Представник ГО “Центр UA” в Черкаській області Сергій Пасічник розповів, що кожна з трьох альтернатив має право на існування.
“Якщо запровадити громадські обговорення та публічні консультації перед прийняттям бюджету, щоб максимально врахувати думку мешканців, проводити інформаційну кампанію за місяць до прийняття бюджету, щоб жителі були обізнані про заплановані проекти рішень, надати можливість усім охочим в усній, письмовій чи електронній формі напередодні сесії подати свої пропозиції з бюджетних питань, а потім озвучувати та, за можливості, враховувати громадські пропозиції при прийнятті бюджету - то мешканці ОТГ відчуватимуть значимість своєї думки і матимуть нагоду висловити своє бачення щодо рішень влади. - зазначив він, - Проте дана альтернатива є більш тактичною і хоча дозволяє в “ручному режимі” вирішувати проблемні питання, втім на довготермінову перспективу не надає громаді ніяких переваг.”
Інший варіант, на думку громадського активіста - це ухвалити Положення та програму про громадський бюджет, визначити, скільки коштів має виділятися на цей бюджет, прописати механізм і принципи підтримки проектів, як це зробили вже багато громад по всій Україні, зокрема Черкаси.
Нарешті третя альтернатива - створити робочу групу з розробки Генерального плану або Концепції благоустрою території ОТГ, і розподіляти кошти в рамках бюджету участі лише після ухвалення відповідного одного з цих двох документів.
“Ви можете для початку закласти принципи і пріоритети, на підставі яких будуть підтримуватися проекти до громадського бюджету, визначити стиль і бренд-бук громади для їх врахування при розробці проектів. Така альтернатива є більш стратегічною і потребує більших затрат ресурсів і часу, втім і віддача від неї може бути значно більша. Адже, коли мешканці сіл, що входять в ОТГ, розумітимуть напрямок розвитку - їм буде простіше пропонувати проекти та ідеї для участі в розподілі громадського бюджету. Також громада повинна мати свої тематичні родзинки, які приваблюватимуть туристів, інвесторів та формуватимуть її образ”, - відзначив Сергій Пасічник.
Сільський голова Юрій Гунько прокоментував, що громадський бюджет – це поширена в Україні практика. “Впровадження її в Зорівській ОТГ було б дуже корисним. Головна проблема, яка може виникнути, – це визначення частки бюджету, яка може бути на це виділена. Наразі місцева влада планує вивчити досвід громад, де запроваджено громадський бюджет (зокрема міста Черкаси), і запропонувати цей інструмент депутатам сільської ради”.
Під час обговорення директор Мехедівської школи Ольга Швидка запропонувала кілька ідей, як могли би бути реалізовані в форматі громадського бюджету: “Ми могли би започаткувати фестиваль вишиванок. Також колись давно на території громади, при садибі колишнього місцевого пана Каневського, існував місцевий зоопарк. Якби його відновити - це могло б зацікавити і гостей, і місцевих мешканців.”
Заступник сільського голови Микола Гриценко розповів, що для ОТГ актуальним є питання оптимізації закладів освіти. “Якщо якась із шкіл буде закрита, бо все до того йде, то на її базі можна створити дитячий відпочинковий табір. Це б з одного боку уберегло приміщення від занепаду, а з іншого дозволило залучати кошти і організовувати дитяче дозвілля як в межах громади, так і запрошувати молодь з області, ” - поділився він пропозицією.
Учасники консультації визначилися з тим, що врахування думки громадян при формуванні і розподілі бюджету є надзвичайно важливим. І запровадження механізму громадського бюджету в Зорівській ОТГ могло б стати першим серйозним кроком для цього.
реклама
