Коронавірусна хвороба в Черкаській області, як і в цілому в Україні, розвивається хвилеподібно із довжиною хвилі приблизно в місяць. Перший сплеск виник наприкінці березня через спалах хвороби у Кам’янці, другий, синхронно з усією країною, – під кінець квітня, третій, після послаблення карантину, – на початку червня, четвертий наростає зараз.
Злети і спади коронавірусної інфекції – це нормально
– Злети і спади – це нормально для епідемічного процесу, – каже директорка Черкаської міської інфекційної лікарні Світлана Волгіна. – Багато говорять про нову велику хвилю, яку очікують восени.
Світлана Іванівна пояснює, що з урахуванням цих коливань запроваджується механізм посилення і послаблення карантину. При суворому карантині інфекціоністи і влада зменшують кількість людей, які будь-яким чином спілкуються між собою. Потім карантин послаблюють. Після цього кількість контактів збільшується, але не стрімко. У разі появи восени великого сплеску захворювань карантин знов треба буде посилити.
– Завдання такої тактики – до того моменту, поки не з’явилася вакцина, контрольовано збільшувати кількість людей, які інфікуються, але тяжко не хворіють. Особливу увагу, звичайно, звертаємо на людей, що належать до групи ризику: 60+, люди з хронічними захворюваннями, особи, що підлягають плановій госпіталізації, – наголошує Світлана Волгіна. – Таким чином, ми, з одного боку, отримаємо імунітет у населення, а з іншого – зменшимо кількість інвалідизації і смертності.
Отже, що карантин, захисна маска і соціальна дистанція потрібні не для того, щоб повністю вберегти людей від поширення інфекції (що неможливо), а для того, щоб зробити цей процес більш поступовим. Це дозволить системі охорони здоров’я ефективніше надавати допомогу тим, хто цього потребує.
Поширення COVID-19: Черкащина – у «зеленій зоні»
При всій хвилеподібності інфекційного процесу, інтенсивність поширення COVID-19 на Черкащині на всіх стадіях значно менша, ніж у цілому в Україні.
Під час нещодавньої пресконференції голова облдержадміністрації Роман Боднар похвалився тим, що Черкащина залишається у так званій зеленій зоні, тобто серед регіонів із контрольованим поширенням COVID-19.
– Епідемічну ситуацію в області фахівці оцінюють за чотирма показниками, – розповів Роман Миколайович. – Перший – заповненість ліжкомісць профільних лікувальних закладів. «Червона лінія» цього показника при якій область вважається регіоном із значним поширенням COVID-19, – 50% заповненості. У нас заповненість – 4%. Другий показник – середня кількість тестувань методом ПЛР-аналізу або імуноферментного аналізу. Цей показник у регіоні зі значним поширенням COVID-19, – менший, ніж 24 тестування на 100 тисяч населення в останні сім днів. У нас – 37,3 тестування. Ми проводимо достатньо тестів і входимо в п’ятірку областей України з найбільшою їх кількістю. Третій показник – коефіцієнт виявлення випадків інфікування коронавірусною інфекцією – у регіоні зі значним поширенням COVID-19 становить більше 11%. У нас – 0,82%. Четвертий показник – показник динаміки зростання випадків інфікування коронавірусною інфекцією – застосовується лише в разі реєстрації більше восьми випадків на 100 тисяч населення за останні сім днів. У нас – менше восьми випадків.
За цими чотирма показниками Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ухвалює рішення, чи слід збільшувати в регіоні карантинні обмеження. Як бачимо, поки що на Черкащині все відносно благополучно.
З чим пов’язане відносне благополуччя Черкащини?
Передусім, звертає на себе увагу, що найбільша захворюваність – в західних областях України.
– Чітко помітно, що захворюваність у західній Україні в 2-2,5 рази вища, ніж у цілому по державі й на Черкащині зокрема, – зауважує лікар-епідеміолог із департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міськради Любов Майборода. – Не секрет, що в західних областях значно більше заробітчан, частина з яких буквально пішки ходить у Польщу. Тож Західна Україна – основне джерело інфікування всієї України.
Джерело - Українська правда
Крім того, великий відсоток жителів сільської місцевості, відносно низька густина населення також є чинниками, що обмежують поширення інфекції.
– Черкаська, Чернігівська, взагалі майже всі східні області (крім Харківської) мають нижчу захворюваність саме через відсутність дуже великих міст, – зазначає Любов Майборода.
На думку директорки Черкаського обласного лабораторного центру МОЗ України Людмили Кравченко, найбільша скупченість населення, яка впливає на розповсюдження інфекції, спостерігається не так у магазинах і церквах, як дехто думає, а в громадському транспорті.
– Там, де транспорту бракує, в салонах накопичується багато людей, які контактують між собою. Коли перевізники беруть велику кількість пасажирів, навіть на стоячі місця, це – суттєве поширення умов карантину, – наголошує Людмила Миколаївна. – Але насправді заразитися ми можемо будь-де. З коронавірусами різних видів ми стикаємося кожного дня...
