Чиновники та посадовці, як правило, не схильні відверто говорити у своїх інтерв’ю про особисте життя, прибутки та родину, закриваючись чиновницькою офіційністю. Герой «Суботнього інтерв’ю» «Прочерку» погодився поговорити відверто, навіть попри серйозну посаду – заступник голови Черкаської ОДА.
Сергій Овчаренко – наймолодший серед заступників голови Черкаської ОДА. Сам себе називає кризовим менеджером, адже доводиться вирішувати непередбачувані ситуації.
Черкащани ж про амбітного посадовця говорять багато і різне. Всі чутки навколо себе з легкістю погоджується прокоментувати. Говоримо, зокрема, про впливового батька, критичні стріли в адресу чиновників, і, звичайно, статки.
Зустрічаємось з Сергієм Миколайовичем у його кабінеті в обідній час. Інтерв’ю час від часу переривають телефонні дзвінки.
Сергію Миколайовичу, я знаю у вас багато роботи, навіть зараз ви кажете, що немає часу на обід. Це якийсь особливий період в роботі ОДА чи завжди так?
Завжди так. Четвертий рік не обідаю. У цій роботі хіба може бути щось по-нормальному? Завжди вирішуєш якісь проблеми, які хтось не може вирішити на місцевому рівні. Хіба можна дозволити собі залишити людей з відключеним опаленням чи відключеним світлом?
Ми в інтерв’ю переважно говоримо про особистість. Я переглядав вашу біографію. З 1999 року по 2004 роки ви були студентом Харківської юридичної академії. А в 2003 ви стали виконуючим обов’язки помічника прокурора. Це, я так розумію, керівна посада. Як вам вдалось, ще будучи студентом, тоді зайняти таку відповідальну посаду?
Тоді ця посада не була керівною. Я вам поясню. У нас у 2003 році була виробнича практика, і ті хто гарно навчався, а в мене в дипломі немає жодної четвірки, мали змогу зразу перейти на роботу з виробничої практики. І в тій книжечці, яку давали у вигляді посвідчення, було вказано – виконуючий обов’язки помічника прокурора Придніпровського району міста Черкаси. Я вчився на бюджеті, тому я повинен був відпрацювати мінімум три роки на державу. До того ж прокуратура давала тоді при вступі на бюджет направлення і гарантувала, що вона візьме спеціалістів після закінчення навчання, які належним чином закінчать університет, не потраплять в армію.
Ви самі обирали саме Черкаську прокуратуру?
Ні, я просто проживав в Черкаській області і направлення мені давала Черкаська обласна прокуратура.
Не секрет, що успішних людей часто обговорюють. Зокрема, про вас говорять, що багато в чому ваша успішна кар’єра спочатку в прокуратурі, а потім в обласній адміністрації залежить від вашого батька. Як відомо, ваш батько депутат обласної ради, і природньо, що батьки завжди хочуть допомогти своїм дітям. Як ви оцінюєте самі, наскільки велика роль вашого батька у вашій кар’єрі?
Мій батько взагалі хотів, щоб я був лікарем, хотів, щоб я навчався за кордоном. Але я не хотів бути лікарем. Тоді мені доводилось самому обирати напрямок. Враховуючи, що юриспруденція мені була цікава ще зі школи, у мене був вибір між Київським університетом імені Шевченка і Харківською юридичною академією. Так склалось, що багато моїх друзів вступили до харківського вишу, тому і я теж поїхав до Харкова.
До речі, з приводу впливу батька на моє життя. Кажуть, великий вплив. Мабуть великий, бо завжди діти хочуть бути схожими на батька. В моїй сім’ї склалось усе по-чоловічому. Він ніколи мені не казав, що потрібно робити і зараз не каже. Більше того, він ніколи мені не допомагав у тому плані, щоб десь замовити за мене якесь слово.
Фото видання Інфоміст
Ви ніколи не ображались на батька через це, бо інколи ж є можливість домовитись про щось?
Я 5 років навчався у Харкові і за 5 років я був всього два рази вдома. Там була військова кафедра, до того ж я залишався там на літо, у нас були відпрацювання, ми будували якісь спортивні комплекси. Студентів завжди залучали до якоїсь культмасової роботи. Батько ніколи навіть не вчив зі мною якісь там уроки, не допомагав ще щось робити. У нього є залізобетонний принцип, яким він користується по життю: «не треба давати людині рибу, потрібно навчити її ловити. Якщо ти в житті чогось хочеш досягти – будь ласка, іди працюй. Якщо ти не зможеш, то звісно ми тебе прогодуємо. Ти ж наш».
