Відбудова Черкащини: як і за чиї кошти?

В будинках Умані, які постраждали від ракетного удару 28 квітня цього року, замінила вікна благодійна організація «GEM». Всього було замінено більше тисячі вікон. Це точкова допомога на місці, що надавалася закордонною організацією, яка також роздає системи очищення води жителям села в Африці, допомагає постраждалим від землетрусу в Туреччині.

У цілому, відбудова інфраструктури в Україні має відбуватися за наші бюджетні кошти і за підтримки донорів. Громадянин може припустити, що відновлення фінансуватиметься завдяки стягнутим з Росії репараціям. Але коли це станеться? Відбудовувати Європу після Другої Світової Війни почали аж через три роки після її завершення. У нас війна не завершена, росія щодня продовжує атакувати нашу країну, завдаючи шкоди і втрат, проте все ж відбудова деяких об’єктів та відновлення певних проектів вже відбулося або триває.

Так, на Черкащині у Смілі російський агресор завдав удару, який пошкодив лікарню, водогін. Це потребує ремонту і, звісно, тут не чекатимуть міжнародних місій, а вже виконуватимуть роботи. Згодом, під кінець 2023 року російський агресор вдарив знову по Смілі, що призвело до руйнування 8 будинків. Влада задекларувала, що відновить їх силами громад Черкащини.

Загалом, з початку повномасштабного вторгнення відбулося ряд змін у структурі влади в Україні, йдеться про тих, хто покликаний координувати відновлення України. Так, наприкінці 2022 року Кабмін затвердив постанову, якою об’єднав міністерства інфраструктури і розвитку громад та територій. І стало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури).

На початку 2023 року було створено Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідає за реалізацію проєктів відбудови країни.

По лінії держави механізм більш-менш зрозумілий. Як нам роз’яснили у ВРУ, механізм подання проектів наступний: – органи місцевого самоврядування подають проєкти на ОВА – ОВА на відповідні міністерства (Мінінфраструктури, Міненерго, МОН, МОЗ, Міноборони – залежно від напрямку) – Міжвідомча робоча група розглядає проекти – КМУ приймає постанову – Бюджетний комітет ВРУ ухвалює рішення – Мінінфраструктури є головним розпорядником коштів. У його структуру входить Агентство відновлення, яке є другорядним розпорядником коштів.

Але під Агентством, якщо так можемо висловитися, перебуває Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (Фонд парламент створив восени минулого року). У постановах Кабміну чітко виписано, на що спрямовуються кошти Фонду. У держбюджеті на поточний рік закладено 35,5 млрд грн для Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії. Про це на засіданні уряду заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Джерелом наповнення фонду є націоналізовані кошти та продаж націоналізованого майна, кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності РФ та її резидентів" і Закону України «Про санкції», плановий обсяг яких у Законі не визначений; - 50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»

Україна хоче також залучити Світовий банк до наповнення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. А ще є програма «Програма з відновлення України», яка курується Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.

«Насамперед Україна сподівається на допомогу країн-партнерів і міжнародних інституцій — Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку», - пише Ярослав Пилипенко, аналітик Transparency International Ukraine на ЕП. Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International (організація найбільш відома Індексом сприйняття корупції та Глобальним корупційним барометром).

Водночас, деякі проекти вже відбудовуються, і долучаються туди закордонні кошти, як у випадку з допомогою жителям Умані, яким за іноземні кошти повставляли вікна і надали іншу допомогу.

Післявоєнна відбудова України обійдеться у суму до трильйона доларів. Минулого року президент Володимир Зеленський запропонував міжнародним партнерам нову модель відновлення – шефство над певним регіоном, містом, громадою чи галуззю. Інтерес до цього виявили вже майже три десятки країн. «Слово і діло» розібралося, кому запропонували, і хто вже погодився допомогти з відбудовую міст чи областей.

Як ми бачимо, не покрита іноземним шефством Черкащина. Та все ж, на яку допомогу може розраховувати Черкащина? Запитали про це у начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця.

– На відміну від прифронтових областей, які потребують значної міжнародної допомоги, Черкащина має меншу кількість пошкоджень, тому відбудова здійснюється наразі за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Водночас з метою залучення джерел фінансування для відновлення пошкодженої інфраструктури, Мінінфраструктури спільно з Агентством відновлення було запущено в пілотному режимі Цифрову екосистему управління відновленням – DREAM.

DREAM – це державна електронна екосистема, яка забезпечить єдиний цифровий маршрут для всіх проектів відбудови. Вона збиратиме всю інформацію щодо проектів у режимі онлайн та забезпечує публікацію відкритих даних для інвесторів. Міжнародні організації завдяки системі зможуть обирати проекти для фінансування.

