sotnya Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.


Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

Автор – Оксана Максимишин-Корабель

Загиблими героями київського Майдану є четверо черкащан – Юрій Паращук, Віталій Смоленський, Максим Горошишин та Юрій Пасхалін

реклама

Інші матеріали по темі:

Коментарі  

 
0 #6 Нестор Іванович 25.02.2014 09:23
Полеглі герої дивляться на нас з небес - не зганьбімо їхню память !!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #5 123 24.02.2014 10:23
Василь Зима "Небесная сотня..." Памяти погибших 18-20 февраля 2014 года в Киеве
...Долюбите за нас.
Наших маму, детей, невесту,
Додарите цветы, доскажите ребенку стих,
Мы и сами бы... Правда, стоять не смогли на месте,
Когда прыгнул под пули этот юный, красивый псих...."
Доскажите за нас.
Не молчите, хотя бы слово..
Ведь наврут, наворотят, перепишут и там и тут,
Мы могли бы без вас, просто пули летели снова,
И хлестали по нас, выбирая, кого убьют...
...Вы увидите нас, замерев на Майдане... это
Не живые идут.. это мы, опустив щиты,
Возвращаемся к вам, отогнав озверевший "Беркут",
Чтоб навеки занять на Майдане свои посты..."
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+4 #4 барон мюнхгаузен 24.02.2014 09:51
кровь люди проливают…. а власти воруют как не в себе
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+10 #3 Stalker 23.02.2014 18:35
Кожний із них заплатив життям за наше з вами майбутнє, низько схиляю голову перед памяттю про цих героїв, а всім, хто мріє про портфелі, повернення у владу, премєрку і іншу нечисть слід памятати, так, як раніше уже ніколи не буде!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+19 #2 непокоренные 22.02.2014 23:02
Из под покрова темноты
Из чёрной ямы адских мук
Благодарю богов любых
За ваш непокорённый дух.

Жестокие тиски беды
Не выдавили даже стон.
Ответом на удар судьбы
Была лишь кровь, но не поклон.

Тропа лежит средь зла и слёз,
Вдали, как тень, лишь страх и грусть,
Но будущих штормов и гроз
Теперь, уже, я не боюсь.

Спасибо за надежду!!!
Вечная память ГЕРОЯМ!!!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+34 #1 Олена К. 22.02.2014 20:42
Царство Небесне! Дякую землякам і іншим Героям! Слльзи не стримую . Сумую і пишаюсь нашим людом! Дай Бог змінити нашу Державу. З такими людьми Україна заслуговує на щасливе життя і щасливе майбутнє сьогоднішніх і прийдешніх поколінь!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100