Головна редакторка всеукраїнського журналу «Жінка» Тамара Маркелова приїхала з Києва до Черкас. У бібліотеці імені Лесі Українки вона поспілкувалася з читачками, а також зі студентами-журналістами.
Тамара Маркелова очолила редакцію у 2022 році – у час, коли журнал фактично припинив своє існування. Увесь журналістський колектив тоді виїхав за кордон, залишилися лише технічні працівники – верстальники та дизайнери. «А кому ж наповнювати журнал?» – пригадує вона.
– Займалася веденням журналів від 2013 року. До того керувала видавництвом, тому прийняла пропозицію очолити редакцію. У вересні 2022-го вийшов номер, який ми зробили буквально за п’ять днів, – розповіла Тамара Маркелова.
Редакторка досліджує історію журналу від моменту його заснування – 1920 року. Каже, переглянула кожну сторінку старих випусків і нині дійшла до 1980-х. За її словами, попри зміну епох, концепція «Жінки» майже не змінювалася: і сто років тому, і сьогодні жінки говорять про родину, здоров’я, роботу, духовність – про все, чим живе суспільство.
– Сучасний журнал «Жінка» – це своєрідний літопис, за яким можна простежити, як змінюється життя української жінки, – зазначила провідна бібліотекарка Черкаської міської центральної бібліотеки імені Лесі Українки Лариса Гаврилюк. Та додала:
– Ми виписуємо «Жінку» з 2021 року. Наші читачі її дуже полюбили. У 2022-му вийшло три номери, а потім почалася повномасштабна війна. Журнал завмер. І от – у час, коли видання зі сторічною історією опинилося на межі закриття, головна редакторка не здалася й змогла його відродити.
Серед героїнь «Жінки» – черкащанки: директорка бібліотеки імені Лесі Українки Олена Шор та письменниця Анна Григорович.
– Ми всі йдемо до перемоги. У цій статті, що опублікована в журналі, є фотографія мого чоловіка. Ще з часів, коли він був поранений. Зараз майже повністю відновився і продовжує службу в ЗСУ, служить капеланом, – сказала Анна Григорович.
Також головна редакторка анонсувала, про кого читачі дізнаються у нових номерах, які з’являться зовсім скоро. Зокрема, буде опублікована історія Анастасії Гулей, якій у грудні виповниться 100 років. Вона пережила німецькі концтабори, стала символом стійкості.
Юлія Капуш