Лікарні першої хвилі й співпраця усіх причетних
Віддаленість Черкащини від західних кордонів, відносно низький відсоток міського населення дозволяють владі й медикам на сьогоднішній день утримувати контроль над поширенням коронавірусної хвороби в області. Й, судячи з усього, вони належним чином використовують цю перевагу. Всі опитані «Прочерком» фахівці підтверджують гарну організацію на Черкащині процесу боротьби з COVID-19.
– Добре поставлені обстеження, госпіталізація пацієнтів. Вдалим є рішення сконцентрувати лікування хворих на COVID-19 переважно в трьох медичних закладах, – вважає Світлана Волгіна.
Нагадаємо, лікарнями так званої першої хвилі прийому пацієнтів із коронавірусною інфекцією на Черкащині визначили Черкаську інфекційну лікарню, інфекційне відділення Уманської міської лікарні й обласну лікарню. Крім того, в разі потреби пацієнтів доправляють у ще три лікарні першої хвилі: Черкаську (с. Червона Слобода), Золотоніську і Шполянську районні лікарні.
– Тобто, пацієнти в нас не «розсіяні» по інфекційних лікарнях усіх районів, – зауважує Світлана Волгіна. – Скерування госпіталізації на невелику кількість закладів спростило розв’язання організаційних питань в ситуації, коли всьому світові в березні-квітні ще не до кінця було зрозуміло, наскільки велику загрозу становить COVID-19 і коли цілком вірогідним був розвиток ситуації за дуже несприятливим «італійським варіантом».
Світлана Волгіна наголошує на тому, що поширенню коронавірусної хвороби на Черкащині значною мірою завадив позитивний людський фактор: керівники закладів і установ охорони здоров’я знайшли між собою спільну мову й ефективно взаємодіють.
У випадках підозри на коронавірус, коли потреби в негайній госпіталізації немає, на Черкащині до пацієнтів виїжджають мобільні медичні бригади, які здійснюють забір матеріалів для ПЛР-дослідження. Якщо захворювання підтверджується, вирішується питання про госпіталізацію. За перевезення госпіталізованих пацієнтів до лікарень відповідає швидка допомога.
– На початку епідемії часто доводилося розв’язувати питання в ручному режимі, – каже Світлана Іванівна. – Керівники наших лікарень і керівник центру екстреної медичної допомоги вирішували між собою, куди краще госпіталізувати пацієнта.
Ось як на початку травня розповідав «Прочерку» про роботу з госпіталізації пацієнтів директор Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Фесун:
– Щодня диспетчери швидкої допомоги отримують інформацію про те, де є вільні місця. Приміром (гіпотетично), в 11 годин нам повідомляють, що є 5 вільних діагностичних місць в обласній лікарні, 10 місць для хворих на коронавірус в інфекційній лікарні і 4 реанімаційних місця в обласній. На підставі цієї інформації диспетчер вирішує, куди везти пацієнта. Наприклад, якщо у нього наростає дихальна недостатність або є супутні патології, намагаємося влаштувати його в обласну, тому що там підготовлена спеціальна реанімація.
За словами Світлани Волгіної, на сьогодні організація госпіталізації пацієнтів настільки добре відпрацьована, що вже не потребує постійного втручання керівників медичних закладів.
Організацію роботи з госпіталізації хворих на Черкащині високо оцінили фахівці Національної служби здоров’я, Центру громадського здоров’я МОЗ України, Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Масове тестування й епідеміологічні розслідування
Другим значним досягненням є робота з обстеження здорового населення і людей з першими ознаками захворювання.
На переконання начальниці управління охорони здоров’я Черкаської ОДА Лариси Кошової, на заваді поширенню COVID-19 значною мірою стали масовий характер і безкоштовність проведення ПЛР-тестувань. Цим методом обстежують тих, хто прибув із-за кордону, тих, хто має ознаки, властиві для коронавірусної інфекції, і їхніх контактних осіб. Встановлення і обстеження контактних осіб називається епідеміологічним розслідуванням.
– Обстежуючи контактних, ми виявляємо інфікованих осіб, навіть тих, у кого хвороба протікає безсимптомно, – каже Лариса Кошова. – Такі люди перебувають на самоізоляції.
Як наголошує епідеміолог Любов Майборода, на Черкащині від самого початку почали активно робити тестування на коронавірусну інфекцію. Й це незважаючи на брак техніки і матеріалів для обстеження.
