В Естонії в неділю пройшли вибори до зборів місцевих самоврядувань. Ну як в неділю? Насправді місцеві вибори тривали тиждень (стартували 11 жовтня), і кожен охочий міг проголосувати як онлайн, так і безпосередньо на дільниці. У нас за цей тиждень можна було б перевернути кожну дільницю догори дригом…
Але тут все проходить спокійно, і ще до ранку понеділка результати онлайн-голосування та підрахунок бюлетенів завершується, і підбиваються результати. А головне (як ножем по серцю): тут можна приходити на дільницю навіть у процесі підрахунку голосів, і ніяких закритих за сімома замками дверей немає. Я не побачив на процесі підрахунку ні поліцейського, ні купи спостерігачів від усіх мислимих і немислимих партій.
Українська група журналістів саме у виборчий тиждень мала змогу втрапити у Естонію та на власні очі побачити, як неспішно працюють виборчі дільниці – або на відкритому повітрі в парках, або в освітніх закладах чи в торгівельних центрах.
В Естонії поширена не лише естонська мова, а й англійська та російська. Старше покоління, звісно, більше знає російську, а молоде покоління також часто володіє англійською. Кожен представник виборчої комісії готовий з нами поспілкуватися і всіляко роз’яснювати законодавство і правила. При цьому, голова комісії та її члени ніяковіють, коли ми починаємо згадувати виборчі каруселі, підвезення виборців, безліч скарг від спостерігачів (що часто може бути покликано просто заблокувати підрахунок голосів комісією), вкидання пачок бюлетенів. Від цих наших реалій Естонія далеко.
Заходимо на дільницю, що в торгівельному центрі. Тут вам немає поліції, рятувальної служби абощо. Бо, власне, дільницю розміщено в ТРЦ, і тому саме ТРЦ має охорону. Плюс це публічне місце. Кругом порядок, а в разі появи дійсно схвильованого виборця, звісно, комісія має право викликати поліцію. Та таких випадків у них не було.
На дільницях спокійно, голова комісії і заступник усе спокійно пояснюють, розповідають, ніхто не нервує. Наприклад, я спілкуюся з пані, яка працює касиром у тролейбусному парку, на виборах вона з 1993 року. Вже забуває російську, але ми з нею порозумілися. Каже, підписала договір на тиждень, і пустили з роботи. Отримає від держави компенсацію за роботу.
До слова, голосують не лише в ТРЦ. Серед незвичних місць для розташування дільниць я б виділив ботанічний сад, автобусні та залізничні вокзали. Але, за дослідженнями виборчої служби, наефективніші місця для голосування – це ТРЦ.
Голосувати в Естонії можна тиждень, окрім того, з комп’ютера або особисто на дільниці
У виборах беруть участь 136 виборчих спілок і 8 партій. Цього разу не стала виходити зі своїми списками нечисленна Об'єднана ліва партія Естонії, до якої входять переважно російськомовні громадяни.
Голосування відбудеться на всіх виборчих дільницях з 9:00 до 20:00.
Право голосу на виборах зборів місцевих самоврядувань мають жителі, які досягли 16-річного віку станом на 17 жовтня. Поряд із громадянами Естонії, виборче правом на виборах до зборів місцевих самоврядувань мають також громадяни інших держав Європейського союзу та іноземці, що мають довгостроковий або постійний вид на проживання (зокрема громадяни РФ, України, Білорусі та інших країн), а також володарі "сірих паспортів" осіб без громадянства. На виборчих дільницях не здійснювалася перевірка Covid-сертифікатів.
Естонія – «держава електронна», тому, якщо людина хоче голосувати, але забула перереєструватися і переїхала, то можна швидко перереєструватися. Що цікаво, голосувати можна і в електронному форматі, і безпосередньо на дільниці. В електронному форматі можна навіть переголосовувати, якщо ви зробили свій вибір, а потім протягом тижня передумали. Але вже на дільниці можна зробити свій вибір лише раз.
Цікаво, що люди можуть на тижні проголосувати будь-де по країні, без прив’язки до муніципалітету. А тоді ближче до кінця тижня члени комісії пакують проштамповані бюлетені в конверти і надсилають до того муніципалітету, до якого «прив’язаний» виборець за реєстрацією. Таким чином, бюлетень, грубо кажучи, потрапляє в ту дільницю, де зареєстрований виборець, і там вже бюлетень розпаковують, знов проштамповують і рахують.
Цікаво, що всі виборці мають від народження свій код, тож прив’язуються з набуттям повноліття до виборчої бази даних.
Цього року, як повідомила Державна служба з організації виборів, в ході дострокового і електронного голосування взяли участь у виборах 588 836 людей, з них 46,8% проголосували електронним шляхом і 53,2% прийшли на виборчі дільниці.
Aili Kristjuhan вже у віці, а тому голосує за центристську партію, мовляв, ті переймаються питаннями пенсіонерів. Її чоловік голосує онлайн, але жінка вважає за необхідне прийти і зробити свідомий вибір саме на дільниці. Вірить, що тут усе точно без фальсифікацій, і її голос буде важливим. Раніше, будучи молодшою, голосувала за реформістів.
