Черкаський ветеран АТО Сергій Прядка отримав поранення 2017 року, під час евакуації поранених. Втратив ногу.
Суспільство повинне змінити своє ставлення до ветеранів з ампутаціями, наголошує він. Та додає, Черкаси поки не дуже пристосовані до того, щоб зустрічати їх після реабілітації.
З якими труднощами доводиться стикатися захисникам і захисницям, коли вони повертаються до цивільного життя, дізналася журналістка «Прочерку». Також вона поспілкувалася з людьми, які працюють над тим, щоб привернути увагу суспільства до захисту і реалізації прав ветеранів, їхніх інтересів.
У 2019 році, коли почав займатися спортом після протезування, складно було знайти тренера, пригадує ветеран.
– Ніхто не хотів братись. Останнім часом реабілітація через спорт набирає популярності. А тоді, коли я звертався, тренери казали: «Хочеш? Бери займайся». Було неприємно. Випадково побачив у фейсбуці сторінку Олексія Назаренка. Написав йому. Олексій відповів, що раніше з таким не стикався, але вирішили спробувати. Через місяць був відбір, і я потрапив до української збірної на «Іграх Нескорених».
У Нідерландах навесні 2022 року Сергій Прядка здобув «золото» у спортивній категорії «штовхання ядра».
Займається кросфітом. Це вид тренувань, що включає елементи важкої атлетики, кардіо, вправи з власною вагою. Відео зі своїх тренувань публікує в соцмережах – стимул для побратимів та посестер.
– Спілкувався з друзями зі збірної Америки про те, що ми, ті, хто мають ампутації, дуже мало ходимо. Існує проблема: можна навіть не їсти, але ти набираєш вагу. Єдиний спосіб цьому запобігти – спорт.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Зараз він пересувається за допомогою протеза. Однак нещодавно, через падіння з переломом стопи, був змушений протягом трьох тижнів користуватися кріслом колісним. Саме тоді, каже Сергій, відчув на собі, як не пристосовані Черкаси для потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
– Раз на тиждень кудись вибирався. Бо сидіти вдома весь цей час було б жахливо. Не виїдеш з під'їзду. У нашому місті є проблеми з доступністю. Наприклад, коли ми проводили в Черкасах змагання ветеранів «Ігри Нескорених», не було де розселити хлопців на кріслах колісних. Підприємці ставлять пандуси, аби були. Чи буде він доступний, чи зможеш ти спуститися... Це вже нікого не цікавить. Дехто без знаку «Водій з інвалідністю» паркується на місцях для людей з інвалідністю. Усе залежить не тільки від міської влади, а й підприємців, самої держави.
Найголовніше – потреба в інформації
«Впровадження норм безбар’єрності на рівні територіальних громад та забезпечення доступності міських просторів – надважливе завдання для всіх рівнів влади»: така думка стала ключовою на Раді Безбар’єрності, яка відбулася минулоріч у Києві. Про це повідомляли на сайті Міністерства розвитку громад та територій України.
Ініціатива «Без бар’єрів» започаткована першою Леді України Оленою Зеленською. У 2021 році Уряд схвалив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року. Затвердили План заходів на 2023–2024 роки з реалізації Стратегії безбар’єрності.
При Кабінеті Міністрів було утворено тимчасовий Раду безбар’єрності. До роботи в ній залучили 24 обласних військових адміністрацій.
На Черкащині, у свою чергу, працюють над оновленням Стратегії розвитку регіону до 2027 року. Мета актуалізації – адаптація до сучасних викликів, зокрема тих, що виникають у воєнний час.
