Черкащани спілкувалися з режисером Сергієм Буковським про його відомі кінокартини

У артпросторі Morris Space відбувся триденний показ фільмів режисера, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Сергія Буковського. Гості простору переглядали документальні стрічки «В. Сильвестров» (2020 року), «Україна. Точка відліку» (2011 року), «Іван і Марта» (2022 року). А 14 вересня усі охочі могли відвідати вечір-діалог з Сергієм Буковським.

Режисер розповідав присутнім про своє дитинство, перший відзнятий фільм, про роботи, над якими було найскладніше працювати.

– У мене було «палаточне» дитинство, юність. Жили в наметах. Виростав на туманах на Дніпрі, недалеко від Канева, коли там ще не знаходилося Канівське море. Так я навчився перебувати наодинці з собою, – поділився Сергій Буковський.

Режисерський дебют – «Птахофабрика» («Завтра свято»). Йдеться про роботу птахофабрики у селі Морозівка, що на Київщині, побутові та виробничі проблеми її працівниць.

– Це сатиричне кіно, таке знущання над тоталітаризмом, тодішньою владою. Мікромодель радянського суспільства з жахливими умовами роботи, приниженням, задушенням і культури і духу, – наголосив автор.

Голокост (фільм «Назви своє ім’я»), Голодомор (фільм «Живі»), Друга світова війна: ці питання також порушували на заході.

– Мені здається, що я знайшов прийом, як донести такі складні, жахливі теми до глядача. Їх треба доносити делікатно. Не хапати людей, не казати: «Оце – жах, оце – геноцид!». У нас була прем’єра фільму «Живі» в Нью-Йорку. Два покази: на перший прийшли дві бабусі, три дідуся. Вони не могли більше чути про Голодомор, бо сталося передозування. Наступного дня був повний зал людей. Спрацювало «сарафанне радіо». Усім розповіли, що тут немає ніяких жахів, провідником у фільмі виступає журналіст Ґарет Джонс.

Показ фільмів у Morris Space розпочали зі стрічки «В. Сильвестров»: про українського композитора, автора стилю «метафоричної-музики».

Фільм «Україна. Точка відліку» був відзнятий до 20-ї річниці Незалежності України за участю першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, першого та єдиного Держсекретаря росії Геннадія Бурбуліса, Держсекретаря США 1989-1992 Джеймса Бейкера, українського політика Левка Лук’яненка.

– Дуже багато його фільмів досі записані тільки на плівці, їх немає у вільному доступі. Проте, вони актуальні. На мою думку, Сергій Анатолійович глибоко закопується в кожну тему, сам проживає всі події, виділяє на це не місяці, а роки свого життя. Це унікальна можливість познайомитися з режисером такого рівня, – сказала арт-директорка простору Morris Space Ася Козіна.

У фільмі «Іван і Марта» розповідається про Івана Дзюбу – літературознавця, публіциста, дисидента, ініціатора акції протесту проти масових арештів українських інтелектуалів на прем’єрі фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Через усі тривоги та репресії з ним пліч-о-пліч пройшла дружина Марта.

– На фільм «Іван і Марта» витрачено 4 роки життя режисера. Історія продовжилася після знімань, монтажу. Сергій Буковський підтримує зв’язок з Мартою, її чоловік помер за два дні до повномасштабного вторгнення, – додала Ася Козіна.

На зустріч із режисером прийшла поетка, перекладачка, критикиня, літературознавиця Ганна Клименко-Синьоок.

– Відвідала показ фільму про Івана Дзюбу. Для мене це – особлива атмосфера. Важливим було обговорення після перегляду: коли вимкнули світло і при свічках ми могли висловити емоції. Важливо триматися один за одного. Тут формується культурна спільнота, яка єднає людей, – поділилася вона своїми враженнями від перегляду стрічки «Іван і Марта».

Засновниця вечорів-діалогів Марина Дяченко повідомила, що на заході були присутні митці, представники малого й великого бізнесу, представники влади. Однією з місій простору, за її словами, є повернення поваги до людей мистецтва, культури, науки.

Кожен міг долучитися до збору коштів на фазовий пеленгатор для 110 окремої механізованої бригади.

Юлія Капуш