Конфлікт за землю стався між працівниками Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» та жителями села Григорівка Канівського району.
Про це повідомляє «Суспільне».
Причина конфлікту – в тому, що наукові працівники почали проводити облік пам’яток, а частина з них на землі, що належить селянам. Тепер селяни бояться, що землі відберуть. Директор заповідника Тарас Теліженко пояснює, це не так.
– Територія Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» – місце сили, історичних пам’яток та живописних ландшафтів, розповів його старший науковий співробітник Дмитро Іванов. Чоловік додав – пам’яток культури на території заповідника близько сотні, але їх ще треба досліджувати.
З вересня між працівниками «Трахтемирова» та жителями села Григорівка, що межує із заповідником та лежить у зоні пам’яток, виник конфлікт, розповів Дмитро Іванов. Все почалося, пояснив науковий співробітник, після того, як вони почали описувати об’єкти, що перебувають на балансі заповідника, інвентаризувати їх та позначати на карті точні межі. Тоді з’ясували, що частина земель, де можуть бути пам’ятки, у власності місцевих жителів.
Директор «Трахтемирова» Тарас Теліженко пояснив, що інвентаризація пам’яток – частина роботи заповідника і необхідна для грантового проєкту. Люди ж бояться, що ці землі у них відберуть, розповів голова громади, до якої входить Григорівка, Олена Штефан. З її слів, людям не пояснили, що це за проект, і що саме наукові співробітники будуть робити.
Пояснити ситуацію людям хотіли на зустрічі 19 вересня у Григорівці, розповів старший науковий співробітник «Трахтемирова» Дмитро Іванов. Та місцеві на неї не прийшли, а оголошення в центрі села порвали. Олена Штефан додала – проігнорували зустріч, бо образилися, що попередні зібрання заповідник переносив. Жителька села пояснила кореспондентам Суспільного, що не хоче, щоб працівники заповідника інвентаризували землю. Назвати своє ім’я відмовилася.
Надія Білан мешкає в Києві і приїхала в гості до брата. З її слів, він теж має пай. Втім, додала, збереження пам’яток підтримує. Євген Обертас у Григорівці має дачу. Чоловік розповів, що переймається тим, що люди не зможуть збирати на заповідних землях хмиз.
Зі слів Дмитра Іванова, землю ніхто забирати не буде. Вони, як державна установа, відповідних повноважень не мають, і займаються виключно об’єктами заповідника.
Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини", власники пам’яток зобов’язані будуть укласти з органом охоронної спадщини охоронні договори. – стаття 23.
Як йдеться у статті, власник має:
- утримувати пам’ятку в належному стані, не зачепити культурний шар – не копати глибше метра, не проводити будівництво;
- утримувати пам’ятку в належному стані;
- не копати глибше метра;
- не проводити будівництво.
Заходити на територію, тримати город, збирати дрова, розповів науковий співробітник, григорівці зможуть, і додає, у майбутньому приваблять туристів до села.
Тетяна Рева
реклама
Коментарі
Реальні результати - це платні екскурсії на людських паях та нужник на природі(за три роки на рахунок ДІКЗ -6000 грн з екскурсантів по полях дідів, а по карманам більше 1.000.000 так гроші дійсно пахнуть), самозахват пайових земель та встановлення на них культових споруд. За 26 років роботи ДІКЗ "Трахтемирів" не знайшов жодного "чорного архіолога", не встановив жодного свого інформаційного знаку (не має повноважень), а комусь за охорону культурну спадщини - пулі від "чорних археологів", армійський спецназ на прохання агробарона (порча машин)та 950 судових ухвал за Верховества права заради довкілля
Не тільки Тарас Телиженко, а ще 7 чоловік та офіс в Каневі (за 60 км від Трахтемирова).
З, повагою директор РЛП "Трахтемирів" Олександр Сіренко
Стрічка RSS коментарів цього запису