І до мого брата таке ж ставлення було. Зараз таке правило я буду застосовувати до своїх дітей, а тоді, можливо, колись мені хотілось, щоб батько про щось домовився, допоміг. Будучи старшим, я розумію, що він тоді був правим.
Якщо тобі можуть запропонувати кошти у 20 років, то як ти можеш їх використати? Безвідповідально. Тому потрібно навчитись заробляти свої, щоб їх належним чином використовувати.
У прокуратурі батько нікого не знав. Ніяких дружніх стосунків з прокурором не має. Всі свої відносини я будував сам, і зараз будую, і буду будувати. І за них, як каже батько, буду відповідати.
Тобто, те, що ви зараз маєте, ви досягли самі?
Якщо ви кажете про кар’єрний зріст, то, звісно, так.
Ви певний час, три роки, працювали приватним підприємцем. Потім повернулись знов у прокуратуру. Що то був за бізнес, можете розказати?
Це була юридична компанія, де працювали мої друзі. Вона мала різні напрямки, був окремий напрямок адміністративного судочинства, кримінального судочинства, цивільно судочинства. Ми об’єдналися з друзями і доволі успішно проводили ряд проектів. Як зараз модно говорити «у часи Януковича» справ було досить багато. І в нас на обслуговуванні були дуже крупні компанії, тому заробляли ми досить пристойно.
Більше ніж зараз?
Досить суттєво.
Чому покинули?
Деякі партнери перейшли працювати в Київ, деякі у Львів. Людина підростає, хоче для себе освоювати щось нове. Їх брали в компанії на договірних умовах. Мені тоді мій гарний знайомий, я не буду цього соромитись, Віктор Миколенко, (прокурор Черкаської області, якого у 2014 році було звільнено і заборонено займати посаду прокурора протягом 10 років, - ред.) запропонував піти в прокуратуру. Він був куратором моєї практики, коли у 2003 році я прийшов до прокуратури, людина надпорядна. Мені дуже приємно, що жодного поганого слова ні я про нього, ні він про мене не скаже.
Зараз ця фірма не існує?
Ні, не існує. Як я казав, фірма працювала у різних напрямках, зараз кожен із працівників займається своїм напрямком у різних фірмах. Люди пишуть коментарі, законопроекти. Ми спілкуємось часто.
З 2009 по 2011 рік ви були начальником управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Черкаській області. Вам колись пропонували хабар?
Ні!
Ніколи? Ні в прокуратурі, ні в ОДА?
Знаєте чому не пропонували? Тому що всі розуміють, що він мені буде не цікавий. Я не потребую додаткових інвестицій, щоб робити свою роботу. До того ж у мене характер такий… Може бояться запропонувати, бо можуть і по шапці отримати. 368 стаття кримінального кодексу. Я її можу швидко розкласти на об’єкт та суб’єкт.
А щодо пропозицій у чомусь допомогти, вирішити якесь питання. Нехай навіть це якісь дрібні питання. Звертались?
Незаконні пропозиції?
Ну, наприклад, посприяти швидше оформити якісь документи, через ваші зв’язки. Адже всі знають, що у представника влади можуть бути якісь зв’язки, які допоможуть прискорити якесь питання.
Ви маєте на увазі: Чи просили вас вчинити адміністративний вплив на ті чи інші питання?
Давайте так.
Ну ось ви якраз прийшли до мене на інтерв’ю, і мені дзвонив мер Канева. Просив посприяти включенню Канівського водоканалу, який виключили енергетики, бо немає коштів. Це є адміністративним впливом?
Мені складно визначити.
Мені зараз доведеться домовлятись, щоб комунальне підприємство в місті Канева функціонувало. Такі прохання є постійними – зранку до ночі.
А незаконні якісь пропозиції не в плані хабаря, а в плані «домовитись»?
Я таких пропозицій не зустрічав. Якщо якісь натяки були, то служба безпеки все прекрасно знає. І нашу з вами розмову теж чують (сміється, - ред.)
Тоді викреслюємо деякі питання…
Якби ви дізнались, що в обласній адміністрації якийсь посадовець вимагає хабар. Що б ви зробили?