– Якщо не ходити на вибори, то нічого не зміниться. А коли йдеш, то можеш повпливати на вибори, – каже Аілі.
Практично не помітно спостерігачів. Але просто під комісією стоять агітатори
Ми приходимо в парк до виборчої дільниці, яка там встановлена у вигляді намету. При вході на дільницю висить інформація, можна спокійно зайти і оглянути дільницю, де за столиками за скляною ширмою сидять працівники і видають бюлетені. Але спершу треба показати паспорт. Нашу групу журналістів ніхто не жене, ніхто тут не нервує і не змушує показати посвідчення абощо. Фотографувати можна, аби лиш не бути нав’язливим і в межах розумного.
Отриманий бюлетень виборець несе до кабінки, там ставить галочку або може навіть написати розбірливо прізвище свого кандидата, поставити будь-яку позначку, і це теж буде коректно. Галочку виборець ставить за ширмою і при виході вкидає бюлетень у скриньку, але перед вкиданням отримує штамп поверх складеного вдвоє бюлетеня.
Разом з колишнім послом Естонії в Україні Тійтом Матсулевичем ми відвідуємо одну з дільниць міста Таллінна. Насправді, у Таллінні, крім виборчих дільниць, які працюватимуть у приміщеннях, можна буде проголосувати на свіжому повітрі в спеціально обладнаних наметах. Та ми приходимо до школи, новенької і сучасної будівлі, яка побудована на місці старої школи. Тут облаштувалася дільниця лише з п’ятниці, адже тиждень вони б тут не сиділи, щоб не створювати проблеми для освітнього процесу.
Тійт показує нам себе у списку партії, яка в них називається «Батьківщина». Будучи кандидатом, він знає багато про виборчий процес. Розповідає, що тиждень для електронного голосування – це дуже зручно. І люди цим користуються. Але ближче до кінця тижня починають таки користуватися більше правом особистого приходу на дільницю.
– Не обов'язковою є присутність спостерігачів на кожній дільниці, бо статус спостереження через частково електронне голосування втрачається. Якщо людина не може прийти на голосування, бо має інвалідність, то викликає комісію додому. Так само комісію викликають додому через те, що зараз коронавірусна пандемія, і люди бояться йти на дільницю. Це їхнє право, – каже естонець.
Цікаво, що в Естонії вирішили не забороняти рекламу в Інтернеті та не робити день тиші, хоч колись щось подібне було. Тут усе просто: рекламу в інтернеті важко проконтролювати. Та й з днем тиші, наприклад, в Україні завжди проблеми, коли це стає пеклом для комунальників. Але й вони не мають часу на те, щоб зняти всю рекламу.
Врешті, від дня тиші відмовилися. Агітацію можна проводити в розумних межах, навіть біля дільниці. Однак не заходити на територію дільниці і не кричати так, щоб у самій дільниці було чутно, за кого ви агітуєте.
Виборці в Естонії не обирають мерів, старост і президентів
Ми їдемо подивитися на голосування в місто Тарту. В Естонії немає хіт-параду плакатів і банерів, немає такої засміченості, як в нас. Дорогою скупчення банерів скоріше має вигляд винятку з правила, а не є правилом як зараз, наприклад, вздовж дороги Черкаси-Золотоноша, де в розпалі вибори по округу №197.
Нас приймає мер, абсолютно звичайно вдягнений (жовтий светр під колір його політсили), у кросівках, з маленьким тонким ноутбуком Dell у руках. Каже, що саме тривають вибори місцевого самоврядування. Але хвилювання в нього не помітно. Він керує містом майже 8 років (два терміни, але можна й довічно). До мерства він працював у парламенті Естонії, в комісії з економіки, потім у комісії з освіти, до цього був старостою повіту, до цього – журналіст, за освітою історик.
У міста бюджет 220 млн євро, у тартуського університету – 200 млн, в університетської клініки такий самий. Доходи в бюджет – це насамперед фіксований податок.
Сам мер брав участь у багатьох дебатах, які проводилися, окрім усього, в парках, в гімназії...
– Виборці обирають міську раду – 49 депутатів. Представлені всі політичні партії, бо місто велике, тут «засвічені» всі політичні сили, як і в парламенті. Партія, яка набере найбільше мандатів, почне консультації з іншими силами, щоб організувати коаліцію. В Тарту не було ніколи, щоб верховодила завжди одна сила. Тут завжди було коаліційне керівництво, коли дві чи три партії в коаліції, зараз у коаліції партія реформ і соціал-демократи. Мер міста обирається в міській раді. Нинішній міський голова каже, що міська рада – друга важлива структура після народу. Мер і віцемер – підлеглі міськраді. Політична культура висока. Немає невихованих людей і фракцій. А найбільша фракція – це фракція міста, – символічно підсумовує мер Урмас Клаас.