– Поправки стосуватимуться й понять: інклюзивності, доступності. Зараз плануємо, щоб у кожній територіальній громаді діяли ради безбар’єрності для поліпшення якості роботи зі створення безбар’єрного простору. Вони замінять комітети доступності. Добре, коли нас запрошують для отримання рекомендацій до того, як починають щось робити. Ми добилися цього: телефонують представники громад, просять приїхати, подивитися все на початкових етапах. Наприклад, захотіли зробити в Маньківці центр для реабілітації військових, у них тоді були тільки стіни старої будівлі... Відразу налагодили з ними комунікацію. Центр вже функціонує, – повідомила в коментарі журналістці «Прочерку» представниця Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Черкаській області Наталія Капустян.
За словами Наталії Капустян, протягом 2024 року на території Черкащини фахівці проводили моніторинг інклюзивності та доступності об’єктів громадської інфраструктури. Орієнтувались на результати 2023 року, й вибірково визначали, в яку територіальну громаду поїхати.
– Реалізовували різні грантові проєкти. У Черкасах організовували моніторинг і за участю людей з порушеннями зору, людей на кріслах колісних. Оглянули Черкаський регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт». Були в центрах надання адміністративних послуг, намагалися охопити якомога більше ЦНАПів Черкащини. В Умані працювали з освітою, – перерахувала вона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Історія подружжя на кріслах колісних, яке виїхало з окупованого Херсону до Черкас
Нещодавно, 17 січня, відбулося перше засідання Ради безбар'єрності Смілянської територіальної громади. Учасники обговорили результати впровадження заходів із безбар'єрності у 2023–2024 роках, визначили пріоритети на 2025 рік. Особлива увага була приділена ключовим проєктам державного рівня, що спрямовані на розвиток інклюзивного середовища, повідомляв «Прочерк».
За результатами наради членам Ради безбар’єрності доручено до 14 лютого 2025 року спільно з представниками маломобільних груп розробити маршрути, які забезпечать зручний доступ до важливих об’єктів інфраструктури.
Представниця Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю нагадала, що була розроблена мапа доступності центрів надання адміністративних послуг, мапа доступності закладів охорони здоров’я Черкаської області для маломобільних груп населення.
Презентацію мапи доступності ЦНАПів відвідав минулоріч й «Прочерк». Тоді, під час брифінгу, директор департаменту будівництва Черкаської ОДА Ростислав Євмина наголосив, що багато захисників, після повернення з фронту, вимушені отримувати послуги неналежної якості через відсутність доступності.
Донедавна ЦНАП міста Черкаси був єдиним із 66 в області, який відповідав усім категоріям безбар’єрності, а саме будівельним нормам «Інклюзивність будівель та споруд». Наразі таких – 12.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
На Черкащині досліджували безбар’єність на залізничних станціях
Ми запитали в Наталії Капустян, з якими питаннями до фахівців найчастіше звертаються ветерани. У відповідь отримали: «Потреба в інформації».
– Надаю їм інформацію, де ветеранам зможуть допомогти з тими чи іншими питаннями. Співпрацюю з регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Черкаській області Максимом Тептюком. Особливо зараз, коли відбувається реформа МСЕК, звернень дуже багато. Плануємо зробити відкритий зум для громадських організацій, людей з інвалідністю, щоб вони могли поставити запитання владним структурам, які за це відповідають.
«Суспільству доведеться підлаштовуватися»
Варто окремо додати про діяльність робочої групи з розробки та моніторингу виконання плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року. Саме вона здійснює моніторингові перевірки доступності громадських місць населених пунктів області. Списки тих, хто увійшов до робочої групи, оприлюднені на сайті Черкаської обласної військової адміністрації.
Одна з членів робочої групи – виконавча директорка Відділення Всеукраїнської благодійної організації «Турбота про літніх в Україні» в місті Черкаси Тетяна Бугеря.
– Я вважаю, що робоча група є поштовхом до того, щоб у Черкасах, й загалом на території області, розпочалися зміни, – сказала вона.
Зміни, за словами Тетяни Бугері, вже помітні. Ще колись їхнє Відділення виступило за те, щоб на деяких пішохідних переходах Черкас довше тривав зелений сигнал світлофора. Люди старшого віку не встигали перейти дорогу. До їхньої думки дослухалися.