Таких ми звільняли.
Саме ви дізнавались?
Всяке бувало.
Можете хоча б посади цих людей назвати?
Ні, не хочу. Всі ми люди. Як людина зі стажем, можу сказати, що 333 рази можуть подзвонити і сказати, що та чи інша людина в обласній адміністрації вимагає хабар або створює бюрократичні перешкоди. Але не факт, що це дійсно так. Це може бути провокація. Такої людини взагалі може не існувати в обласній адміністрації. Таке питання взагалі може не надходило до адміністрації. Розказують багато.
Жарко у вас тут (в кабінеті, - ред.)
Ага, як у Смілі. Тепер.
Ви, крім усього іншого, в адміністрації відповідаєте за кадри. Кого з керівників управлінь і департаментів ви вважаєте найслабшим та найуспішнішим? Тобто, є управління, які постійно «косячать», а є ті, що справно все виконують. Назвіть їх.
Я не буду говорити про неуспішних. Бо вони самі для себе роблять висновки. Якщо людина «косячить», то вона отримує дисциплінарні заходи. Щодо найкращих, то я скажу про тих, хто має найбільше роботи і з нею справляється. Найбільше роботи в департаменті архітектури, капітального будівництва та ЖКГ. У них мабуть найбільше проблемної, невдячної роботи. Багато роботи в дорожньому департаменті. Найкращими спеціалістами вважаю тих, хто може швидко і якісно відреагувати на позаштатну ситуацію.
Із тих, кого поважаю особисто – Демиденко Владислав зі служби автомобільних доріг, Сергій Миколайович Демиденко, директор департаменту ЖКГ і, мабуть, пан Лобас (директор Департаменту охорони здоров'я Черкаської ОДА, - Михайло Лобас, - ред.) Який би він не був, але в нього є чіткий характер, який мені просто по життю імпонує. Він не боїться проблемних ситуацій, які щодня виникають. В силу своєї ерудованості і того, що він працював медиком багато років, може надати відповідні пояснення і не боїться висловлювати свою думку, якщо вона відрізняється від чиєїсь.
Сергій Овчаренко із Сергієм Демиденком вирішують смілянське питання
Не секрет, що владу часто критикують…
Так, часто критикують…
…У зв’язку з цим два питання: що найобразливіше ви чули на свою адресу та як могли б оцінити роботу обласної адміністрації, наприклад за десятибальною шкалою?
Скажу вам так. Ніхто з тих, хто під різними ніками пишуть різні коментарі, не може сказати мені це в обличчя. Знаєте чому? Тому що бояться. Я ж не буду писати на парканах, що хтось не сповна розуму. У мене немає на це часу. А у різних нероб є. Владу критикувати будуть завжди. Всім критиканам моя порада: якщо вам щось не подобається, то плюючи мені в спину, знайте, що я попереду.
А взагалі, я не ображаюсь. З образою по життю їхати важко, її везти важко. Потрібно запам’ятовувати гарні моменти.
Говорили, що ми ніколи не добудуємо перинатальний центр. У минулому році, коли ми проектували міст, говорили: «та влада ніколи не зробить цей міст, він розсипиться, люди потонуть». (Нещодавно стало відомо, що рух черкаською дамбою відновлено в звичному режимі, без пропускних «вікон», - ред.) Виділили кошти, область дала співфінансування, зробили відповідну експертизу. Зараз ви бачите, що вже іде на завершення. Важко, критикують кожного дня.
Наведу приклад по дорозі. Пам’ятаєте смілянський напрямок? Скільки там Сергій Миколайович їздив і чув у слід: «Не здадуть ніколи в житті». Будь ласка, всі коментарі закінчились. Ніхто не пише.
Всі, хто коментує з дивану, порада одна – підіймайте одне місце і починайте робити щось самі. Якщо ви вважаєте, що я погано щось роблю, спробуйте замість мене. У вас вийде – я вам похлопаю в долоні, не вийде – вибачте.
Ось ви, наприклад, напишете гарну цю статтю – скажуть «Овчаренко проплатив гроші». Напишете погану – спитають інше: «Хто заплатив, щоб написати погане про Овчаренка?».
Я у вас ще питав про оцінку обласної влади… 10 балів максимум.
