У Черкасах відбулося голосування за бюджет на 2025 рік. Дохідна частина бюджету становитиме 4,6 мільярди гривень, повідомляв «Прочерк». У новому бюджеті передбачили фінансування ключових напрямків: освіти, медицини та соціальних програм, допомоги ЗСУ.
Раніше в місті впроваджували й громадський бюджет. У 2015 році Черкаська міська рада стала однією з перших в Україні, яка запровадила «Бюджет участі». Це стало можливістю для громадян впливати на розподіл коштів місцевого бюджету: шляхом подання ідей та голосування за проєкти для покращення життя у своєму місті. Протягом 2015-2021 років подали 542 проєкти на участь у міській цільовій програмі «Громадський бюджет міста Черкаси», 92 з них – стали переможцями в різних категоріях. Проголосувало загалом 71045 осіб.
Журналістка «Прочерку» поспілкувалася з мешканцями Черкас, яким вдалося реалізувати свої ініціативи з допомогою коштів громадського бюджету. Почула й історії тих, чиї проєкти набрали менше балів від громадськості, проте змогли знайти спонсорів.
Людмила Фіть, організаторка літературних подій:
– Двічі подавала на конкурс проєкти з метою виділення коштів громадського бюджету на проведення книжкових фестивалів. Нам, громадській організації «Книжковий маестро», вдалося організувати все з допомогою партнерів. Серед наших конкурентів були школи, які хотіли щось у себе зробити. Зрозуміло, що школярі, їхні рідні будуть зацікавлені в тому, щоб на території навчального закладу, наприклад, з'явився майданчик. Та це теж потрібна справа. Були бібліотеки, лікарні, подавали проєкти об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Дізналися, що нам ці кошти не дають, швидко почали шукати інші шляхи. Не було такого, що кошти не дали і ми не зробили проєкт.
Наш фестиваль – триденний, на кількох локаціях. Йдеться про великі кошти. З письменниками, гостями з усієї країни, великою командою... Усього провели в Черкасах 4 фестивалі.
Двічі допомагав Український культурний фонд, були гранти від нього. Без їхніх коштів нічого не вдалося б. На один із фестивалів фонд дав кошти не лише на триденну подію, а й на роботу протягом року. Команда мала можливість, протягом року, повозити письменників по різних територіальних громадах.
Допомогла платформа Big Idea. Здається, йдеться про другий фестиваль. Тоді ми збирали донати. Робили відео, залучали лідерів думок... Це був ніби окремий фестиваль перед фестивалем. Проведення останнього, четвертого фестивалю, підтримали благодійники. Були випадки, коли нам допомагали обладнанням: це Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Черкаський державний технологічний університет. Інвентар давала й компанія Ukravit.
Ми сильні, кошти знайшли, але востаннє Черкаський книжковий фестиваль проводили в 2021 році. Якщо подивитися на досвід інших, цьогоріч книжкові фестивалі відбулися в багатьох обласних центрах: у Вінниці, Житомирі, Рівному, Луцьку. Вже не говоримо про Київ, Львів. Книжковий фестиваль формує середовище. Це не лише про читання. Це про розвиток міста, суспільства. Про те, що я подумаю: поїхати мені наступного разу в Київ чи розвивати культуру в Черкасах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Четвертий черкаський книжковий фестиваль завершився (фото)
Тарас Коломієць, екс-депутат Черкаської міської ради:
– Один із проєктів, які я подавав, виграв у 2018 році. Наразі він реалізований. Йдеться про облаштування благоустрою території на розі вулиць В'ячеслава Чорновола та Гоголя. Бюджет склав близько 299 тисяч гривень. Щоправда, вийшло не зовсім так, як запланували спочатку. До цього там була просто протоптана стежка. Зробили доріжку з плитки, поставили пару лавок та урн для сміття, висадили дерева, але навіть це зробило територію привабливіше. Також є наступні два проєкти, які виграли, але їх так і не реалізували.