– В перші тижні у нас у розрахунку на 10 тисяч осіб населення було в декілька разів більше тестувань, ніж у цілому по Україні, – каже Любов Володимирівна. – Й це дало свій результат, адже початок – усьому голова. Нам удалося локалізувати вогнища, які виникали, – в Кам’янці, Умані, Черкасах. В цьому плані треба віддати належне активній роботі й співпраці голови ОДА Романа Боднара, міських голів, у тому числі мера Черкас Анатолія Бондаренка, керівникам обласного, міських і районних управлінь охорони здоров’я, лабораторних центрів, полікілінік. Мобільні бригади оперативно обстежували осіб, які приїхали з-за кордону і їхніх контактних осіб. Що ж до обмежувальних заходів, то я їх значення не перебільшую.
Сучасний апарат для ПЛР-тестування
Співпраця медиків, влади й бізнесу
За словами опитаних «Прочерком» експертів, важливою ознакою Черкащини стала особлива увага владних органів до організації інфекційної безпеки медпрацівників. Засобами індивідуального захисту ще до приходу інфекції на Черкащину вдалося забезпечити принаймні медиків лікарень першої хвилі й швидкої допомоги.
– У нас із першого дня не було проблем із захисними костюмами, масками, респіраторами та іншими засобами захисту, – розповідає Світлана Волгіна.
За словами голови ОДА Романа Боднара, Черкащина – лідер в Україні за забезпеченням закладів охорони здоров’я засобами індивідуального захисту.
Дуже активно до придбання цих засобів підключилися підприємці. Особливо це стало помітно після виникнення спалахів у закладах соціального захисту і охорони здоров’я, як не належать до першої хвилі.
Вантажі з допомогою від благодійників доправляли до лікарень тоннами
– Нам удалося налагодити гарну співпрацю з громадським сектором, з бізнесом, – розповів Роман Боднар. – У рамках проєкту «Спільнодія Черкащини: здолати COVID-19», який був започаткований в умовах початку поширення коронавірусної інфекції в нашій області, об’єдналися громадські активісти, бізнес і влада. Це дало нам можливість у перший складний період швидко закупити всі необхідні засоби індивідуального захисту й скласти графік подальших закупок, адже в перші два тижні ціни на ЗІЗ виросли в рази. Бізнес, маючи свою логістику роботи з імпортерами, передусім з Китаєм, дуже швидко налагодив поставки, уклав контракти, що дало нам можливість сформувати чіткий план поставок і не витрачати надмірні кошти через ажіотаж. Представники громадськості моніторили ціни й давали інформацію про потреби медичних закладів.
Усього в рамках «Спільнодії» було залучено 19 мільйонів гривень коштів від бізнесу (з обласного бюджету спрямовано на боротьбу з коронавірусом 43,5 мільйони гривень). Передусім ці кошти витрачалися на засоби індивідуального захисту, захисні костюми, автомобілі для медицини, доплати медикам, закупку медикаментів.
Активно співпрацююють з бізнесом і в органах місцевого самоврядування. За допомогою благодійного фонду «Черкаси проти COVID-19», який об’єднав небайдужих меценатів, у Черкасах на боротьбу з коронавірусом вдалося спрямувати майже 5 млн грн. Це досить багато, хоча бюджетних коштів на боротьбу з коронавірусом у обласному центрі передбачено витратити значно більше – 107 мільйонів гривень. Це кошти на закупівлю нового обладнання, медикаментів, засобів індивідуального захисту, а ще – для доплат медичним працівникам, які безпосередньо лікують хворих із підтвердженим діагнозом.
Що в перспективі?
Голова Черкаської ОДА Роман Боднар наголошує, що влада і медики Черкащини постійно моніторять ситуацію й не виключають восени другої великої хвилі захворюваності на COVID-19. Проте, частина інфекціоністів дивляться на майбутнє з більшим оптимізмом.
– Попри всі коливання, Україна перебуває на так званому плато, тобто поширення інфекції в цілому стабілізувалося, – зазначає Любов Майборода. – COVID-19, на відміну від багатьох інфекційних захворювань, як з’ясувалося, не має сезонності. Якщо грип, застудні захворювання взимку поширюються, а влітку різко знижуються, то з коронавірусом такого не відбувається. Тож, думаю, особливого стрибка поширення COVID-19 восени-взимку може й не відбудеться. Але коливання у поширенні хвороби триватимуть, захворюваність на коронавірус зберігатиметься ще два-три роки, і нам треба до цього готуватися.
На 14 липня призначене засідання Єврокомісії з питань боротьби з коронавірусом. Любов Майборода сподівається, що на цьому засіданні Україну відкриють для міжнародних сполучень.
Оптимістично налаштована і Світлана Волгіна.
– У кожному негативному явищі є й позитивні риси, – зазначає вона. – Думаю, ситуація з коронавірусом привчить нас дотримуватися соціальної дистанції (дихати в потилицю іншої людини не дуже добре в будь-які часи), не забувати про елементарні правила соціальної гігієни.
Максим Степанов
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Кам’янка стала неочікуваним лідером серед кількості інфікованих коронавірусом.
«Я більше захищена, ніж люди, які ходять в магазин», – медсестра, яка бере ПЛР-тести.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису