Тривають дискусії з приводу створення на Черкащині Національного природного парку «Холодний Яр». Цього разу обговорення відбулось у Кам’янці за участі представників обласної та районної влади, громад, лісництв, науковців, депутатів.
Нагадаємо, територія проектованого парку становить 8,5 тис. га, з них із вилученням у постійне користування адміністрації – 3050 га. Нині більшість структур надали погодження на його створення. Таких 9 – повідомила начальник управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олена Звягінцева. Серед них: Головне управління Держземагентства в області, Чигиринська районна державна адміністрація, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Свято-Троїцький Мотроненський монастир та ін. Відмовляються наразі від такої ідеї Кам'янська районна державна адміністрація, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, Державні підприємства «Чигиринське лісове господарство» та «Кам`янське лісове господарство».
– Обласна державна адміністрація підтримує ідею створення Національного парку, – зауважив присутній на зустрічі перший заступник голови ОДА Віталій Коваль. – Адже це сприятиме розвитку туризму на території області, залученню інвестицій, покращенню інфраструктури, створенню нових робочих місць, а також збереженню природно-заповідного фонду. І хоч жорсткої вимоги законодавства щодо погодження з сільськими, селищними радами немає. Однак, враховуючи процеси децентралізації, що здійснюються в рамках реформи, вирішено обміркувати це питання усім разом.
Завідувач кафедри екології та агробіології навчально-наукового інституту природничих наук ЧНУ ім. Б.Хмельницького Олександр Спрягайло наголосив, що створення парку ні в якому разі не призведе до втрати земель. «Цей парк, як інструмент, навпаки дозволить її жителям володіти цією землею, – сказав Олександр Васильович. – Він буде державним, й щорічно для його роботи спрямовуватимуть 4,5 млн грн. Планується розподіл парку традиційно на 4 зони, а саме: заповідна, регульованої рекреації (туризм), стаціонарної рекреації (місця для відпочинку), господарська зона».
Олександр Васильович розвіяв чутки про те, що парк буде огороджено колючим дротом, відвідування якого буде заборонене або обмежене. За словами науковця, все абсолютно протилежно, адже він створюється саме для людей, зокрема для їхнього відпочинку, хоч і охоронятиметься. Більше того очікується, що додатково тут буде створено понад 50 нових робочих місць, існуючі ж – будуть збережені.
Приєдналися до цих думок кандидат біологічних наук, голова Черкаського обласного Товариства охорони природи Микола Чорний, завідувач філіалу «Холодний Яр» Національного-історико-культурного заповідника «Чигирин» Богдан Легоняк.
Виступали і голови сільських рад, зокрема Головківської, Мельниківської, Медведівської Чигиринського району, Грушківської, Лубенської сільських рад Кам’янщини та інші. Деякі з них висловили побоювання, що створення парку призведе до втрати можливості забезпечувати домівки дровами, оскільки більшість сіл наразі не повністю газифіковано. Виникає питання і щодо оренди земельних ділянок сільгоспвиробників на територіях, що належатимуть парку. За словами Віталія Коваля, це питання потребує більш глибокого вивчення.
– Із 6,5 тис. га Грушківської сільської ради половина належить лісам, – зазначив сільський голова Іван Темний, – люди працюють майже все життя у лісі, вирощують його, отримуючи при цьому гідну зарплатню. За рік місцеві бюджети отримують 300 тисяч грн., а тому люди бояться, що створення парку призведе до втрати фінансових вливань, а ще знищення робочих місця.
Не зважуються на погодження створення парку і лісівники, запевняючи, що в результаті робота лісгоспів припиниться. Водночас на думку науковців основною причиною незгоди лісівників на створення парку є заборона суцільних рубок лісу. Однак фахівці запевняють: рубки дозволятимуться, зокрема: санітарні, вибіркові або ж рубки догляду, окрім суцільних, які призводять до повного знищення лісових масивів.
За результатами проведеного зібрання, вирішено провести повторне обговорення у громадах про створення Національного парку, а також ініціювати й надалі ідею створення парку в межах Держлісагентства, що дозволить самостійно визначати адміністратора та різновиди діяльності, що здійснюватимуть в структурі лісової агенції. Відповідне звернення область вже спрямувала до Києва.
Про це повідомили у прес-службі Черкаської ОДА.
реклама
Коментарі
2. Канівський заповідник ніколи не досліджував комарів. Ті гроші під виглядом досліджень витратили наближені до Януковича (кажуть, що Хорошковський. Втім – то питання до прокуратури). Нацпарки і заповідники їм для цього не були потрібні. Достатньо було купленого рішення Канівської райради.
3. Вертольотний майданчик – іграшка Януковича. До жодного заповідника відношення не має.
4. Трахтемирів – угіддя Бакая (Кучмівський прихвостень). Територія ніколи не була ні нацпарком, ні природним заповідником
5. Межигір’я також ніколи не було ні нацпарком, ні заповідником. Тому їх було легко захопити
6. Нацпарки ЗОБОВ’ЯЗАНІ залучати на свою територію людей. Тому це ніяк не пишеться із логікою тих, хто лякає «парканами» і «колючим дротом»
А як працюють парки і для яких людей Ковалю, та всім бажаючим, потрібно відвідати парк "Трахтемирів" в Канівському районі, або національний парк "Білозерський" в золотонішському районі. Правда дуже сумніваюсь, що пан Коваль навіть у супроводі екологів та міміції потрапить за огорожу парка.
На кінець хочу нагадати, що ці парки створені не так давно і також під гаслом-ЗБЕРЕЕМО!...
Стрічка RSS коментарів цього запису