11 листопада 1919 року, 106 років тому у Каневі на Черкащині народилася Ольга Яківна Кусенко, актриса театру та кіно, педагог, громадська діячка.
Її батька вбили бандити, коли маленькій Олі ще не виповнилося й року. Залишившись сиротою, потрапила до дитячого будинку, згодом до інтернату. Брала активну участь у театральній самодіяльності, мріяла стати актрисою. Закінчила акторський факультет Київського театрального інституту (1941). І одразу отримала від Олександра Довженка запрошення приїхати на Київську кіностудію 22 червня. Однак того дня розпочалася німецько-радянська війна й усі плани зруйнувалися.
Ольга працювала санітаркою у військовому шпиталі на київській Лук’янівці, молодшою медсестрою в військово-санітарному потязі. Доглядала поранених, опікувалася бібліотекою і… організовувала самодіяльність. Незабаром стає артисткою театру 4-го Українського фронту. За її плечима на передовій понад 450 концертів.
З 1944-го працювала в Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. Першою значною роботою стала роль Варі у п’єсі Антона Чехова «Вишневий сад». Вродлива актриса швидко стала однією з найяскравіших зірок театру, зігравши майже 60 ролей. Зокрема в таких знакових для франківців виставах, як «Свіччине весілля» (Меланка), «Циганка Аза» (Галя), «Король Лір» (Регана), «Мартин Боруля» (Марися), «Украдене щастя» (Ганна), «Фараони» (Одарка), «Ярослав Мудрий» (Інгігерда), «Кассандра» (Андромаха).
Театрознавець Олег Вергеліс розповів як одного разу вирішив переглянути зафільмовану виставу за твором Івана Франка «Для домашнього вогнища»: «…налаштувався на архаїку та анахронічність. Але, попри все, виконавці головних ролей, зокрема Ольга Кусенко в ролі пані Анелі, були живими, достовірними, переконливими. Очевидно, це один із найкращих образів актриси – гідна літературна основа, психологічне наповнення образу, невловима таїна в акторській партії: вона грає жінку, яка приховує від чоловіка темні сторінки свого життя. І в, результаті, ця неправда вартує їхнього спільного майбутнього».
Ще в студентські роки була нестямно закохана в Юрія Тимошенка, відомого за естрадним образом Тарапуньки, з яким листувалася майже всі роки Другої світової війни. Після війни вони одружилися, жили у злагоді. Однак Ольга не могла мати дітей, і через 14 років сім’я розпалася. Юрій Тимошенко зійшовся з молодою естрадною співачкою Юлією Пашковською, мав двох синів. Але родинного щастя так і не здобув. Ольга ж так і не змогла простити зраду і до кінця життя прожила сама в київській квартирі на Хрещатику.
Померла 17 листопада 1997-го в Києві. «Актриса великого масштабу, із нею «пішла ціла епоха», - так написала в короткому повідомленні про смерть актриси Ольги Кусенко в одна з київських газет. Посмертно удостоєна премії ім. Марії Заньковецької.
Похована на Байковому кладовищі – майже навпроти могили Юрія Тимошенка, який пішов з життя за 11 років до того.
За матеріалом з рубрики «Історичний календар» офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті
реклама