Нагадаємо, в 2021 році Тарас Коломієць подавав проєкти зі створення спортивного простору біля пляжу «Живчик». Планувалося будівництво спортивних майданчиків, встановлення тренажерів, модульних роздягалень. Проєкти пана Тараса (модульні роздягальні (великий), тренажерна зала під відкритим небом (малий)) стали переможцями, та, через початок повномасштабної війни, їхнє фінансування було припинено.
– Хотілося зробити ту територію, у густонаселеному мікрорайоні «Митниця», літнім спортивним осередком міста Черкаси. У 2018 році ділянку, про яку йдеться, відвели під комунальне підприємство «Будівельник». Ці відкриті майданчики стали б його літньою філією. В 2019 році завдяки державній програмі все-таки вдалося побудувати один майданчик, куди приходять діти й дорослі, проте там не забезпечені необхідні умови. І ідея моїх проєктів знайшла підтримку серед містян.
За ті кошти можна було б усе реалізувати. Вартість малого проєкту склала близько 300 тисяч гривень на придбання комплекту сучасних вуличних тренажерів та турніків для всіх груп м'язів. Вартість великого – близько 1,5 мільйона гривень. Це розміщення двох роздягалень з душовими кімнатами та туалетами для відвідувачів.
Зараз у Черкасах розвивають реабілітацію військових за допомогою спорту. Якби встановили тренажери, хлопці приходили б і займалися б там на свіжому повітрі. Позаймалися на тренажерах, переодягнулися, помилися, потім заняття з баскетболу на візках чи волейболу сидячи вже на наявному багатофункціональному майданчику.
На війну нажаль ніколи не вистачить грошей, щоб закрити всі потреби. Але є кошти бюджету розвитку міста, частину з них можна було б спрямувати і на громадський бюджет. Треба враховувати думку громади.
Раніше якось забулося, не до цього було. А зараз, коли проїжджаю повз територію, відведену під майданчики, оминаю її на пробіжці, задумуюсь, що треба це якось рухати, відновлювати фінансування проєктів-переможців громадського бюджету.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Будищенська громада: громадський бюджет, допомога армії та підтримка жителів у воєнний час
Михайло Євтушенко, музикант:
– Ми, колектив «Cherkasy Jazz Orchestra», хотіли провести серію з 20-ти концертів-лекцій для школярів та людей з інвалідністю. Проєкт мав на меті ознайомлення дітей з сучасною, живою оркестровою музикою, інструментами джазового оркестру, патріотичне, соціально-культурне виховання.
Для людей з інвалідністю планували зробити концерт доступним, показати, що вони є невід'ємною частиною нашого суспільства. Співпраця з цією категорією людей завжди була й залишається окремим пунктом у нашій діяльності. Особливо сьогодні. Людей з інвалідністю стає більше. Коли проводимо якісь заходи, намагаємося надати їм певну кількість запрошень. Облаштовуємо місця для тих, хто пересувається на візках.
На реалізацію проєкту пішло б близько 850 тисяч гривень: з орендою будинку культури, звукового, світлового обладнання, харчовим забезпеченням, транспортними витратами. Подали проєкт.
Якась кількість людей нас підтримала, якась – ні. Були учасники, які хотіли зробити тротуари у дворах. Зрозуміло, хто зібрав більше голосів. Я вважаю, що це добре, коли частина бюджету йде на громадські ініціативи. Проте, щоб вона розвивалася як слід, потрібно підтримувати саме громадські ініціативи, а не побутові. Як, наприклад, укладання плитки.
В умовах війни тема музичної освіти далеко не в фокусі. Я, команда волонтерів, вчителів музики, які бачать у цьому сенс також, задіюємо власні сили та час. Ініціативи впроваджуються.
Протягом трьох років проводимо безкоштовні дитячі табори. З початку цього року діє великий зведений дитячий оркестр: діти з різних музичних шкіл приїжджають до Черкас, щоб грати разом, творити.
