На Черкащині є 14 шкіл, не підключених до опалення. Це пов’язано з неврегулюванням питання по газу. Про це «Прочерку» повідомив голова Асоціації об’єднаних територіальних громад Черкащини Володимир Міцук. Сам він водночас очолює Білозірську ОТГ, де всі котельні перевели на тверде паливо. Газу не використовують.
– Ми завчасно проводили тендери, заготовили паливо. Кожен рік маємо більше мільйона економії. Навіть при нинішній ситуації, коли подорожчали дрова, пелети, економія становить 30-40 відсотків. Я всіх голів ОТГ закликав переходити на альтернативні види палива. Зараз тона пелетів доходить максимум до 6 тисяч гривень за тону. Це дешевше, ніж газ і електроенергія, – каже Володимир Міцук.
У вересні Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна готова до опалювального сезону, а субсидії отримають усі, хто їх потребує.
«Тарифи на тепло та гарячу воду встановлює місцева влада. Ми забезпечили всі умови, аби підвищення тарифів не відбулося», – сказав він.
Вже наступного місяця, в жовтні, у Смілі пропонували встановити вищі тарифи на теплопостачання. Про це йшлося в повідомленні про наміри КП “Смілакомунтеплоенерго”. За договором від 5 жовтня повідомлення оприлюднено в газеті “Сміла” №39 від 29 вересня цього року. Нагадаємо, що міським головою Сміли є представник “Слуги народу” Сергій Ананко. Тарифи в Смілі підняли на фоні заяв Президента України Володимира Зеленського про те, що зростання тарифів для населення не буде…
До речі, в інших областях України ситуація ще цікавіша. Так, під час сесійного засідання 9 листопада депутати Львівської облради визнали неефективною та неоперативною роботу органів виконавчої влади та НАК «Нафтогаз України» щодо виконання домовленостей, передбачених Меморандумом про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та сфері постачання гарячої води в опалювальному сезоні 2021/2022 рр.
Нагадаємо, Меморандум між представниками місцевого самоврядування та урядом був підписаний 30 вересня і стосувався укладання бюджетними установами договорів на постачання газу за ціною 16,8.
«Цей процес мав розпочатися давно, а ми маємо підписаних лише 70 угод із передбачених 800. Школи, садочки, лікарні, які мають власні котли на газ, досі не мають угод на постачання блакитного палива за ціною 16,8 грн за куб. Це перш за все управлінська безгосподарність», - пояснив депутат Львівської обласної ради Олександр Ганущин
«Не для преси» деякі черкаські чиновники зазначають, що НАК "Нафтогаз України" розпочав процес підписання середньострокових договорів на постачання газу по фіксованій ціні з бюджетними установами. Для пришвидшення цього процесу у кожному регіоні були проведені засідання комісії ТЕБ та НС, що дозволило укладати договори за скороченою процедурою. Та джерело каже, що окремо садочкам чи школам укладати договори досить важко, бо не всі, насправді, компетентні. Окрім того, по правильному треба було б проводити тендери, але тоді всі терміни зростуть в часі. Виходом було б створення прямих договорів, як це дозволили медичним закладам в період ковідної кризи. Але ж з енергетикою така сама криза…
Особливо загострилася вугільна криза
Тарифи зростають, зокрема, і через брак палива. Глобальна паливна криза не вщухає, а навпаки, набирає обертів. До дефіциту природного газу і п'ятиразового збільшення цін на нього тепер додалася ще й нестача нафти. Газ подорожчав через бурхливе зростання попиту на тлі пробудження світової економіки від ковідної летаргії, до цього додалася ціла купа дрібніших причин: від переходу до зеленої енергетики до виснаження запасів у сховищах через торішні морози. Тим, кому газу не вистачило, довелося переходити на брудніші види палива, зокрема на вугілля і нафтопродукти, пише ВВС.
Україні бракує зараз не лише газу і вугілля, а й струму. Частково влада може компенсувати брак електроенергії купівлею останньої в Росії чи Білорусі, заборона на імпорт якої закінчилася 1 листопада, але сподіватися на цих двох постачальників не треба хоча б тому, що тут завжди можуть включитися політичні питання, пише Економічна правда.