– Це було декілька років тому. Зараз бачу, що наші пропозиції, на яких ми давно наголосили, враховують під час встановлення нових світлофорів. Дали підказку нашій адміністрації.
Ще один член робочої групи – Олександр Прилуцький. Очолює Черкаську обласну організацію «Громадська організація людей з обмеженими можливостями «День». Він сам свого часу втратив зір і зараз стикається з низкою незручностей.
– Низький рівень доступності у палаці культури «Дружба народів». Сам недавно його відвідав. Для мене важко пройти по тих високих сходах. У прокуратурі Черкас ускладнене пересування для людини незрячої, людини, яка пересувається за допомогою крісла колісного. Я також порушував питання доступності до суду. У самій будівлі суду повинне бути звукове забезпечення, виділений людині професійний супроводжуючий, який доводить до відома певну інформацію.
Якщо розглянути пересування містом: подекуди є непроклеєна тактильна плитка, неправильно визначений напрямок руху. Складно й з аптеками, адже більшість із них – приватні, каже Олександр Прилуцький.
– Доводиться втручатися, щоб якимось чином створювати умови, наприклад, для людини на візку, яка не має можливості потрапити в аптеку. Двері дуже часто – непрохідні. Східці підняті на 15 сантиметрів, а не на 7, як треба.
Що робити людям з інвалідністю, чиї права порушують?
Існує досудове та судове врегулювання спорів. Як їх розрізнити пояснив голова громадської організації «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк.
– Якщо людині з інвалідністю не надали якусь послугу, або вона не змогла отримати потрібну послугу через відсутність доступу до певної будівлі, не були створені умови для цього – йдеться про дискримінацію за ознакою інвалідності. Є поєднання порушення права людині з інвалідністю та дискримінації: наприклад, неможливість потрапляння до певних органів державної влади для отримання інформації, документів, внаслідок чого не вдалося вчасно отримати соціальні виплати.
Коли йдеться про досудове врегулювання спору – це можуть бути навіть перемовини між людиною та органом влади, щоб вирішити спір, відновити свої права, отримати ті ж послуги. В іншому випадку людина звертається безпосередньо до суду, просить виконати свої позитивні зобов'язання, забезпечити реалізацію прав.
Тарас Щербатюк підкреслив, що, окрім фізичної доступності, важлива також інформаційна доступність.
– Важливо, щоб слабозора чи незряча людина мала можливість отримати інформацію з сайтів органів влади. Для цього існують відповідні технічні особливості. Чи скрізь у нас є тактильні таблички, текст на яких написаний шрифтом Брайля, чи є спеціальне пристосування на пішохідних доріжках, чи функціонують звукові світлофори: ці питання можна ставити органам влади.
Сергій Прядка впевнений, кількість захисників та захисниць, які повертаються у громади, зростатиме. Та додає, ставлення до ветеранів у Черкасах вже змінюється в кращу сторону. І суспільству доведеться підлаштовуватися під їхні потреби, а не навпаки.
Існують три посібники, що роз'яснюють громадам, як перевіряти різні простори на доступність, для кого особливо важлива безбар’єрність. Їх розробила команда громадської організації «Технології прогресу». https://uaprogress.tech/
Окремо – для шкільних та дошкільних закладів, лікарень, центрів надання адміністративних послуг та музеїв. Зокрема, він містить анкети для самостійної перевірки свого закладу чи простору на відповідність вимогам доступності:
https://uaprogress.tech/resources/projects/barrierfree_guide.pdf
Для вокзалів, бібліотек і громадських просторів:
https://uaprogress.tech/resources/projects/barrierfree_guide_2.pdf
Для супермаркетів, магазинів та аптек:
Яка розмова про бербар"єрність??? Тут би здоровому якось обійти. Так облаштований тротуар біля головного відділення ПриватБанку у Черкасах
У Пресцентрі УКМЦ відбулася пресконференція “Як забезпечити зміни у сфері прав людей з інвалідністю: презентація системи моніторингу реформ” На заході представили унікальну систему моніторингу, яка дозволяє оцінювати відповідність українського законодавства стандартам ЄС та залучати людей з інвалідністю до європейської інтеграції та адвокації. Як розповіла виконавча директорка Ліги Сильних Дар’я Сидоренко, система моніторингу створювалася протягом 2023-2024 рр. спільно із громадянським суспільством.