Ольга Касьянова, громадська діячка:
– Для нашої команди «KasyaNova Event» це був новий досвід – брати участь у програмі на конкурсній основі за довіру і бюджет громади. Громада підтримала бізнес-форум «Open.biz» в категорії малих громадських проєктів з результатом понад 300 голосів, і ми отримали змогу реалізувати надважливий проєкт для популяризації підприємницької діяльності в регіоні.
Бізнес-форум завжди був складовою фестивалю тимбілдингу «Summer Challenge». Цей проєкт і бере звідти початок, коли, в 2016 році, коли ми вперше провели фестиваль тимбілдингу заради спільного втілення соціально-важливих проєктів.
Оскільки значну частину аудиторії складали представники регіонального мікро-, малого й середнього бізнесу, ухвалили рішення ввести в фестиваль освітню складову.
Упродовж 2016-2019 реалізовували проєкт «Open.biz» без підтримки міської влади. У 2020 році дослухалися до порад громадських активістів: скористатися платформою «Громадський бюджет».
За кошти громадського бюджету, а це близько 300 тисяч гривень, вдалося орендувати обладнання (тенти, звук, подіум, генератор, меблі, інтерактивну фотозону), забезпечити технічне обслуговування, оплатити транспортні послуги, модерацію заходу, провести інформаційну кампанію.
Серед відвідувачів форуму: підприємці, фрілансери, керівники, топ-менеджери підприємств Черкаського регіону, молодь, усі, хто мріяли про запуск власної справи.
Усі масштабні події нашої команди, зокрема, бізнес-форум «Open.biz», завжди мали благодійну складову. Підтримували кілька років поспіль черкаський обласний неонатальний центр. За виручені кошти закуповували обладнання для передчасно народжених дітей. Цьогоріч вирішили закупити офтальмологічне обладнання для військових, які проходять реабілітацію в Черкаській обласній лікарні.
Детальніше про «Open.biz-2024», який відбувся після дворічної перерви ТУТ
Юлія Темченко, директорка музичної школи № 1 імені Миколи Лисенка
Оригінальну алею ліхтарів-музикантів створили уздовж пішохідної зони поруч із музичною школою № 1 імені Миколи Лисенка, що на вулиці Байди Вишневецького. Тут оновили тротуарне покриття, встановили ковані ліхтарі. І біля музичної школи з’явився «оркестр» вуличних музикантів у вигляді саксофоніста, трубача, контрабасиста й скрипаля (їх висота сягає трьох метрів), арфи (2,5 метрів). Перед входом у школу облаштували лавку з музичним оздобленням. Усі ліхтарі виготовлені з оцинкованої сталі за індивідуальним проектом.
Ідея з облаштування в Черкасах алеї-музикантів належить директорці музичної школи Юлії Темченко. Свого часу вона подала її для участі в громадському бюджеті. Тоді її ініціативу своїм голосуванням підтримали сотні жителів Черкас.
– Я подавалася на громадський бюджет як фізична особа. І це була ідея на малий громадський бюджет. Бо були ще великі проекті. Власне, цю ідею побачила за кордоном. І дуже схотіла зробити подібне у нас. Ідею назвала «Алея ліхтарів-музикантів вздовж будівлі музичної школи». До цього подавалася на проєкти у наш департамент освіти і гуманітарної політики, але там були менші суми. Я хотіла встановити хоча б один ліхтар, щоб показати, наскільки це гарно. Але в департаменті виграли інші проєкти. Вже в малому громадському бюджеті виграла у 2020 році грант. Фактично цей проєкт в загальному рейтингу голосів зайняв друге місце. У 2021 році мали реалізувати проєкт, та виникли затримки… А у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення. Водночас в 2023 році ми очікували 100-річчя школи. Тому я нагадувала усім за наш проєкт, доводилося докласти зусиль, щоб таки його реалізувати. Адже наші діти заслуговують на якусь кращу атмосферу, на кращі умови життя. І цей арт-об’єкт дійсно став окрасою кварталу, тут фотографуються, тут прогулюються. Всі емоційно реагують на зміни біля школи, - каже Юлії Темченко.