Про енергетичну кризу говорять і на місцях. Днями голова Черкаської облради Анатолій Підгорний мав зустріч з очільником Федерації роботодавців Черкащини Олександром Дорошем та депутатами обласної ради Олегом Кукліним і Євгеном Тараном.
Під час зустрічі Олександр Дорош розповів про проблемні ситуації, які виникають у роботодавців Черкащини, і зауважив, що найголовніша - це ріст цін на газ. Особливо це критично для тих підприємств, які мають найбільшу частку енергоресурсів у собівартості продукції. Це, зокрема, хімічна, скляна, керамічна галузі, сільгосппереробка тощо.
Якщо ситуація не зміниться, то частина подібних підприємств може збанкрутувати, або ж зменшать обсяги виробництва.
Позиція Федерації роботодавців України - визнати проблеми в енергетиці надзвичайною ситуацію та вжити термінових заходів. Олександр Дорош у свою чергу зауважив, що необхідно створити спеціальний антикризовий комітет, який напрацьовуватиме необхідні заходи, що можуть бути втілені на обласному рівні, або ж конкретні ініціативи з якими можемо звернутися до керівництва держави.
Шкідливі викиди і недогрів у Черкасах вже зараз мають місце, що пов’язано з браком вугілля на «Черкаській ТЕЦ». «Черкаська ТЕЦ» опалює 65% помешкань Черкас.
– Ситуація як в Україні загалом, так і тут у нас – критична. Вугілля бракує. Те, яке було завезене для Черкаської ТЕЦ із Польщі, має не ту калорійність, через що ми спостерігаємо в нашому місті викиди і постійний недогрів. Але ми працюємо над цим питанням і контролюємо ситуацію. На жаль, прямого впливу на Черкаську ТЕЦ міська влада не має, – сказав Анатолій Бондаренко. – Але ми максимально допомагатимемо ТЕЦ вийти із скрутної ситуації. Звернулися до профільного міністерства з проханням допомогти вугіллям марки «антрацит». Я розумію, що є незручності, є недогрів. Але така ситуація, на жаль, в державі.
Про те, що до Черкаської ТЕЦ взагалі потрібна прискіплива увага, говорив на нещодавній сесії Черкаської міськради Павло Карась.
За його словами, “Черкаська ТЕЦ”, що обслуговує понад 50% містян, проіснує лише 10, максимум 20 років. Це пов’язано з призупиненням використання для опалення вугілля, яке було прийняте на кліматичному саміті в Глазго.
– Фактично це означає, що “Черкаській ТЕЦ” залишилося працювати 10 років. Тому треба негайно розпочинати реконструкцію ситеми теплопостачання з залученням міжнародних інвестицій. Можливо із включенням до програми “Велике будівництво, – наголосив Павло Карась.
Водночас, заступник міського голови Черкас Віктор Беззубенко каже, що нині всі інженерні мережі готові до опалювального сезону. Що стосується ТЕЦ, то їм треба 60 тисяч тон вугілля в місяць, а вони отримують 30 тисяч. Щодо далекої перспективи відмовитися від вугілля, то пан Беззубенко каже, що, наприклад, у комунального підприємства міста є законсервовані котельні, які можна розконсервувати. У випадку, якщо вугілля перестануть використовувати для виробництва електроенергії, місто має вже сьогодні започаткувати програму переведення на альтернативні джерела опалювання, особливо тих споживачів, які отримують тепло виключно від ТЕЦ. Це можуть бути котли на пелетах... але загалом до цього ще маємо десять років.
Питання незабезпеченості теплових електроцентралей вугіллям виникло ще навесні, розповідає сам директор відокремленого підрозділу Черкаської ТЕЦ Олексій Біда. Тоді вартість електричної енергії на енергоринку була нижчою за собівартість її виробництва. Водночас купувати багато вугілля не могли, бо кошти витрачали на заплановані ремонтні роботи, які можна проводити лише в міжопалювальний період. Згодом, коли вдалося акумулювати кошти для закупівлі вугілля, то фізично вугілля на ринку вже було мало.
Зараз ситуація така, що є гроші, а вугілля вже не купиш. Підприємство писало листи на багато державних шахт, хотіло купувати, як і раніше, українське вугілля з Павлоградського басейну, але, на жаль, отримало негативну відповідь. Тож знайшли польське вугілля. Укладено довгострокові договори, здійснюються поставки вугілля. На сьогодні Черкаська ТЕЦ має запас вугілля на складі та достатньо законтрактованого вугілля для проходження опалювального сезону 2021-2022 років.
