Мене попросили прокоментувати один пост певної посадової особи щодо того, що «за ними вже майже прийшли»…
«Соплі та воплі».
І цього б, як на мене, було б достатньо у якості коментаря. Народ –то у нас – розумний. Та тільки от, за дивним збігом обставин, керувати цим народом на місцях, та розподіляти кошти, здані містянами до бюджету як податки, взялися певні адміністратори, для яких першим місцем роботи дісталась посада, як найменше, заступника міського голови…
Буває…
Двадцять п’ять років тому було дещо подібне з тією лишень різницею, що «кожен знав своє місце», і ті, що були «поза законом», просто не лізли напряму до влади.
І тоді також комусь могло здаватись, що так – як тоді відбувалось – могло і мало б бути завжди.
Та попри все, і тоді спецслужби працювали. Документували. А коли прийшов час, і , як на мене, ключове- надійшов «наказ», все змінили швидко. Хоча і не завжди за традиційною нормою закону. Але точно – за духом як закону так і потреб суспільства.
Сьогодні зухвалі молодики дірвалися до мільярдних бюджетних потоків і за декілька років мовчазної угоди з корумпованими іншими гілками влади, познущалися над нашими цінностями як духовними так і матеріальними.
Звичайно – такі безчинства були як на долоні для тих, хто мав би з ними боротись. Та не було «доброї волі»… Буває… Але були і такі, хто добросовісно все документував. Як і 25 років тому.
Поодинокі журналісти, які не кормляться від навколобюджетних годівниць, сповіщали суспільство про безчинства містечкової влади … Що , звичайно ж, останній не подобалось.
Від чиїх рук та на чиє замовлення загинув Вадим Комаров – покаже слідство. І перші ознаки того, що на це з’явилась «добра воля» - вже є. Тому, наразі, маємо «соплі і воплі». Маю надію, незабаром, прийдуть і «підозри».
Час і суспільство цього вимагають.
Не кажу і не натякаю на те, хто ж був замовником вбивства Вадима Комарова.
ТА справою честі правоохоронців, разом з іншим, є розслідування тих справ, тих журналістських розслідувань, якими Вадим викривав махрову корупцію у Черкаській міській раді.
ТІшуся, що наявний певний рух у цьому напрямку.
P.S. Та не тіштесь із пустого і не обманюйте себе, щодо того, що начеб-то «комусь вже вручили підозру» і вас «оминула чаша сія»… Краще вслухайтесь – «за ким дзвонить дзвін»…
Валерій Макеєв, юрист, правозахисник, секретар Національної спілки журналістів України
* Допис у фейсбуці.
реклама
Коментарі
Але хай краще сам автор цієї замітки розкаже, що сталося з його рідною "партією"-посміховськом, яку його вождь Смєшко гучно назвав "Сила і Честь"? Чому сьогодні оголошено про її розпад, звільнення зама голови партії і очільників кількох регіональних організацій?
Макєєв теж брав участь у цій гризні шакалів за державне фінансування кишенькових партій?!
Стрічка RSS коментарів цього запису