Нещодавно, а саме: 25 квітня місцеві депутати на сесії достроково припинили повноваження Новодмитрівського сільського голови Кухаренка Артема. І це не перша громада (можливо, і не остання) у Черкаській області, яка втрачає голову. Громади «без голови» вже є на Черкащині. Чи можливе повноцінне функціонування «безголових» ТГ? Як за таких умов забезпечуються нагальні потреби громади? Наприклад, враховуючи нещодавню трагедію в Умані, хто організовує евакуацію населення в громадах? Які нові проекти реалізовуються в громадах? А також ряд інших питань з’ясовуємо з Сергієм Слиньком, керівником Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Черкаській області. На початку децентралізаційних реформ в Україні організація брала супровідну і дорадчу участь у формуванні територіальних громад. Зараз офіс працює переважно як консультант: проводить тренінги, навчальні сесії, семінари.
– Міський голова Шполянської громади склав повноваження. Раніше мер Золотоноші обрався до парламенту, і нині в місті немає міського голови. Медведівська громада була «знеголовлена», але не так давно сільський голова відновився на посаді. І от найсвіжіший випадок, коли депутати достроково припинили повноваження голови ТГ. То чи може громада працювати без керівника?
– Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених Законом “Про місцеве самоврядування в Україні”, що має наслідком звільнення його з посади. Підставами дострокового припинення можуть бути припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; відкликання з посади за народною ініціативою; визнання його судом недієздатним, безвісти відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень (підтверджується рішеннями суду). В такому випадку рішення про дострокове припинення приймає відповідна рада, шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".
– Станом на сьогодні скільки громад в області?
– 66 громад. Взагалі, як пам’ятаєте, спершу був етап добровільного об’єднання, потім був етап менш адміністративний, коли дивилися на економічні показники. І, наприклад, в колишньому Жашківському районі три громади об’єднали в одну. Не виключено, що буде етап ще одного укрупнення.
– Чув, унаслідок об’єднань є села, де фактично немає влади. Тобто якщо колись був сільський голова, то нині внаслідок укрупнення навіть староста не живе в цьому селі, а лиш приїздить…
– Дійсно, може бути ситуація, коли в населеному пункті немає старости, який постійно проживає там. Але точно всі населені пункти розподілено по старостатах. І формуванням старостатів займалися селищні і сільські ради, які складаються з депутатів, обраних народом. І вони вирішували. Є громади, де староста на кілька населених пунктів або голова виконує цю функцію. Староста ж, який живе не там, виїздить за потреби в населені пункти, де накопичується ряд питань. До слова, ми говорили на початку про зняття голів ТГ, тобто мова йшла про громади без голови, але ж там є секретар міськради, керівники виконкому. За Законом, у разі дострокового припинення повноваження голови виконує секретар відповідної ради. Унаслідок таких змін громади все одно продовжували працювати і ми не побачили якихось провальних економічних показників.
– Є громади не досить компактно розташовані. Але там у силу певних причин люди були проти доєднання до географічно близької громади, а обирали доєднання до громади, яка розташована далі, тобто не досить зручно. І тепер люди долають в центр громади великий шлях. Чи є сподівання, що на наступному етапі реформи такі моменти будуть більш продумані і організовані?
– Усе в силах парламенту. Це вони приймають закони. Грамотніше буде: “все залежить від законодавчого регулювання”. Але факт у тому, що дійсно такі випадки є. Наприклад, село Моринці приєднано до Звенигородської громади, а не до Шевченківської, хоч вона поряд. Але ж враховували побажання більшості жителів.
– Які громади за 2022 показали найкращі результати?
– За 2022 рік до загального фонду місцевих бюджетів територіальних громад Черкаської області мобілізовано 9,95 млрд грн доходів, порівняно з 2021 роком доходи громад збільшилися на 25,3 %, або на 2,01 млрд грн.
Якщо брати надходження загального фонду за 2022 рік із розрахунку на одного мешканця, то по 66 ТГ Черкаської області дохід в середньому становить 7 039 грн.
Із 66 ТГ по 25 громадах (37,9% від загальної кількості) показник доходів на одного мешканця перевищує середній показник по ТГ Черкаської області.
Найбільша різниця між екстремальними показниками доходів (тобто найбільшим і найменшим значеннями) в ТГ Черкащини становить 19 287 грн. (різниця між Степанецькою ТГ та Березняківською ТГ).
