Черкаський ринок – витвір мистецтва. Але ця будівля осипається, і її закрив торговельний центр

«Шайба» – так у Черкасах іноді називають критий ринок, велику круглу будівлю з бетонними прямокутниками на стінах. Їй більше 50 років. Це експериментальна споруда з унікальним інженерним рішенням київської архітекторки Наталії Чмутіної. Зараз ті прямокутники потихеньку обпадають, а саму будівлю закрив новобуд.

Чи не з’явиться замість критого ринку ще один торговельний центр і чому вона унікальна, вивчало «Громадське.Черкаси».

Черкаський критий ринок – один із п’яти, які залишилися в Україні з унікальним інженерним рішенням. Його практично не видно за новобудовами. Але попри забудову Центрального ринку «шайбу» зносити не збираються.

Критий ринок розташований всередині Центрального. Але до «шайби» дістатися непросто. Щоб дійти до критого ринку, спочатку треба подолати стихійний. На вузькому тротуарі з обох сторін сидять на стільцях-розкладачках чоловіки та жінки за 50. Продають хто що: зелень, сушені ягоди, плетені шкарпетки, часник, фрукти. Вдягнуті у вовняні жилетки поверх пальт, у хустках і рукавицях.

Минаємо їх і впираємося у триповерхову недобудову. Невдовзі там буде ще один торговельний центр. Його будують впритул до критого ринку, через що «шайби» майже не видно.

Обходимо недобудову й нарешті бачимо круглу будівлю з бетонним візерунком на скляних стінах у формі прямокутників. Вікна брудні, із чорною павутиною всередині. Бетон з візерунка де-не-де відвалився, фарба на прямокутниках відлущилася. Навколо будівлю обліпили продавці та їхні стелажі з товаром: колготами, шапками, спідньою білизною, хустками.

«Вулик» у критому ринку

Заходимо в один із трьох входів критого ринку. Хоча раніше їх було п’ять. Відразу кидається в очі біла опукла стеля у вигляді бджолиних сот. Усередині все гуде як вулику. Близько сотні продавців торгують сирим м’ясом, молочними продуктами, квашениною, солодощами, медом. Рухатися треба по колу.

– Дєвушка, прослоїчка, – рекламує свій товар повненька продавчиня у червоному фартуху.

М’ясо лежить на загальному столі, де один біля одного стоять продавці.

– Беріть м’яско. Дивіться, яке гарне!, – гукає ще одна жінка років 50.

– Творожок, молочко, підходьте! – намагається продати жінка в білій хустці свій товар.

Чоловіки-продавці мовчать. А жінки, коли бачать, що до них наближається ймовірний покупець, відразу намагаються зацікавити його своїм товаром один поперед одного.

У критому ринку є невеликий другий поверх. Там теж продають м’ясо і сало.

Але є продавці, які не звертають уваги на покупців. Жінки, які торгують домашнім сиром, розмовляють про своє. Вирішуємо їх сфотографувати. Мовчки посміхаються і намагаються позувати. Навпроти торгує сиром бабуся в хустці.

Побачивши фотоапарат, обурюється:

«Нащо ви мене фотографуєте? Не робіть цього». На запитання «чому» відповідає: «Я стара».

На іншому боці критого ринку тихіше. Замість м’яса тут продають випічку, східні солодощі. Тут ніхто не чіпляється до покупців. Продавці спостерігають за людьми, які проходять повз, зі своїх магазинчиків. Їх облаштували в приміщенні критого ринку й називають бутіками.

На виході на підлозі сидить жебрак. Він показово протягнув ноги до проходу. Люди дивляться вниз, щоб не наступити на чоловіка. Біля нього висить картонна табличка з написом «свіжа зелень, хрін, огірочки та яблука квашені».

Намагаємося сфотографувати цей вихід, аж раптом чоловік, який проходить повз, накидується зі звинуваченнями: «Нащо ви фотографуєте інваліда? Як вам не стидно?».