“Ліга сильних провела ситуаційний аналіз дотримання прав людей з інвалідністю, і ми представили цей аналіз на засіданні комітету ООН з прав людини з інвалідністю. На основі цього аналізу та урядового аналізу комітет ООН з прав людини з інвалідністю підготував рекомендації щодо виконання Конвенції для України. І в жовтні минулого року Ліга сильних із залученням громадських організацій, представників органів влади провела обговорення цих рекомендацій”.
Посібник з моніторингу, який розробили експерти, вже доступний на сайті Ліги Сильних.
Про це йдеться на сайті Українського кризового медіа-центру.
Існує також Мапа безбар’єрності — це соціальна ініціатива ЛУН в рамках ЛУН Місто, яка об’єднала інформацію про понад 8700 локацій у 23 областях України. Завдяки підтримці міських рад, обласних та районних адміністрацій, а також відповідального бізнесу, на Мапу були додані дані про рівень фізичної безбар’єрності житлових будинків, магазинів, кав’ярень, парків, освітніх установ, зупинок громадського транспорту та інших локацій.
ЛУН спільно з ГО «Безбар’єрність» розробили спеціальні чеклисти для збору даних. Чеклисти — це лаконічні онлайн-опитувальники, в яких зібрані найважливіші аспекти архітектурної доступності. Мапа має фільтри за типами закладів, а також містить фото локацій, що робить її найповнішим ресурсом щодо доступності в Україні. Мета мапи — допомогти користувачам швидко знаходити доступні локації та бути в курсі наявних елементів безбар’єрності.
«Ухвалена на національному рівні Стратегія безбар’єрності, коректна комунікація, зелена зона біля будинку – філософія суспільства рівних можливостей складається з великих та маленьких речей. Усі – важливі. І починати завжди варто із себе, бо безбар'єрність дорівнює відповідальність. Проявити її можна, зокрема, додавши інформацію про наявні чи відсутні барʼєри в улюбленій кав’ярні, власному будинку чи сквері, що поруч із ним. Це допомагає людям зручно та легко планувати свої маршрути, а ще – є вкладом у побудову безбарʼєрного середовища, і він – важливий», – Світлана Гнатюк, експертка з безбар'єрності ГО «Безбар’єрність».
Окрім того, на Мапі з’явилася інформація про вокзали України у співпраці з «Укрзалізницею». Зібрано дані про доступність 12 вокзалів країни, а також створено 3D-моделі будівель вокзалів. Посилання на мапу доступне в застосунку та на сайті Укрзалізниці. У 2025 році перелік вокзалів на Мапі розшириться.
Медіа «Прочерк» розпочало проєкт підтримки ветеранів, які повертаються додому. Власне він так і називатиметься – «Повернення». Проєктом передбачено створення матеріалів на різну тематику, але об’єднаних однією темою – адаптація військових, повернення в мирне життя… «Повернення» – це проєкт, який передбачає інформування про програми реабілітації, адаптації та реінтеграції для українських ветеранів бойових дій та їх сімей.
Матеріал створено в межах проєкту Львівського медіафоруму за підтримки ЮНЕСКО та народу Японії. Автори несуть повну відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в публікації, а також за висловлені в ньому думки, які не обов’язково належать ЮНЕСКО та не накладають на Організацію жодних зобов’язань.
Юлія Капуш, фото "Прочерку" та з відкритих джерел інтернету