Топ-5 найбагатших громад Черкащини за результатами виконання бюджету за 2022 рік в розрахунку на 1 жителя: 1 місце: Степанецька ТГ – 22 496 грн; 2 місце: Степанківська ТГ – 19 330 грн; 3 місце: Черкаська ТГ – 9 608 грн; 4 місце: Золотоніська ТГ – 9 608 грн; 5 місце: Будищенська ТГ – 9 360 грн.
– Як по видатках? Які громади найбільше витрачають? І на що?
– Видатки загального фонду за 2022 рік по 66 громадах Черкаської області склали 10,48 млрд грн, зокрема видатки на освіту – 5,94 млрд грн, а на утримання апарату управління 1,43 млрд грн. Порівняно з минулим роком видатки загального фонду виросли на 3,9 %, або 0,39 млрд грн, зокрема видатки на освіту зменшилися на 0,7 %, або 0,04 млрд грн та видатки на утримання апарату управління збільшилися на 2,9 %, або 0,04 млрд грн.
Співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами ТГ визначено як співвідношення видатків на утримання апарату управління органів місцевого самоврядування із сумою доходів загального фонду (без врахування всіх видів трансфертів з державного бюджету).
В середньому по всіх 66 ТГ Черкаської області середній рівень видатків на утримання апарату управління становить 22,0%. По 28 громадах (42,4% від загальної кількості) цей показник нижче середнього. Найбільша частка управлінських видатків становить 45,5% (Медведівська ТГ), а найменша – 8,2% (Черкаська ТГ).
– Чітко звучать такі статті витрат як освіта. Але у нас є змішані громади, до яких входять і міста, і села. Чи немає там перекосів?
– Так, маємо таку проблему. У місті утримання одного учня в освіті обходиться дешевше. Чому? Бо наповненість класів різна. А кошти з державної субвенції виділяються, враховуючи показники наповненість класів, також враховується відсоток сільського населення та щільність учнів в громаді, але найбільше залежить від фактичної наповнюваності учнів в класі порівняно з розрахунковою, яку доводить держава. Тобто з боку держави стимулювання, щоб була більша наповненість класів. А чим менше дітей в школі, тим більшу суму коштів доводиться витрачати з місцевого бюджету, адже в такій ситуації субвенції надається недостатньо, щоб вистачало на заробітну плату вчителям, і доводиться громаді дофінансовувати з власних ресурсів, також оплата енергоносіїв у більшій мірі залежить від площі приміщень, ніж від кількості дітей, які ходять до школи. І фактично великі школи стали донорами для маленьких шкіл сусідніх населених пунктів. Так само, до речі, і в медицині.
Для прикладу, за 2022 рік середні видатки на загальну середню освіту в розрахунку на 1 учня по громадах Черкаської області склали 47 266 грн. Рівно в половині громад області цей показник нижче середнього. Найбільші видатки на загальну середню освіту на 1 учня – 73 044 грн – у Селищенській громаді, а найменші видатки – 26 941 грн – у Черкаській.
– Сьогодні маємо деякі дуже трагічні події у громадах, на Черкащині були прильоти ракет від окупантів. Якщо стається надзвичайна подія, то як і хто організовує евакуацію населення?
– Комплекс документів для організації евакуаційних процесів за потребою – це той перелік паперів, які громади зобов’язані мати в своєму арсеналі, особливо під час воєнного стану.
Органи місцевого самоврядування мають усвідомлювати свою роль та завдання, перелік необхідних дій в питанні підготовки та проведення евакуації жителів територіальних громад під час надзвичайних ситуацій.
Громадам важливо розуміти також й порядок фінансування евакуації, бути знайомими з видами ресурсів для евакуації, з інструментами інформування та комунікації та під час евакуаційних заходів.
Питання евакуаційних процесів регулюється: Законом України № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні»; Кодексом цивільного захисту України; Постановою Кабміну №841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»; Наказом МВС № 579 «Про затвердження Методики планування заходів з евакуації».
Для роботи у напрямку підготовки організації евакуаційних процесів за потребою кожна територіальна громада має фахівця з мобілізаційної роботи, який опікується евакуаційними процесами. Цього вимагає Кодекс цивільного захисту України.