– Також обласною військовою адміністрацією постійно ведеться робота з пошуку джерел фінансування для відновлення пошкодженої інфраструктури, яке, зокрема, відбувається за підтримки міжнародних партнерів, фондів, установ та організацій, а також у рамках урядових програм, здійснюється постійний методично-консультативний супровід територіальних громад і районних державних адміністрацій щодо підготовки проектів відбудови, – зазначає голова ОВА.

– Якими є основні бюджетні програми для відновлення?

У рамках Програми з відновлення України будуть реалізовуватися пошкоджені об'єкти, а саме: ліцей (вже передбачено 98,8 млн грн) та дитячий садок в с. Паланка, гімназія в с. Городецьке. Також у межах Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та співфінансуванні з місцевого бюджету передбачено 74,6 млн грн на реконструкцію пошкодженого багатоквартирного житлового будинку м. Умань.

– На яку суму задокументовано збитків на Черкащині від обстрілів агресора?

З перших місяців війни основним ресурсом, який було створено для фіксації завданих збитків стала Державна електронна система обліку руйнувань, статусу відновлення інфраструктури України.

Наразі по Черкаській області в зазначеній системі зареєстровано 227 об’єктів у 9 тергромадах, орієнтовна вартість завданих збитків становить майже 350,0 млн грн. (дані були отримані до прильоту у грудні у місті Сміла - ред.)

– Як можна категоризувати збитки і чи багато сьогодні зроблено по відновленню області?

Щодо категоризації збитків варто зазначити, що із зареєстрованих в системі обліку руйнувань найбільше пошкоджених об'єктів приватної власності - 182, також 39 об'єктів комунальної власності та 6 державної власності.

З 227 об’єктів, зареєстрованих на платформі, 29 відновлено повністю, на які спрямовано 6,54 млн грн, з яких: 15 об’єктів комунальної власності, 1 об’єкт державної власності та 13 об’єктів приватної власності. (дані були отримані до прильоту у грудні у місті Сміла - ред.)

Варто зазначити, що для об'єктів, які зазнали масштабних пошкоджень, вже розроблена проектна документація та затверджені джерела фінансування. Для відновлення інших пошкоджених об'єктів планується залучити кошти місцевих бюджетів та державних програм, які в подальшому можуть бути використані на ці цілі.

Допомога областям не обліковується лише офіційно. І назвати точну суму допомоги тим чи іншим організаціям з-за кордону не можемо. І якщо з бюджету кошти надходять чітко і фіксовано, то іноземна допомога може надаватися у рамках приватних ініціатив тощо. Для ілюстрації, можемо назвати медичне обладнання з Німеччини, яке нещодавно підсилило черкаську медицину і яке було надане завдяки поїздці представників обласної влади та місцевого самоврядування із Звенигородки в Німеччину. Так само нещодавно надавалася допомога від Німецької громади черкаському Центру соціальної та фізичної реабілітації осіб з інвалідністю. Допомогу змогла організувати черкащанка, яка стала біженкою за кордоном.

Та всі ці приватні ініціативи, звісно, мають невеликий обсяг допомоги. Якщо ж говорити про відновлення критичної інфраструктури, будинків, заводів, інших великих об’єктів і установ, то тут вже потрібна допомога центральної влади, а також міжнародних компаній та фондів.

Наприкінці року ще одна страшна трагедія сколихнула область. Внаслідок ракетного удару 29 грудня 2023 року у приватному секторі пошкоджень зазнало 121 помешкання. Із них дев'ять — відновленню не підлягають. Тоді травми отримали дев’ять людей, серед яких дитина. Одна жінка померла у лікарні.

– Перший день нового року провели із жителями Сміли, потерпілими внаслідок влучання російської ракети по місту, – розповів він. – Імпровізований вулично-новорічний стіл для підняття духу. Пряме спілкування про перебіг робіт і плани. Обласна, районна та міська влада – ми всі в абсолютній взаємодії. Відновлювальні роботи тут уже в активній фазі. За інформацією натепер, маємо 91 пошкоджений будинок. Із них 8 – понівечені вщент. Їх будемо відбудовувати з нуля. Ще 4 – наразі під питанням, чекаємо висновків експерті, - запевнила Черкаська обласна влада в особі голови Черкаської ОВА Ігоря Табурця.

Згодом було прийнято рішення, що кожен район береться до відбудови 8 повністю зруйнованих домоволодінь у розрахунку по 2 будинки на район.

Наразі над відновленням дахів працює 12 бригад. До смілян вже долучилися Степанківська і Корсунь - Шевченківська громада, Черкаська районна рада та волонтери Церкви адвентистів сьомого дня. Про це повідомляє очільниця Черкаської РВА Валерія Бандурко.