У мера – одна помічниця, вона, як він висловлюється на ламаній російській, «працює календарем». Також є віцемери з планування міста, з міського майна, з освіти, з культури. Є в мерії і відділ комунікацій, відділ маркетингу. Це все чиновники, а не політики. Як і асистентка мера. Вона теж чиновниця. А от мер і віцемери вважаються політиками.
Мер має гроші з бюджету на зарплату. А от депутати отримують компенсацію за участь у сесіях. Але думають робити, щоб була матеріальна допомога як 25 відсотків середньої зарплати. Середня зарплата в Естонії – 1500 євро.
Також є фракція Тартуського університету (потужного великого закладу, про який буде окремо в іншому матеріалі). Вони члени міських зборів і в разі чого, забувають про всі суперечки і голосують за місто, думаючи часто про університет і його розвиток.
– Перед виборами Тартуська міська дума підтверджує статус комісії, до якої можуть піти люди різних професій. Міський секретар складає списки охочих. На дільницях немає агітації, це нейтральна територія, але представники партій можуть когось також делегувати в комісію. З членом комісії укладають угоду, і робота компенсується, якщо доводиться тиждень сидіти в комісії. Охоронна фірма забезпечує безпеку. Але якщо конфлікт, то викликають поліцію, – роз’яснює мер.
Упродовж процесу виборів ніхто не бачить проміжних результатів. Потім збирається комісія з 7 осіб. Кожен в системі себе ідентифікує, і тоді можна побачити нарешті результати виборів.
– Я не встиг проголосувати в Інтернеті, тому прийшов на дільницю, хоч і маю тимчасові проблеми зі здоров’ям, – каже естонець Рінго Мюр, який на милицях прийшов з малим сином на дільницю. – Я черпав інформацію з Інтернету, дивився програми, загалом голосую за одних і тих самих, але цього разу були сумніви, бо вони роблять не зовсім те, про що кажуть. Та все ж знову віддав голос за них, бо іншим довіряю ще менше. Але щодо того, що мій голос зарахують, тут сумнівів немає. Я впевнений у нашій виборчій системі.
Представник державної виборчої служби Прііт Вінкель англійською розповідає, що цьогоріч багато людей замовили додому голосування, бо бояться коронавірусу. Найдрібніший муніципалітет – це естонські острови. Там обирають 7 осіб в раду, а от в раду Таллінна йде 79 осіб.
Місцеві вибори також відрізняються від парламентських, бо тут висувати кандидатів можуть і просто об’єднання громадян, які мають подати відповідну пропозицію. Самовисуванці теж є, але вони мають набрати досить велику кількість голосів, що нелегко.
У цілому, за словами представника виборчої служби, серйозних порушень за 16 років голосування онлайн не було.
Спостерігачі можуть просто прийти на дільницю і спостерігати, якщо бажають.
Щодо корупційності, то люди свідомі, і якщо партія роздає щось більше за листівки, ручки, календарики абощо, можуть навіть заявити про це в поліцію. Комісія зі спостереження за фінансуванням партії в державі дійсно спостерігає, а не існує лише на папері. Відповідно, кожну партію і кожного політика можуть перевірити, звідки, власне, гроші. До комісії, заради справедливості, входять представники всіх партій. І вони рахують гроші, витрачені на вибори з точністю до центу. Державне фінансування партій є (5 мільйонів євро), але насамперед для парламентських партій, проте деякі незначні суми отримують і непарламентські партії.
Як партії накопичують гроші? Отримують з бюджету, через приватні пожертви та членські внески. Відзвітувавши за гроші, партія може робити з ними що хоче. Але й тут були випадки, коли якась літня жінка нібито профінансувала партію на тисячі євро. Однак, Естонія відрізняється від України в цьому аспекті тим, що походженням цих тисяч євро одразу зацікавилися відповідні органи.
Без провокацій та повністю прозоро
У ніч проти понеділка, коли завершилися вибори, але ще не були готові результати, на найбільшому російськомовному телеканалі Естонії ETV+ відбулися дебати та обговорення виборів. Тут у студії з російськомовним журналістом Андрієм Титовим зустрічаються як кандидати, так і всі запрошені. Саме з дебатів починається висвітлення виборів.
До слова, канал заснували в 2015 році після того, що сталося в Україні (окупація східних територій Росією). Канал отримує фінансування з бюджету й має підтримку міжнародних фондів (про канал деталі згодом). Очевидно, створення такого каналу в Естонії – це теж політика, як і вибори. Бо естонці збагнули, що російськомовні громадяни їхньої країни прагнуть отримувати інформацію, але те, що вони знаходять на каналах сусідньої з Естонією Росії, не завжди назвеш інформацією, а радше пропагандою. Тому для інформування російськомовних жителів Естонії і створили подібні російськомовні ЗМІ з якісною подачею новин. Тут, а також у спортзалі однієї зі шкіл, і завершується виборчий процес-2021. Якщо на каналі ETV+ йде обговорення виборів, то у спортзалі йде активний підрахунок… Під пильним поглядом телекамер.
Поїздка стала можливою завдяки українському кризовому медіацентру. Фото і текст Назарія Вівчарика, сайт "Прочерк"
