Археологи розповіли, чи істинною є «черкеська» версія походження міста, та скільки знахідок приховують його землі. Також запропонували, як можна зберегти історичний бекграунд Черкас.
Виявляється, формування нашого міста відбувалося у другій половині 14 століття. Це йде в розріз усталеній радянській версії про племена черкесів, які нібито й заснували Черкаси. Про це розповів під час благодійного заходу «Історичне серце Черкас: минуле та майбутнє» черкаський археолог Дмитро Куштан. Науковець пропонує поширювати версію, що базується на історичних документах, а не політичних амбіціях колишньої радянської влади.
«1362 року Литовсько руське військо під керівництвом литовського князя Ольгерда відвойовує цю територію у Золотої орди, захоплює територію нинішньої Київщини, Поділля, територію наших Черкас. (…) Історики, які орієнтувалися не на легенди і перекази, а на документи, вони стверджували, що найперша згадка про місто Черкаси до 90-х років 14 століття. До цього достовірних згадок немає. Але популярної за радянських часів стала саме «черкеська» теорія, яка повністю витіснила «литовську». Вона заснована на близькості етноніму «черкеси» і топоніму Черкаси», – зауважив Дмитро Куштан.
У панельній дискусії взяв участь і археолог Федір Гонца. На його думку, втрата історичного обличчя міста була неминуча. Це пов’язано, зокрема, з потребами сучасної громади. Та все ж зберегти серце Черкас – архітектуру, надважливо.
«У нас найдавніша архітектурна будівля Черкас – це будівля 19 століття. В нас дивне законодавство з охорони пам’яток. Самого поняття охорони сучасної архітектури чи історичної в нас бракує», – підкреслив Федір Гонца.
На території нашого міста обліковується понад 20 пам’яток археології. Вони охоплюють майже всі періоди – від кам’яного віку до модерного часу, 18 століття. Про археологічні знахідки, що мають історичну цінність, розповів Михайло Сиволап, директор Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.
Нині у фонді музею зберігається понад 800 ящиків експонатів. Більша частина прихована від ока пересічних людей. Причина проста – відсутність приміщення, площа якого дозволяла б розмістити всі знайдені речі. Його пропозиція – підтримувати тему збереження «відголосків» історії та берегти й вивчати спадщину, вдивляючись в неї через скло вітрин.
«Музей задумувався як регіональний (мається на увазі Наддніпрянщину, - авт.) Тут зберігаються експонати, знайдені саме на Черкащині. Вирішили розширити експозицію. Будуть вітрини скіфського та бронзового епох. Багато речей нині у реставратора. У нас є десять унікальних експонатів, які не побачити в жодному музеї області. Це, наприклад, давньоруська писанка, намисто-амулет епохи ранньої бронзи, риболовні гачки епохи мезоліту», – розповів Михайло Сиволап.
Присутні на заході могли не лише почути відповіді на питання, а й задонатити на розвиток музею Середньої Наддніпрянщини. Нині завершують ремонтні роботи в ще одному орендованому приміщенні. Воно буде поділено на дві зали – експозиційний та ігровий. Його відкриття планується 1 березня за адресою вул. Гоголя, 222.
Вікторія Лега
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Казарян прокоментував скандал навколо реконструкції Будинку з грифонами: йому відповіли активісти
«Ніколи не обіцяв зберігати»: Казарян про руйнування історичної будівлі у центрі Черкас (відео)
Влада Черкас відмовила в реконструкції пам’ятки архітектури
А ви знали, що Черкаський критий ринок був унікальним експериментом
Коментарі
У місті що, вже відсутні підприємства комунальної власності, які ще не перейшли у
власність приватних осіб?
Наприклад, будинок купця Майбороди на розі бул. Шевченка та вул. Пастерівської (у ньому розміщувалась обласна санстанція).
Стрічка RSS коментарів цього запису