Зібралися родини черкащан, об’єднані спільною історією батьківства через усиновлення. Захід відбувся 17 вересня, у День усиновлення.
Пан Ігор закликав тих, хто має можливість допомогти, не боятися. За його словами, ще до війни було багато дітей, які потребували підтримки, а з початком воєнного стану їх стало ще більше.
– У нас є троє власних дітей: доросла донька та син, від доньки маю внука, син нині служить у ЗСУ, менший син ходить до п’ятого класу. Тепер приєдналися ще двоє – донька-першокласниця і малятко. Це велика радість.
Олександр Олексійович завітав із найстаршим сином Володимиром, якому зараз 25 років, а усиновили його ще немовлям. Разом із дружиною Наталією пан Олександр згодом створив дитячий будинок сімейного типу.
– З цього синочка все й почалося. Так склалося, що ми з дружиною не мали рідних дітей. Намагалися вирішити це питання за допомогою медицини, але не виходило. Дуже любимо малечу. До нас підходили люди з різними запитаннями: «А скільки ви заплатили?», «Як у вас так виходить?». Все просто. У нас весь час було «зелене світло» для них.
Найбільше чоловік мріє зібрати за одним столом усіх своїх дітей і близьких, адже вони виросли й у кожного вже своє життя.
На зустріч запросили 30 осіб. Усиновлювачі приїхали з усіх районів Черкащини: Черкаського, Уманського, Золотоніського та Звенигородського. Про це повідомила в коментарі «Прочерку» начальниця обласної Служби у справах дітей Оксана Покатілова.
– Погодилися приїхати ті, хто не приховує факт усиновлення. Якщо ж людина усиновила дитину і бажає зберегти це в таємниці, вона про це не розповідає. Загалом в області 553 родини виховують 653 усиновлених дітей.
Родинам вручили подяки від начальника Черкаської ОВА та обласної Служби у справах дітей.
Юлія Капуш
реклама
