У Черкасах та області в рамках проєкту “Програма з адвокації громадської безпеки під час війни для лідерів громад” пройшов цикл освітніх, комунікаційних та арттерапевтичних блог-кав’ярень. У десяти тематичних заходах брали участь громадські активісти та активістки, волонтери та волонтерки, активна молодь, внутрішньо переміщені особи та всі, кого цікавили теми медіа, блогерства та арттерапії.
Перше блог-кафе було присвячений психосоціальному відновленню за допомогою техніки FluidArt та знайомству з екологіним мистецтвом. Для кожного сьогодні важливо вміти знаходити ресурси для емоційного та фізичного відновлення. Техніка флюід-арту допомагає налаштуватися на творчість, врівноважує емоції та надихає на створення мистецького шедевра, навіть тих, хто раніше ніколи не пробував себе у мистецтві. Під час блог-кав’ярні учасники та учасниці познайомилися з відомими українськими та зарубіжними митцями, які поєднують еко-культуру і створюють мистецькі інсталяції та скульптури. А також опановували техніку Флюід-арту на практиці, створювали незвичайні полотна різноманітних кольорів. У заході взяли участь екоактивісти громадської організації “ЕКО-Мушля”, які займаються збором, сортуванням і переробкою побутового сміття та успішно втілюють міську громадську програму “Дім без сміття”.
Про це пише prostir.ua
Наступний захід “Соціальні медіа, як ефективний інструмент реалізації громадських ініціатив” в рамках проєкту відбувся у Чигирині у “ХАТА-ХАБ”. У цьому просторі зустрічаються внутрішньо переміщені особи з мешканцями громади для пошуку та реалізації громадських ініціатив та допомоги переселенцям. Під час блог-кав’ярні медіатренерка Олена Литвинова познайомила учасників з можливостями соціальних медіа для просування власних проєктів, розширення можливостей для монетизації своїх соціальних сторінок, започаткування власних блогерських проєктів і реалізації громадських ініціатив. Друга частина зустрічі була присвячена розгляду практичних кейсів, консультування по вже діючим проєктам і допомоги представницям ВПО щодо відновлення і просування на новому місті своїх власних проектів.
У наш тривожний час важливе значення має діалог: у суспільстві, між владою і громадою, у приватному житті і міжнародних відносинах. Ми маємо досвід, як необережний вислів чи слово, може призвести до непередбачуваних конфліктів. Особливу роль у сфері конфлікточутливості відігрівають наші засоби засоби масової інформації. Саме ці теми обговорювали в Черкасах під час блог-кав’ярні “Медіа і діалог: методологія конфлікточутливості”. Участь у заході взяли журналісти та журналістки місцевих ЗМІ, студенти та студентки останніх курсів факультету журналістики, реклами та PR-технологій, радіожурналісти, редактори та блогери. Спікерками були: Тетяна Бондаренко – кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ННІ української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Тетяна Очеретяна – директорка Інформаційного агентства “Нова Доба”. Під час заходу у форматі діалогу визначили, що таке конфлікточутливість, розглянули, що таке конфлікточутлива або миротворча журналістика, з ким вона працює, що таке травматичний досвід, як висвітлювати конфлікти, розглянули методику інтерв’ювання з людьми, які перебувають у конфлікточутливій зоні та провели практичні вправи з моделювання ситуацій.
Адаптації, інтеграції та згуртуванню внутрішньо переміщених осіб у приймаючу громаду була присвячена ще одна блог-кав’ярня у Черкасах. На початку заходу учасники та учасниці натхненно генерували спільні ідеї на майбутнє і щиро з ними ділились. Складалось враження, що всі чекали можливості зустрітись, поділитись своїми враженнями про місто. Багато говорили про комунікацію, обговорювали ідеї, які могли б допомогти новим містянам скоріше адаптуватися, планували спільні заходи в майбутньому. Директорка Центральної міської бібліотеки для дітей Світлана Слодзик підтримала ідею створення Центру спілкування і допомоги ВПО у співпраці з благодійними організаціями і громадськими активістами. Людмила Проценко, регіональна координаторка взаємодії з громадкістю Уповноваженого ВРУ з прав людини, велику увагу приділила практичним вправам. Спільне виконання згуртувало учасників, створило невимушену атмосферу, яка допомогла людям відкритись і поділитись емоціями і помріяти.
Для студентів-журналістів відбулася чергова блог-кав’ярня на тему “Сторітелінг про внутрішньо переміщених осіб в медіа”. Говорили про те, хто такі внутрішньо переміщені особи і чому їх не можна називати біженцями, як писати про переселенців, як висвітлювати їхні історії, щоб не образити людей, не начепити на них ярлики і не поширювати стереотипів, які особливості інтерв’ювання людей, які пережили жахіття бомбардувань, тривале життя в підвалах і тяготи евакуації. Також обговорили необхідність бути впевненим, що інформація, яка буде оприлюднена у журналістському матеріалі, не завдасть шкоди ні самому герою, ні його рідним і близьким, які можливо залишились на окупованій території. На практичному завданні з’ясовували, які інформаційні запити внутрішньо переміщених осіб і яка якість їх задоволення в ЗМІ. Також поспілкувались зі студентом Богданом Голубєвим та його мамою Людмилою, які переїхали з окупованого Лисичанська, та провели з ними інтерв’ю. Тренерка заходу – Тетяня Бондаренко, кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
У Черкаській центральній міській бібліотеці для дітей відбулася казкотерапія для дорослих під час блог-кав’ярні “Підвищення стресостійкості, внутрішнє відновлення та перезавантаження”. Казкотерапія – це метод психологічного впливу на людину, яка сприяє розвитку особистості, творчих здібностей людини, корекції індивідуальних проблем, а також зняттю напруги. Основним інструментом цього методу є казка або притча. Події казки у людини викликають емоції, а герої та їхні стосунки проектуються на своє власне життя. Завдяки казці можна отримати нові способи вирішення тієї чи іншої проблеми, підготувати людину до напружених стресових ситуацій, повернути віру у позитивний результат вирішення проблеми. Саме таку авторську методику казкотерапії використовувала пані Анна Григорович – дитяча письменниця, казкарка, членкиня Української Асоціації письменників, під час блог-кав’ярні.
