закону, моральний аспект ситуації викликає обурення. Журналіст і краєзнавець Борис Юхно нагадав, що Ридванецька та Нікіфорова були причетні до створення понад 130 вистав у театрі.

На зв'язок з учасниками вийшла Наталія Ридванецька. Вона заявила, що поважає керівника театру, однак деякі рішення стали для неї шокуючими:

«Я не отримала аргументованих відповідей щодо ситуації в театрі й стосовно себе особисто. За час роботи я не мала жодних офіційних зауважень. Але коли постало питання продовження контракту — сталося те, що сталося. Можливо, це намагання покарати мене за незгоду. Ми у колективі піднімали важливі теми. Очевидно, це своєрідна розправа за власну думку», — зазначила художниця.

Головний режисер театру Станіслав Садаклієв також висловив свою позицію:

«Я працював із ними над цілою низкою вистав. Вважаю, що не продовжити контракти — це помилка. У штаті лишився тільки Сергій Ридванецький, але він працював у тандемі з Наталею. Планувалась грантова вистава з іншим художником, та й у квітні хотіли розпочати нову постановку. Я чув, що Ридванецьку звільнили за "підбурювання", а Нікіфорову — через вік… Це дуже прикро».

При цьому, він каже, що черги художниць такого рівня в театр немає...

Надія Нікіфорова розповіла, що дізналася про своє звільнення випадково:

«8 березня мені сказали, що лист на пошті. Я подумала — вітання. А це був лист про звільнення. Спочатку казали, що я два тижні не з’являлась на роботі, потім — що надто багато заробляю. 43 тисячі гривень за чотири місяці. Мовляв, запрошені художники обійдуться дешевше. В липні буде 45 років, як я працюю в театрі. Хотіла організувати виставку костюмів і видати каталог. Ми створювали по 10–11 робіт на рік. Тепер не знаю, як буде…»

Водночас лунають і протилежні думки. На своїй сторінці у Facebook акторка Катерина Олейникова, яка названа в соцмережі російською, написала, що підтримує рішення директора театру:

«Чи звертались журналісти до обох сторін конфлікту? Чи робите висновки, не маючи повної картини? Повідомлення про непродовження контрактів було надіслано художницям завчасно, як того вимагає закон. Відбувались неодноразові зустрічі з директором, де можна було домовитися. Але амбіції та его цьому завадили», — вважає акторка.

Позицію самого директора театру наразі озвучити складно — він майже не коментує ситуацію публічно. Проте редакція «Суспільного» отримала офіційну відповідь на свій інформаційний запит.

У тексті відповіді йдеться про те, що директор театру дійсно письмово повідомив про припинення контракту з працівницями — згідно з закінченням строку його дії, що передбачено чинним законодавством.

Назарій Вівчарик