До речі, окремо слід говорити і про відбудову бізнесу. Адже це теж збитки. І тут все складніше, бо якщо якась компенсація за зруйноване приватне домоволодіння чи квартиру і передбачена, то по автомобілях чи магазинах питання відкрите. Вікторія має свій бізнес в Умані. Проте частина будівель, які вона здає в оренду, була знищена 24 лютого 2022 року внаслідок дій росії. Досі компенсації вона не отримала.

– Ранок тоді у нас почався хвилююче. На Уманщині в перший день повномасштабного вторгнення росія влучила у склади крилатими ракетами, звідки розліталися боєприпаси. Постраждала вся область. Зранку мені зателефонували, сказали, що внаслідок загоряння на складах розлітаються боєприпаси і один влучив у наші склади, які у нас розташовані на вулиці Вінницьке шосе поблизу села Розсішки, – розповідає Вікторія, якій належала спалена будівля.

Площа пожежі – 460 квадратних метрів. Це одноповерхова будівля. Там було три склади, два кабінети. Також містилося підвальне приміщення. Зранку в об’єкті ще знаходилися люди. Але згодом їх покликав керівник, і це всіх врятувало. Тому людських жертв не було.

«Якщо ми говоримо за відбудову і розвиток Черкащини, то варто закцентувати увагу на кількох моментах, підкреслює координатор Логістичного Гуманітарного Центру Екстреного Реагування Сергій Пасічник:

- війна з Кремлем або (за позитивного сценарію) якимись утвореннями на місці сучасної РФ може тривати ще не один рік. Шанси на сплановані чи випадкові прильоти ракет або БПЛА для нашої області хай і менші, ніж наприклад для Харкова чи Херсона, але є. І акцент має робитися на убезпеченні населення (шляхом створення мережі надійних і доступних укриттів в усіх населених пунктах — в ідеалі залучаючи місцевого виробника) та захисті виробництва (і не тільки оптимізація та ремонт уже існуючих, а в першу чергу створення підземних захищених цехів, сховищ, складів і т.п.);

- в області перебуває на проживанні майже 140 тисяч ВПО. Можливості й умови для їх проживання, якщо й наявні, то далекі від середньостатистичних комфортних. Ці люди не винні в тому, що за один день втратили те, що заробляли або робили своїми руками усе життя. Держава має не тільки дати їм кілька квадратних метрів площі “аби взимку не холодно”, а й допомогти повернутися на належний рівень умов проживання. Ми часто забуваємо, що для цієї категорії наших громадян з нуля доводиться закупляти усе — посуд, одяг, меблі, побутову техніку. Наприклад, наша організація спільно з партнерами і за допомоги “Угорської екуменічної служби допомоги” передала для Черкас 150 комплектів ліжок і спальних наборів, але ж зрозуміло, що це крапля в морі на тлі загальної ситуації;

- бізнесу (зокрема тому, що займається виробництвом, а не перепродажем) має бути надано максимальне сприяння. Зокрема, коли мова йде про закупівлі для бюджетних структур та допомоги війську. З іншого боку, це не скасовує належних контроль якості — аби наприклад одяг можна було комфортно і зручно носити, а наприклад продуктові консерви були не просто їстівні, а й смачні. Є можливість залучати або хоча б популяризувати гранти від західних донорів для малого і середнього бізнесу. Органи державної влади і місцевого самоврядування мають максимально до цього долучатися — якщо не в плані написання, то хоча би інформуванням і партнерством;

- вже 8 років, як місцеві бюджети користаються з переваг, що їм надала децентралізація. Зрозуміло, що певні інфраструктурні проекти мають бути реалізовані, але пріоритети мають бути зроблені на підвищенні рівня безпеки населення, а вже потім на загальному благоустрої. До прикладу - на в’їздах до Черкас давно вже можна було б зробити довготермінові бетонні, з підземними і надземними конструкціями, укріплення з відповідними комунікаціями — аби військовим, які там чергують, було і безпечно, і комфортно перебувати. Для цього цілком можлива співпраця обласних і міських органів влади. Можливо (після консультацій з військовими) варто залучити досвід боротьби з нальотами на міста часів ІІ світової війни — зробити чергування на найвищих будівлях міста, створити зенітні чи кулеметні точки;

- зрештою, Черкаси і Черкаська область не є в переліку регіонів, що найбільше постраждали від військових дій. Але це дає можливість і максимально залучати релокований бізнес (рекламуючи захищеність області і її зручне логістичне розташування), і відбудовувати давно покинуті чи законсервовані об’єкти — ферми, гуртожитки, довгобуди, бюджетні об’єкти (садочки, школи, літні табори, лікарні) — безпосередньо за їх призначенням або ж для запуску нового виробництва, розселення ВПО і т.д», - зазначає Сергій Пасічник.