Хто розпалив собак, незрозуміло. Але опиняюся на шляху розлюченої собачої зграї. Щойно вона потріпала хлопця і дівчину (дівчина голосно верещала). Слідом -– накинулася на мене.
Зізнаюся, я не встиг злякатися і діяв на «автоматі». Зірвав з плеча рюкзак (всередині – шльопанці і мокрі плавки з шапочкою) і почав відбиватися. Нападало рівно шість штук. Махну в одну сторону – двоє собак відскакують. Розворот – відмахувався від наступних ... Контакту немає. Собаки відскакують назад і знову наступають.
Поєдинок тривав секунд 20-25. Врятувала випадковість. Один із собак, наскакуючи на мене, зачепив «колегу». Той – вчепився в кривдника. І тут-таки всі чотириногі переключили увагу на внутрішні розборки...
...Зазначу, що співвітчизники, які проходили повз, з інтересом стежили за розвитком подій. Можливо, якби собаки вчепилися в мене, хтось би і допоміг) З жахом думаю: а якби на шляху зграї опинилася матуся з візочком або діти від 7-ми до 12-ти ((
...Підкреслю: часу на роздуми не було. Діяв за обставинами. Прийшовши додому, поклав в рюкзак велосипедний ланцюг.
Бережіть себе (хоча не уявляю, як у схожій ситуації поводитися пенсіонерці або дитині).
Зі мною таке трапилося вперше. Руки затремтіли хвилин через п’ять...
Пропоную друзям, товаришам і читачам не бути радянськими людьми і не вигукувати: куди дивиться громадськість і чим зайнята влада? Громадськість зайнята собою, влада – розподілом бюджетних грошей по правильних рахунках.
Ситуація житейська, крім як сам собі – ніхто не допоможе. Багато неприємного відбувається раптово...
Почитав про дії людини в подібній ситуації. В цілому, моя поведінка була правильною. Відбиватися від нападу тим, що є під рукою, і показувати зграї, що вона отримає відсіч у разі нападу – правильно. Інстинкт мене не підвів.
Всі собаки гавкали. Це – плюс. Отже, вони бояться. Той собака, яка не боїться людини і готовий до нападу, нападає мовчки. Це – окрема історія.
Зграя собак, які бояться, небезпечна. Вони підбурюють одне одного. І цілком здатні перетворити твої «другі 90» в ніжний фарш.
Тому:
- не тікати;
- відбиватися і наступати;
- матюкатися (саме так! Людина, що кричить матом, робить це грубим голосом; це теж відлякує);
- голосно кликати на допомогу (людей у множині собаки теж бояться; пасивність тих, хто вчора спостерігав за моїм «джеккічанством», не засуджую; кожна людина йшла, будучи зануреною у свої думки. І тут – вереск, гавкіт, щось незрозуміле... Несподівано. Кожному потрібні свої секунди, щоб перебудуватися... Ступор. Думаю, якби був би напад з укусами – оточення б заступилося).
Ще мені сподобався рецепт Олега Слєпиніна (розкривати парасольку). Ще варіант – ультразвуковий свисток, що відлякує собак (пошукаю).
А в цілому... Після того, що сталося, повернувся в теплий і затишний будинок. З ситною вечерею.
А моїх чотириногих недругів чекала напівголодна ніч на свіжому морозному повітрі. У найкращому випадку – десь біля смердючої теплотраси.
Якби я був псом і знав це, я б себе вчора не пощадив))
Віктор Борисов, черкаський журналіст
Допис у фейсбуці.
реклама
Коментарі
Не тільки. У посібники для юрфаку теж можна вносити.
Автор сочно описує, як він "після сауни" стрибав, горлав і матюкався посеред вулиці, з гордістю підкреслюючи, що це бачило багато людей, у тім числі й діти.
Яскравий приклад письмової явки з повинною про дрібне хуліганство)
Написанное Витей Б. достойно учебников того, как НЕ нужно писать. Напыщенностью фраз не прикрыть испуг и попытку мелкой пакости в ответку собакам, его испугавшим.
Зато этот текст может служить иллюстрацией для студентов филфака, что такое ЧУШЬ СОБАЧЬЯ)))
Сходив в сауну и порхая после неее аки бабочка с запахом чего-то покрепче, нежели шампунь - не рассчитывай на то, что собаки тебя "зауважают".
Правило №2.
Ничего не смысля в поведении собак - не пиши архиглупых "инструкций", ибо им кто-то может последовать и пострадать из-за тебя. Поскольку рекомендации орать, материться, прыгать, суетиться и махать руками перед собакой - это прямой путь к возбуждению агрессии против неадеквата.
Правило №3.
Не свисти о том, что собаки "испугались" ибо лаяли. Они лают даже тогда, когда в лесу толпой лису или дикую свинью загоняют. А вот ты - действительно испугался, а собаки больше всего реагируют на СТРАХ. Именно потому они бросили пацана и девченку, которая повизжала, но не дергалась - и переключились на "суетливого после сауны"
Стрічка RSS коментарів цього запису