Тут же, на порозі біля дверей жінка в хустці і теплій жилетці продає кизил, ягоди шипшини. Фотографуємо і її. Спочатку посміхається, потім стає серйозною. Згодом підбігає і каже: «Видаліть, будь ласка. Мені директор ринку не розрішає тут торгувать».

Критий ринок очікує на ремонт

У критому ринку 264 торговельних місця. Але продавці займають трохи більше половини. Близько ста місць пустують кожного дня, каже директор Центрального ринку Володимир Марунич.

Щоб покращити умови перебування у критому ринку для продавців та їхнього товару, яке швидко псується, у цьому році планують відремонтувати фасад.

– Залізобетонну конструкцію відремонтуємо і пофарбуємо. Замінимо вікна на сучасні, щоб відкривалися. Частину вікон закриємо сучасними матеріалами. Щоб прямі сонячні промені не потрапляли на м’ясо та сало. Таким чином утеплимо стіни, – говорить Володимир Марунич.

Технічне обстеження конструкції востаннє проводили у 2018 році. Зробили нове опалення, відремонтували лабораторію. Щоб зменшити навантаження на дах через сніг, встановили електропідігрів.

Як будували критий ринок

Критий ринок збудували у 1966 році. Архітекторка – Наталія Чмутіна. Проєктував будівлю КиївЗНДІЕП – Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву. Над проєктом працював і Черкаський облпроект.

Це була перша експериментальна будівля з вантовим (висячим) покриттям, яку збудувала архітекторка. У 60-их було модно використовувати у зведенні будівель різноманітні висячі, підвісні, оболонкові конструкції. Висячі склепіння дозволили зробити приміщення легкими і повітряними, не витрачаючи багато грошей, зусиль і матеріалів.

Ілюстрації з книги «Чмутіна. Життєвий та творчий шлях архітектора»

Зовнішні опірні стіни споруди змонтували з великих збірних залізобетонних блоків. Будівлю перекрили висячою конструкцією. Вона складається із системи тросів і металевої сітки. Її ніші заповнені залізобетонними трикутними плитами одного розміру, кожна з яких важить півтонни. Дах тримається на зовнішніх стінах та кріпленні, яке стоїть в центрі будівлі. Про це йдеться у книзі «Чмутіна. Життєвий та творчий шлях архітектора».

Ілюстрації з книги «Чмутіна. Життєвий та творчий шлях архітектора»

Діаметр будівлі – 52 метри. Інша архітекторка, яка створювала критий ринок, Алла Аніщенко, казала, що коло – оптимальне рішення для критого торгового закладу. Це вдвічі дешевше, ніж традиційна залізобетонна конструкція, і при круглій формі кожне торгове місце отримує більшу кубатуру.

Ілюстрації з книги «Чмутіна. Життєвий та творчий шлях архітектора»

Перший поверх відвели під торгівлю. На другому поверсі у вигляді балкона планували кафетерій на 60 місць. У підвальному приміщенні мали стояти холодильні установки для зберігання продуктів. Ліфти і підйомники мали доставляти ці продукти до місць торгівлі, пише черкаський краєзнавець Борис Юхно.

Торговельний центр краще, ніж «курятники»

У 1980-их перед критим ринком був газон, росли берізки. У 1990-их берізки зрубали, а замість них з’явилися «курятники». Так називає торговельні намети, а згодом кіоски, архітектор Микола Упир. Тоді кількість торгівців різко зросла, а для торгівлі кожен клапоть землі важливий.

Замість так званих «курятників» виріс триповерховий торговельний центр. Його будують два роки. Власником є Обласне об’єднання ринків облспоживспілки. Критого ринку і всіх будівель на території Центрального ринку теж.

Будують його через те, що в ньому поміститься більша кількість продавців, пояснює Володимир Марунич. У майже п’ять разів буде більше торгових площ, ніж коли продавці торгували на вулиці. Тоді було 647 торгових місць.

Наталія Піка