36 питань, які допоможуть стати ближчими використали молоді черкащани і нові мешканці міста під час чергової блог-кав’ярні “Незнайомці: Знайомство. Спілкування. Відпочинок”. Психолог Артур Арон (професор університету Стоуні Брук, США) склав “чарівну” добірку із 36 запитань, завдяки якій утворюється душевна близькість, яка спонукає зблизитись двох незнайомих людей, створює атмосферу “взаємної вразливості”, а це є плідним ґрунтом для зародження дружніх відносин. У приміщенні Молодіжного ресурсного центру в Черкасах зібрались 26 молодих дівчат і хлопців, містян і тих, хто після 24 лютого в умовах військових дій переїхав до Черкас, щоб познайомитись і знайти собі однодумців та згуртуватись в цей непростий час для нашої країни для реалізації спільних ініціатив. Провели психологічну гру «17 питань» і зрозуміли, які сильні риси їх об’єднують і які навпаки. Використовуючи магію «36», питань провели психологічну вправу «Говорити і слухати». Модератором зустрічі була Діана Олійник, заступниця директора обласного Молодіжного ресурсного центру, Community and Event Manager та волонтерка.
Блог-кав’ярня “Психологічно-розважальна гра-історія для підлітків Dewscots” відбулася незважаючи на відключення електроенергії. Гру було проведено у два етапи. У кожному протягом години брали участь 10 осіб. Потім гравці змінювались і наступну годину грали інші 10 осіб. Учасники – це молоді дівчата і хлопці, які приїхали з прифронтових територій. Деякі з них пережили окупацію двічі. До участі у заході приєднались молоді містяни, які здружились з учасниками минулої зустрічі. Dewscots – це авторська гра розроблена молодіжними фахівцями Ресурсного центру Діаною Олійник і Максимом Сергієнко на основі малюнків. Ця гра вирішує декілька задач. Вона дає змогу пережити свою особисту історію, але пережити її по новому, з іншими випробуваннями і іншими пригодами. З психологічної точки зору, гра дає можливість зняти напругу, переосмислити власну історію, поглянути на себе зі сторони і відпустивши її, розповісти про неї.
Молоді люди зараз проходять через величезну кількість викликів і соціальних трансформацій і тому швидко стають дорослими. Попри повну невідомість і кардинальну зміну життя, попри всі емоції, страхи, труднощі, молодь приймає виклики, швидко реагує на обставини, швидко знаходить правильні рішення, швидко вчиться незалежно від віку. У рамках проєкту для молоді була проведена симуляційна гра-вікторина “Громадська безпека для молоді під час війни”. Молоді люди прокачали свої знання у вікторині відповівши на питання, що таке громадська безпека, обговорили ключові положення Національного плану дій Резолюції 2250 (2015) Ради безпеки ООН «Молодь. Мир. Безпека», знайшли відповіді на питання ключових положень Національного плану дій щодо виконання Резолюції РБ ООН 1325 «Жінки. Мир. Безпека» і згенерували ідеї для місцевого плану. У другій частині блог-кав’ярні під час гри учасники розділились на групи, кожна з яких поринула у ігровий світ вигаданого міста, отримала завдання, в яких описувалась ситуація, яка може трапитись з кожним і яка потребує відповідних знань для правильного реагування.
Завершилася серія блог-кав’ярень темою “Молодіжне волонтерство: Мріємо? Чи діємо?”. Під час зустрічі учасники та учасниці говорили про те, що для кожного з них означає волонтерство і які його особливості. У дискусії молоді люди розглянули питання про особливості розвитку волонтерського руху в Україні. Його відмінності під час Революції гідності і під час повномасштабної війни. Визначили, з якими викликами стикаються волонтери. Адже на їхніх плечах лежить неабияка допомога та відповідальність під час війни. Як підсумок, молодь визначила, що волонтерство – це стиль життя сучасної людини. Волонтерство допомагає молоді істотно підвищити самооцінку, сприяє їх особистісному зростанню, допомагає знаходити нових друзів та отримувати можливість розкрити свої таланти і знайти свій шлях до самовираження. Учасники та учасниці напрацювали пропозиції щодо розвитку молодіжного волонтерського руху на Черкащині та підготували пропозиції до плану дій на рік.
Протягом двох місяців завдяки участі у проєкті у неформальній освітній атмосфері черкащани та ті, хто приїхав до міста та області після повномасштабного вторгнення, навчалися, комунікували, налагоджували партнерства, створювали власні блогерські та медійні проєкти.
Проєкт «Програма з адвокації громадської безпеки під час війни для лідерів громад» реалізовує ГО «Фундація прав людини» за підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва (The Black Sea Trust for Regional Cooperation). Регіональні партнери проєкту: ГО «Агенція сталого розвитку “Хмарочос”» (м.Кропивницький), БО «МБФ “Небайдужі”» (м.Черкаси).
реклама