Громадам від 10 тисяч населення бажано мати спеціальний відділ, що відповідає за зазначений напрям роботи. Працівники таких відділів мають проходити спеціальну перевірку, визначену законодавством. Першочергово мова йде про перевірку надійності таких спеціалістів, адже такі фахівці часто є ціллю ворожої резидентури. Важливою є й фізична підготовка таких працівників.
– Як громадам готуватися до мобілізаційних заходів?
– Рівень опанування мобілізаційних заходів наразі потребує більшої уваги та ретельної підготовки, особливо після того, як ми побачили практичну складову питання у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Громади зобов'язані мати чіткий план дій у випадку небезпеки. Розпочати можна з розподілу обов’язків: хто інформує населення у випадку загрози (які відділи, працівники) та якими будуть шляхи й засоби евакуації населення.
– Які інструменти інформування застосовувати громадам під час евакуації?
– У питанні оповіщення та комунікації з населенням головну роль грає керівник/ця органів місцевого самоврядування. Саме він/вона несе відповідальність за якісну комунікацію влади та населення під час евакуації і координує процес оповіщення мешканців та надання достовірної інформації щодо ситуації. Таку відповідальність визначає законодавство.
Для органів місцевого самоврядування важливо створити якісну мережу інформування та долучити до неї всіх тих, хто зможе донести оперативно інформацію людям. Наприклад, вуличні та квартальні комітети можуть стати у пригоді, але громаді у такому випадку необхідно забезпечити їх надійними засобами зв’язку - за необхідності, закупити ці засоби додатково.
Проте, на жаль, завжди є прикрі випадки слабкої організації місцевої влади евакуаційних заходів та інформування населення щодо них. Ми бачили такі у 2014 році, бачимо й зараз.
– Де громадам взяти ресурси на евакуаційні заходи?
– Органи місцевого самоврядування зобов’язані ресурсно забезпечити евакуацію, для чого важливо прийняти заздалегідь відповідні рішення. Виділити або запланувати під ці дії кошти з місцевого бюджету можна за рахунок відповідної програми.
Документ має бути розроблений ОМС, направлений на цільові заходи з безпеки та передбачати перелік дій, розходів на ті чи інші заходи. Наприклад, закупівлю палива, альтернативних засобів зв’язку та оповіщення населення.
У питанні евакуаційних заходів є законодавче підґрунтя, але, виходячи з ситуації, ОМС мають приймати рішення оперативно. Враховуючи, що війна триває, громадам не треба зволікати з часом та діями, направленими на підготовку мобілізаційних заходів, планування ресурсів на ці заходи та працювати над планом дій вже сьогодні.
Нагадаю, експерти Програми U-LEAD продовжують надавати громадам роз’яснення з питань актуальних для ОМС під час війни. Мобілізаційні дії – одне з таких питань.
– Якщо говорити про навчання, знаю, що ви реалізовуєте для громад нові проекти. Які?
– Є проект “Лабораторії творчого діалогу в громадах”, в якому бере участь і Черкаська область. Метою проєкту є пошук порозуміння між мешканцями та іншими зацікавленими сторонами в громаді, врахування інтересів різних груп при прийнятті рішень, побудова стійкої та продуктивної комунікації між органами влади та жителями громади для вирішення актуальних проблем. Проєкт реалізується Спілкою «Громадські ініціативи України» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». На даний момент, в результаті незалежного, конкурсного відбору, відібрано 10 громад-учасниць проєкту в Черкаській області, а саме: Ватутінська, Вознесенська, Золотоніська, Канівська, Катеринопільська, Ладижинська, Леськівська, Мліївська, Новодмитрівська та Паланська територіальні громади. В кожній з громад, які беруть участь в проєкті, застосовуючи методи діалогового підходу, будуть обрані актуальні теми місцевого розвитку, з`ясовані різні бачення вирішення місцевих проблем, відбудуться громадські обговорення із залученням всіх зацікавлених сторін. Набутий досвід дозволить активніше залучати мешканців громад до процесів прийняття рішень на місцевому рівні в наступні роки.
Публікація підготовлена в рамках проєкту “Підвищення стійкості українських ЗМІ”, який Реалізується Фондом «Hirondelle» (Швейцарія) та Інститутом регіональної преси та інформації, IRMI (Україна).
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису