Більшість жителів Рацевого після гарячої дискусії проголосували за пташники

Громадські слухання щодо проекту містобудівної документації про розміщення на території Рацівської сільради 9 бригад птахофабрики «Перемога Нова» з розведення батьківського поголів’я бройлерів (перша черга – три бригади) відбулися минулої суботи в Рацевому. Незадовго перед цим аналогічні слухання пройшли в іншому селі сільради – Вітовому. І якщо у Вітовому підтримка інвестора – холдингу «Миронівський хлібопродукт» (ТМ «Наша ряба»), якому належить «Перемога Нова», – практично одностайна, то у Рацевому від самого початку очікувалася гаряча дискусія.

Як це часто буває, за офіційними гаслами – «екологія» і «робочі місця» – стоять інтереси багатьох людей, які підтримують ці гасла. Так, проти будівництва пташників виступили не так фахівці з екології, як громадські активісти з Чигирина на чолі з головою Чигиринської районної народної ради Павлом Романенком та ті рацівчани, які вже мають стабільний дохід – місцеві фермери, їхні родини та працівники, а також частина пенсіонерів. За будівництво виступили, крім самого інвестора, селяни, котрі не мають роботи й змушені жити за рахунок періодичних доходів та заробітчанства.

Уже перед початком слухань сторони розгорнули бурхливу агітацію. Надворі Павло Романенко через мегафон розповідав селянам про «курячу мафію», олігархічну змову та екологічне лихо, яке принесуть у Рацеве курники. У цей час усередині Будинку культури, де мали відбутися слухання, представники «Миронівського хлібопродукту» демонстрували фрагменти телепередач, у яких розповідалося про життя сіл, де цей інвестор уже працює.

Крім понад 900 учасників слухань, які зібралися у залі, розрахованій на 500 осіб, було чимало «гостей» – громадських активістів із Чигиринської народної ради, Національного корпусу та інших організацій. У проходах та перед сценою розмістилися поліцейські. Те, що сільрада запросила правоохоронців, було дуже правильним рішенням. Сама присутність поліцейських, як і їхні професійні дії, у найгарячіші моменти слухань стримували особливо екзальтованих представників громадськості.

... Крики «Ганьба!» почали лунати ще перед початком слухань. Цими вигуками супротивники курників вимагали припинити трансляцію відеоматеріалів від «Миронівського хлібопродукту» та поставити їхні власні відеоматеріали.

«Нашо вони нам потрібні?» – лунало у відповідь з боку прихильників «Нашої ряби», котрі вже почали звикати до думки про роботу і великі зарплати.

Слухання розпочалися близько 12.30, а закінчилися під вечір, і весь цей час крики «Ганьба!» не змовкали. Коли лунали виступи за пташники, «Ганьба!» кричали їхні супротивники, а коли на сцену виходили опоненти пташників, то їм також доводилося перекрикувати вигуки супротивної сторони.

Сільський голова Лариса Постригань, незважаючи на зірваний вже на початку голос та образи на свою адресу, примудрилася таки довести слухання до логічного завершення.

– Сьогоднішнє рішення повинно бути рішенням жителів нашого села. Наголошую – не чигиринців, не черкащан, а саме жителів Рацевого! – наголосила з самого початку керівник села.

Проте, вже під час обрання лічильної комісії виникли труднощі. Як не просила Лариса Якимівна голосувати тільки рацівчан, руки піднімали всі охочі.

– Голосують тільки жителі Рацевого! Гості не голосують! – намагалася закликати до порядку сільський голова.

– Голосують усі! Ганьба! Порушення прав! Ви робите вакханалію! – лунало їй у відповідь.

У такій атмосфері нарешті затвердили склад лічильної комісії, схвалили порядок денний, створили погоджувальну раду.

Після цього з доповіддю виступив представник «Миронівського хлібопродукту» Ігор Лещенко. Перекрикуючи галас, тупіт і свист, він розповів про етапи майбутнього будівництва (три етапи по три бригади), про те, скільки на нових потужностях триматимуть птиці, як це відіб’ється на екології сіл.

– Загалом планується розмістити у майбутніх пташниках близько 1 мільйона голів батьківського поголів’я птиці, – розповів Ігор Васильович. – Для порівняння: у Ладижині ми тримаємо 24 мільйони бройлерів. Усі відходи виробництва включно з падежем птахів і водою, якою митимуть пташники, вивозитимуться спеціальними автомобілями на спеціальне підприємство під Канів. Послід, якщо його не захочуть купувати на добриво місцеві селяни, також вивозитимуть.