Вісім з половиною. Бо півтора бали – це те, що нам доводиться вирішувати з колес, оперативно. Бувають ситуації, котрі ти не плануєш. Зрештою, у владі потрібно бути кризовим менеджером. У мене вже сивого волосся більше стало.
Я ж не можу передбачити, що в Ірдині буде пожежа. Не можу передбачити, що хтось буде святкувати День народження та спалить театр. Не можу передбачити, що Смілянська міська влада буде боротись за свої посади і місто залишиться без тепла. Я не можу передбачити, що колектив Черкасиобленерго залишиться без заробітної плати.
Я одному радий, що в цій професії я багато чому навчився. Я розумію, що таке нульовий алгоритм, екологічна оборона, ДБН і, я так думаю, що багато кому можу дати фору.
Ви згадали про театр. Ви обіцяли, що театр відкриється до кінця цього року. Яка там ситуація?
Поясню. Ситуація така: Овчаренко пообіцяв, що найближчим часом в театрі мають перекрити дах. А тепер уявіть собі: підрядник працює виключно по проекту. І так стається, що у проекті проектанти забули прорізати вентиляційні отвори. Просто уявіть собі. А підрядник каже, я не можу працювати, бо мені доведеться їх різати, а там вода буде затікати. А зміни до проекту потрібно робити не на місці, а погоджувати експертизу в Києві. Термін збільшився, папка з документами теж збільшилась. Що пояснити людям. Що ми не можемо накрити дах. А хіба підрядник може без проекту робити об’єкт четвертої категорії складності. Щоб його арештували потім?
Ми зараз маємо театр з красивим фасадом, дахом, вентиляційними отворами, ми маємо інноваційний проект, який зміг знизити вартість робіт фактично вдвічі.
Я на цій роботі навчився одному – я перестав прогнозувати. Завжди є обставини, які неможливо передбачити.
Тобто до кінця року відкриття театру не чекаємо?
Я думаю, найближчим часом ми разом із журналістами підемо і подивимось, як просуваються роботи і на якій вони стадії, тоді ви зможете зробити висновки самі.
Перинатальний центр. Всі говорили: «довгобуд тулубівських часів, цій владі, що не дай, все розвалить». Будь ласка – ідіть народжуйте в перинатальний центр. Порівняно з іншими лікарнями – це просто комічний корабель.
Я знаю, що в нас буде найгарніша дамба, новий театр, знаю, що в нас працює перинатальний центр, знаю, що в Смілі тепло, знаю що в обленерго заплатять заробітну плату і що для цього всього було зроблено владою.
Ви згадали про Смілу. Не будемо повторюватись, вже сто разів про це говорили. Скажіть лише, у вас було бажання приїхати туди і просто всіх розігнати?
Якщо ми говоримо відверто, я поставлю вам запитання: вас би не замучило другий рік поспіль вмикати опалення?... Нехай кожен, хто читає цю статтю, поставить собі таке питання. Що я там роблю? Я що, мер? Я депутат? Чи член виконкому?
Повернемось до особистого. Ви якось говорили, що у вас «із заступниками голови ОДА конструктивні стосунки». А з ким із працівників адміністрації у вас не робочі, а дружні стосунки? До кого ходите в гості, чи можливо з ким можете сходити в лазню і так далі?
В лазню, на жаль, не ходимо. А в гості з Віталієм Володимировичем другий рік плануємо. Дружні стосунки у мене з Ковалем (перший заступник голови Черкаської ОДА Віталій Коваль, - ред.) Я його вважаю старшим товаришем і поважаю його за те, що він не боїться оперативно вирішувати якісь питання.
З іншими абсолютно конструктивні стосунки, ні про кого погано сказати не можу. У цьому велика заслуга голови ОДА, який розумно розподіляє роботу.
Найцікавіше питання – це чиновницька зарплатня. Якщо не секрет, скільки заробляє заступник голови обласної адміністрації?
Приблизно 20 тисяч, плюс-мінус. Якщо чесно, не встигаю витрачати.
А на робочі поїздки витрачаєте свої гроші, чи вам все компенсується?
Ні, я на своїй машині не їжджу по роботі.
Який у вас автомобіль?
Land Rover і Audi. До речі, Audi не користуюсь, мабуть, буду продавати.
А для чого тоді купляли?
Вона нова практично стоїть – 16 тисяч пробігу. Я купляв, бо в мене дружина їздить на машині. Але я вдома практично не буваю, тому одна машина так і стоїть собі.