Для музичної школи, яка є архітектурною пам’яткою, таке облаштування стало дуже знаковим. Музичні ліхтарі створили особливу атмосферу й чудово доповнили екстер’єр навколо будівлі навчального закладу.
– Це потрібно, перш за все, дітям, які розвивають свої здібності в цій школі, – говорив під час реалізації проєкту мер Анатолій Бондаренко. – Думаю, що алея з фігурами музичного оркестру стала чудовим доповненням до будівлі, спорудженої наприкінці XIX століття, й учні ще з більшим натхненням відвідуватимуть свої заняття тут.
Юлії Темченко пригадує, що довелося хвилюватися, адже попри те, що проєкт був виграний, та безліч умов, у тому числі війна відтермінували реалізацію.
– Сьогодні квартал має іншу атмосферу. Ця вся робота була поєднана і з облаштуванням тротуару. Хоч ми виграли лише проєкт з встановлення ліхтарів, та враховуючи стан тротуару, влада також облаштувала тротуар, хоч це була вже окрема робота, не пов’язана з нашим проєктом. Але якраз мали такий ювілей школи і тому місто підтримало і зробили вздовж кварталу ще й плитку.
Музична школа продовжує також подаватися на інші проєкти. Так, торік виграли грант на спеціальний комплект інструментів Карла Орфа.
– Це спеціальна методика, коли діток починають змалку привчати до шумових інстурментів, враховуючи ритм, координацацію, розвиток. Більше того, завдяки фонду ми залучили спеціаліста, який навчав викладачів працювати з такими інструментами. Сьогодні ми маємо подані проєкти-гранти також за кордон. Це було досить складно, технічна частина потребувала перекладу. Та нині сподіваємося, що десь таки виграємо наступного року. Крім усього, маю надію, що також відбудеться реконструкція частини приміщення корпусу музичної школи. Там раніше була чудова акустична хорова зала. Наразі репетиції хору проходять у замалому приміщенні. Тому маємо надію, що після реконструкції у дітей з’явиться нова хорова зала
До речі, громадський бюджет в Черкасах з початку повномасштабного вторгнення було призупинено. Так, торік відбулося відповідне опитування. Про це "Прочерку" повідомила директор департаменту фінансової політики розробник програми громадського бюджету Тетяна Харенко.
«Бачимо, що частина громад прийняли рішення щодо відновлення відбіру та реалізації таких проектів. В з'вязку з цим вирішили зробити опитування щодо подальшого формату громадського бюджету в нашому місті в наступних роках. Будемо вдячні за заповнення анкети до 10 вересня 2023 року. Результати опитування щодо бачення майбутнього громадського бюджету в Черкасах обов'язково оприлюднимо», - писала Тетяна Харенко.
І згодом дійсно було представлено результати проведеного анкетування щодо громадського бюджету міста Черкаси. Опитування проводили з 28 серпня по 10 вересня 2023 року.
«Це нам показало, що запускати нову програму недоцільно взагалі», - писала Тетяна Харенко.
Громадський бюджет Черкас став важливою ініціативою, що дозволила мешканцям міста втілювати власні ідеї для покращення якості життя. За час його функціонування вдалося реалізувати десятки проєктів у сферах культури, спорту, благоустрою та освіти. Завдяки активності громади та підтримці міської влади Черкаси здобули досвід демократичного розподілу бюджетних коштів, який демонструє ефективність участі громадян у розвитку міста.
Попри успішний старт і вагомі досягнення, повномасштабна війна призупинила роботу громадського бюджету. Ініціативи, які перемогли в конкурсах, залишаються нереалізованими, а активісти змушені шукати альтернативні джерела фінансування для втілення своїх проєктів. Це підкреслює необхідність підтримки громадських ідей навіть у складні часи, коли соціальна активність і культурний розвиток є важливими для збереження суспільного духу та згуртованості.
Цей матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні за сприяння The German Marshall Fund of the United States
реклама
