Міжнародний день волонтера увесь світ відзначає 5 грудня. Волонтерська допомога бійцям АТО – одне з основних завдань, які нині виконує ГО «Самооборона Майдану Черкаської області». Організація пишається своїми волонтерами, серед яких Інеса Плащенкова, Альона Каїрцева, Валентина Безсонова, Катерина Веретільник, Олег Веретільник, Тетяна Горобець, Ігор Гусаченко, Аріна Костенко, Світлана Кравцова, Андрій Мережко, Олександр Таран, Валентина Топченко, та багатьма іншими.
– Вітаю сьогодні усіх волонтерів, які у цей нелегкий час з відкритим серцем виконують свою роботу. Роботу, яка не оплачується, роботу, яку здійснюють тільки за покликом серця, не очікуючи винагороди за свою працю, – говорить голова ГО «Самооборона Майдану Черкаської області» Олег Скалько. – Те, що роблять добровольці – це неоціненний вклад у добробут нашого суспільства. Завдяки цьому зараз наші воїни забезпечені всім необхідним. Однак я хочу подякувати не тільки тим, хто допомагає армії. Я хочу подякувати усім волонтерам, які докладають зусиль до вирішення тих чи інших суспільних проблем. На таких, як вони – тримається сьогодні все в Україні.
Часто самооборонівці відмовляються від роботи та особистого життя заради благої справи. Так, черкаська самооборонівка Валентина Безсонова – волонтерка, прославлена на всю Україну. Всеукраїнські ЗМІ називають її «янголом Валею». Черкащанка по закінченню Революції Гідності, яку пройшла на Майдані із січня «від і до», волонтерила на Майдані Незалежності, збираючи провізію для бійців.
Валентина Безсонова – «янгол Валя»
– Коли п’ятий блокпост був в оточенні, я дізналася, що там є хлопець із Черкащини. Я взяла той блокпост під свій контроль. Після того, як до того блокпосту зробили проривну операцію, я ще трохи побула в Києві. А тоді завдяки Самообороні Майдану зібрали гуманітарну допомогу і привезли в Щастя. Я мала пробути тут тиждень, однак цей тиждень затягнувся на п’ять місяців, – розповідає Валентина Безсонова телефоном із Луганщини. Вона саме отримала посилки для хлопців і везе їх на передову. Жінка закрила власний бізнес і присвячує себе волонтерству повністю.
– Мені не так важко, – скромно говорить Валентина. – Тим, хто, як я кажу, «на материку» збирає гуманітарну допомогу важко. Я це знаю із власного досвіду, коли збирала гуманітарну допомогу ще в Києві. А я ж тут тільки отримую вже посилки і везу їх на передову. Для цього мені хіба що машина потрібна краща або хоча б шиповану гуму для цієї автівки, яку мені дали військові. Вже двічі разом із гуманітаркою злітала в кювет, то добре, що хоч гуманітарна не дуже постраждала…. Складу в мене тут немає, хоча з іншого боку і добре, що в мене потроху на різних територіях на складах зберігаються речі.
Альона Каїрцева волонтерством займається у штабі «Самооборони Майдану Черкаської області». Щоденно вона координує збір допомоги та передачу її на Схід.
Інеса Плащенкова та Альона Каїрцев
– Машини відправляємо часто. Вони їдуть організовано – збирається караван, об’їжджає райони, де довантажують посилки, особисті передачки. Ми координуємо цей маршрут. Може йти одна машина невелика, але везти щось дуже важливе, наприклад, цінну оптику, може йти дві машини по півтори тони, одна везе буржуйки, друга – ліс. Можуть іти п’ятитонки, семитонки. На передову великою вантажівкою не проїдеш – її розстріляють. Оскільки на одних і тих же блокпостах чи на відстані 500 м - 1 км стоять хлопці з різних міст, можуть стояти вперемішку десь поряд, то ми координуємо цей район і розвозимо по всіх них речі і продукти за потребами. Черкаські хлопці стоять там із хлопцями з інших міст та областей, спілкуються, діляться шматком хліба, тому не відокремлюємо «своїх» і «чужих» – надаємо допомогу всім гуртом. До речі, родичі хлопців із Одеси, Миколаєва, Херсона, Івано-Франківської області знають, що ми їздимо до бійців і присилають їм посилки «Новою поштою», а ми забираємо і передаємо далі. Ця система в нас також уже відлагоджена, – розповідає Інна Каїрцева. Її чоловік воює на Сході, а вона забезпечує надійний тил. Саме зі знайомства із нею та її напарницею Інесою Плащенковою розпочалась волонтерська діяльність ще одного «самооборонівця» – Олександра Тарана.
Олександр Таран
– Альона запропонувала мені стояти в магазині волонтером. І так пішло-поїхало, – розповідає Олександр, який волонтерить із початку літа. Крім того, що він «стоїть у магазині», волонтер зв’язується з аптеками, ходить і різні фонди, стукає в усі двері, допомагає, чим може, в штабі самооборони.
– Мій робочий графік дозволяє багато часу приділяти цьому. Основна проблема – те, що ми зіштовхуємось із нерозумінням з боку людей. Кожен ніби живе в своєму маленькому світі, і те, що відбувається навколо – їм по барабану. Якби люди думали менше про себе, було б більше позитивних зрушень. А так вони здебільшого хочуть чогось від держави, не даючи собі відповіді на питання, що для цієї держави зробили вони.
Про це інформує прес-центр ГО «Самооборона Майдану у Черкаській області».
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису