У Чигиринському заповіднику роз’яснили, чому ввели платний вхід до своїх об’єктів

До редакції «Прочерку» звернулися читачі, здивовані тим, що вхід на Замкову гору в Чигирині став платним. Проте в Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» стверджують: це нормальна європейська практика.

Фото Олексанрда Костирка

– Насправді це нововведення діє вже кілька років тому. просто в зимовий період ми біля пункту пропуску не тримали людину через те, що той дерев’яний будиночок не опалюється. Тож закривали очі на це. Коли ж стало тепло і людина може працювати на робочому місці, то там став чергувати наш працівник, який буде там допоки дозволятиме погода, – роз’яснив заступник генерального директора заповідника по освітньо-масовій роботі Віктор Лазоренко. – До речі, ліміт відвідувачів, встановлений для нас екологією, – 22 тисячі осіб на рік. І квитки дають змогу обліковувати відвідувачів. Так само регламентований вхід у парку «Софіївка».

За словами представника заповідника, платним також є вхід до дуб’я Залізняка, у Стецівці, де територія козачого хутора.

– В цьому немає нічого поганого. Ми звикли до комунізму, коли було все безкоштовно, але треба звикати до сучасних реалій. І це норма законодавча. Ми діємо згідно постанови Кабміну про платні послуги об’єктів природно-заповідного фонду. Це загальноприйнята практика. До речі, наші чигиринські ціни не ставлять на меті самоокупність чи доходність об’єкту. Вони носять символічний характер. І на ці кошти йдуть, зокрема, на утримання 8 штатних працівників, що працюють на спец коштах. На ці кошти оплачуються витрати заповідника на телефон, канцелярію, бо держава дає лише на зарплати і енергоносії, – роз’яснив Віктор Лазоренко.

До речі, за його словами, деякі підприємці, які ведуть громадську діяльність на Чигиринщині, пропонують віддати їм певні історико-культурні об’єкти, щоб вони «навели там лад».

– При цьому ці діячі мовчать на тему, який же тоді буде вхід, наприклад до дуба Залізняка і чи зможе людина з села туди потрапити, – зазначив Віктор Лазоренко. – Ми ж враховуємо платоспроможність населення.