Фото: Вісті Черкащини
Про це пише журналіст Юрій Стригун у номері газети «Акцент» від 13 листопада.
— Делегація спочатку зайшла до міської ради, а вже звідти — до нас, у музей, — розповідає директорка Світлана Проценко. — Пана Еліягу цікавило все, що було пов’язане з цадиком Давидом Тверським. Він жив у Тальному в середині ХІХ століття. Цадик — віщун, мудра людина, до якої йшли за порадою не тільки євреї, а й православні, тобто українці. Саме в Тальному Давида Тверського й було поховано. Його могила знаходиться неподалік старого єврейського кладовища, що на березі Гірського Тікича. За радянської влади значну частину цвинтаря було зруйновано будівництвом дитячого садка «Світлячок», але могила цадика дивом зберіглася. Зараз над нею хасиди звели щось на зразок склепу.
За словами Світлани Проценко у центрі міста Давид Тверський збудував дерев’яну синагогу, яка згоріла в 1919 році при денікінському погромі Тального. Креслення цієї синагоги збереглися в київському архіві.
— Пан Еліягу каже, що за цими кресленнями в Єрусалимі збудували ідентичну синагогу, яку так і назвали: «Тальне». Гостей із Ізраїлю цікавило місце, де стояв будинок рабина — Давида Тверського. Поки що існує дві версії, але ми схиляємося до того, що будинок стояв поруч із синагогою неподалік від нинішнього методичного кабінету відділу освіти. Сподіваємося, ще раз поїхати в Київ і встановити в архіві точне місцезнаходження. Бо поки що пан Еліягу купив інший будинок, в якому молилися євреї міста в 20-их роках минулого століття.
Світлана Євгенівна каже, що гостей зацікавила архітектура старої міської поліклініки. Її теж збудували на замовлення євреїв. У 40-их роках німці зробили з неї приміщення для своєї військової комендатури.
— У XVIII-ХІХ століттях власники містечка навмисне запрошували євреїв із Польщі й Німеччини, аби вони допомогли розвинути економіку містечка. Відомо, що у 1768 році тут проживало 70 євреїв і 700 кріпаків-українців. Сусіднє село Мошурів мало 2000 кріпаків. А вже на початку ХХ століття в місті проживало 11 тисяч мешканців, з яких 9 тисяч були євреями. Вони тримали крамнички, ковбасні, пекарні й інші комерційні заклади.
До речі, особливою гордістю Тальнівського музею історії є 200-річна Тора, або Мойсееве П’ятикнижжя. Книгу знайшли наприкінці ХХ століття, коли розбирали старий дитячий садок. Стародрук був замурований у комин. Самі ж євреї складали більшість населення Тального аж до війни. У серпні 1941 року понад 2 тисячі євреїв розстріляли німці за лісом по дорозі на Умань. Із тої різанини врятувалися два хлопці, які викопали з ями 2-річну Ольгу Друзгальську. Усю війну дівчинку переховувала українська родина Васильцових. Нині пані Ольга живе в Умані.
реклама