Загалом на підприємстві використовують вугілля і газ, який і має бути застосовано згідно з технологіями, але газ дорожчий за вугілля, і його вартість не закладена в тарифі. Як відмовлятимуться від вугілля на «Черкаській ТЕЦ» не розуміють. Готові палити газом, але це буде зовсім не вигідно. Можливий і перехід на альтернативні види палива, але тут має бути велика інвестиційні складова і, мабуть, наукові дослідження.
Віктор Беззубенко підсумовує, що енергетична криза зараз вплинула на всіх, і ТЕЦ просто є заручником, як і інші компанії, в ситуації, що склалася.
Водночас, наприклад, у Степанецькій ОТГ досі мають проблеми з опаленням. Це чи не найбільша громада в області, що включає 21 село і тут 4 школи. Дві школи працюють на твердому паливі, а дві – на газу. У останніх досі не ввімкнено опалення. Діти на карантині або на дистанційці.
– Виготовляємо досі проєктно-кошторисну документацію на заміну опалення. Забезпечували поки опалення електрикою, частина дітей була на дистанційці. З понеділка таки обіцяють ввімкнути газ. Але бачимо, до чого все йде, і тому змушені таки переходити на інші види палива. У нас є лінія по виробництву пелет. Все, що маємо на комунальних землях, прибираємо, плюс з пилорами підприємці надають те, що в них не використовується. Восени більше збираємо сировину, а вже з листопада більше на виробництві пелет зосереджуємося, – каже сільський голова Степанецької ОТГ Олександр Яременко.
Співзасновник групи підприємств Корпорації «Дніпро» Олексій Душейко каже, що здорожчання газу в рази відчутне і для агросфери й ударило по економіці підприємств.
- Для прикладу, до цього ціна блакитного палива для нас була близько 8 тисяч гривень за тисячу метрів кубічних, а зараз ціна за жовтень-листопад з ПДВ склала 20 тисяч 144 гривні за тисячу метрів кубічних, тобто підняття більш як в два з половиною рази. Що це у вартісному виразі? У нас найбільше газу йде на сушіння кукурудзи. І через це зростання ціни для нашої групи підприємств сушіння додатково обійшлося в 12 мільйонів гривень додаткових платежів. Також ми закуповуємо азотні добрива, де 80% собівартості - це ціна природного газу. І якщо на початку сезону тонна коштувала близько 9 тисяч гривень, то зараз близько 24 тисячі. І тут додаткові витрати, - каже Олексій Душейко. - При цьому, я називаю лише азотні добрива і газ, який потрібен для сушіння кукурудзи. А ще ж є потреба закуповувати комплексі добрива. Загалом, можна нарахувати не менше сто мільйонів гривень. Це колосальна сума...
Аграрій відверто зазначає, що цей рік ще можна пережити завдяки гарному врожаю. Якби врожай був би середньостатистичний чи мінімальний, то ситуація в галузі була б ще складніша.
- І ми не знаємо, чи це кінцева ціна газу, чи далі буде рости. Один сезон в майбутньому ще можна протриматися на фінансовій подушці, а далі що? Кредити? Скорочення? Бізнес так працювати не зможе. І тут альтернативи не буде, бо азотні добрива, наприклад, нічим не заміниш. Так само, з практики, саме паливо, яке згорає найбільш чисто, не має сторонніх запахів, воно й дає кращий результат, - каже Олексій Душейко. - Не буду нічого прогнозувати, не заполітизовуючи питання, але якщо говорити виключно в площині економіки, господарності, то, знаючи, що ціни можуть змінюватися, потрібно, мабуть, довгострокові контракти з гарантіями. Тоді можна працювати стабільно.
Коментарі
До Мордовии, там тебя обогреют земляки
Посто не за зєлю требе було голосувати!!! Тепер вигрібаємо за те, що хтось любить веселих клоунів! Тепер усі й порегочемо...
Чим думати? У нього є орган мислення? Він на піаніно причандалами може...а думати то не його
Стрічка RSS коментарів цього запису