Ігор Лещенко розповів про те, як у проекті дотримано санітарних норм щодо відстаней від запланованих об’єктів до населених пунктів, до водоймищ, про те, що після будівництва пташників навколишні землі з сільгоспобороту не вилучатимуться. Наголосив, що геодезичні дослідження покладів питної води підтверджують, що їх цілком достатньо і для селян, і для виробництва. Більше того, підприємство забезпечить водопостачанням і Рацеве, і Вітове, і селище Орбіта.

– Звісно, жодне підприємство не поліпшує екології, – зазначив Ігор Васильович. – Але будемо щирі: сьогодні село «вимирає» без будь-якого інвестора, і якщо ситуацію не змінити, то цей процес триватиме й далі.

Відтак розпочалася дискусія. Більшість учасників обговорення наводили цілком серйозні та помірковані аргументи.

– Хочете, щоб була робота, кошти в бюджет? Можливість не їздити на заробітки за кордон, а тут, на місці, отримувати по 8-10 тисяч гривень на місяць? Зробіть правильний вибір, – під свист опонентів закликав літній житель Рацевого.

– Чому лише «Перемога Нова»? Хіба немає інших інвесторів? Ганьба! 200 гектарів землі віддати! – знов-таки під свист односельців обурювався фермер Микола Дмитренко.

– У нас у селі раніше були корови, свині, консервний завод. Усе це також потребувало води. Ті, хто проти будівництва, нарікають на завод на Канівщині. Але це – неправильно, в кожному селі свої обставини. Давайте начистоту: черги з інвесторів у нас немає, – сказав житель села Микола Мірошниченко.

– У аргументах обох сторін є і позитивні, і негативні моменти, – зазначив лідер Національного корпусу Черкащини Дмитро Кухарчук. – З одного боку немає роботи, з іншого – екологічні питання. Звичайно, інвестор селу потрібний. Цей чи інший – я не знаю. Особисто я – проти курників. Але вас переконувати я не буду. Тут жити вам, вашим дітям, вашому потомству.

– Зараз вирішується майбутнє ваших дітей! – намагався перекричати свист і тупіт своїх опонентів голова Чигиринської районної народної ради Павло Романенко. Розчути можна було лише окремі фрази. – Чигиринці уже проголосували проти курників! Ми не допустимо їх будівництва! Нічого в них не вийде! У детальному плані є маса порушень!

– Я думаю, треба припинити цей гармидер і перейти до голосування, – запропонувала жителька села Наталія Круцько.

За її пропозицію проголосували практично одностайно. Проте відразу після цього з боку представників громадськості почулися нові протести:

– Дайте людям виступити! Куряча демократія!..

Погоджувальна рада більшістю голосів підтримала майбутнє будівництво. Коли ж прийшов час голосувати учасникам слухань, сільський голова запропонувала усім гостям зборів на час голосування вийти з зали – щоб забезпечити чистоту результату і дати можливість зайти всім рацівчанам, яких зал не вмістив. Проте вийшли тільки представники Національного корпусу.

Більше того, коли дійшло до голосування, руки стали піднімати люди, які завідомо не є жителями Рацевого. Дехто піднімав по дві руки.

Так, в умовляннях, спробах підрахувати голоси, криках і протестах минуло ще хвилин зо 20. Закінчилося тим, що сільський голова запропонувала провести поіменне голосування.

– Банду геть! – пролунало у відповідь.

... Поіменне голосування, яке затяглося на багато годин, показало, що більшість рацівчан готові терпляче чекати, доки головуюча не запитає їхньої думки. Матері з дітьми й літні люди, виходячи, просили врахувати їхню думку поза чергою.

У результаті в голосуванні в Рацевому взяли участь 715 учасників слухань. Із них 400 підтримали будівництво пташників, а 315 виступили проти. Нагадаємо, перед цим у Вітовому голосували жителі цього другого села Рацівської сільради (а також селища Орбіта). У Вітовому за пташники проголосувало 237 осіб, а проти – 3. Таким чином, шлях до розробки проекту будівництва перших трьох бригад «Перемоги Нової» на землях сільради відкрито.

Фото Максима Степанова та Наталії Каузак