У вас є досвід боротьби з корупцією. Зараз у Черкасах це актуальне питання. Були розмови про те, що депутатам Черкаської міськради пропонували по мільйону гривень за відставку мера. Як ви вважаєте, ця сума є реальною для вирішення такого питання?
Я думаю, що вони дуже багато говорять. Вони нерозумні по двом причинам. Перше: якщо вам пропонували хабар, то чому ви не звернулись в правоохоронні органи? І друге: якщо вам пропонували, ви не взяли і не повідомили про це, то навіщо ви про це розповідаєте. Хто в це повірить?
З приводу суми я не можу сказати. В мене абсолютно немає ніякого інтересу до роботи міськради. Але одне можу сказати, якби такі гроші пропонувались, то служба безпеки про це обов’язково знала б.
А як би вона про це дізналась?
А дуже просто. У нашому місті дуже багато язиків. В тому числі і серед депутатів Черкаської міської ради.
Багато хто відзначає, що ви доволі стильно одягаєтесь. Багато грошей витрачаєте на одяг?
За моїм гардеробом слідкує дружина, за що їй велике дякую.
Чи є у вас якась річ, яку б ви хотіли придбати, але не можете собі цього дозволити? Не обов’язково одяг, можливо якась коштовна прикраса?
Та я коштовними речами не страждаю, навіть дорогих годинників не маю. Тільки обручку, нещодавно дружина подарувала нову.
Я взагалі вважаю, що чоловік не повинен носити жодних дорогоцінних прикрас, крім гарного годинника. Але годинника теж не ношу.
У вас, здається, був якийсь, чорний…
«Apple Watch». Мені брат його на день народження подарував.
Який найбільш цінний подарунок отримували?
Треба подумати. Давно не отримував… Якщо не в матеріальному смислі, то це дитина (Сергій Миколайович має доньку Марію, - ред.)
Якщо в матеріальному, то мабуть найцінніший подарунок від батька – коли я закінчив інститут, він подарував мені машину.
Яка машина?
Хонда Сівік.
З приводу амбіцій. Яким бачите свій наступний крок?
Чесно зізнаюсь – важко зараз працювати держслужбовцем. Морально важко. Завжди пропускаєш через себе цю критику, про яку ми говорили. Якби я мав час, то мабуть, був би таким професійним критиканом, знаючи цю роботу зсередини.
Бізнесом буду займатись. Я не хочу в політику, чи типу того. Багато писали, що ви і туди хочете, і туди хочете. Ні. Я хочу займатись бізнесом в гарно розвиненій євпропейській країні – в Україні. Я, чесно, патріот, нікуди не хочу їхати. Мені все тут подобається – люди, природа.
Які взагалі маєте плани на майбутнє?
Хочу побудувати будинок в селі. Зразу вам кажу – не більше ста квадратів, бо в нормальному житті більше не потрібно. Ніяких палаців і тому подібного…
Що, навіть страусів не буде?
(Сміється, - ред.)Я не знаю, коли із собакою навіть гуляти. До речі, чому, власне, хочу приватний будинок, а не квартиру, бо у нас є собака, мені потрібно з нею гуляти.
ТОП
Три вчинки, якими ви пишаєтесь.
Перше – я пишаюсь тим, що я можу достойно працювати в команді нашого шефа – голови адміністрації, розрулювати кризові ситуації, де б вони не стались і коли б вони не стались. У мене вистачає на це сил, емоцій, нервів та розуму їх вирішувати.
Друге – я пишаюсь, що у мене дуже міцна родина. Їм теж, повірте, це коштує певних нервових затрат.
Третє – я пишаюсь тим, що при цій роботі мені вдалось познайомитись з багатьма гарними людьми, з якими, можливо, без цієї роботи не познайомився б – з лікарями, дорожниками, комунальниками, журналістами. Я цим пишаюсь. Не у всіх є такі знайомства.
Три вчинки, за які вам соромно.
Мені немає чого мені соромитись. Я не роблю нічого такого, за що могло б бути соромно. За собакою прибираю в пакет.
Три райони, керівництвом яких ви задоволені.
Черкаський, Чигиринський, Канівський. І ще Христинівський.
Три райони, керівництвом яких ви не задоволені.
Смілянський, Драбівський, Чорнобаївський.
Чому?
Ну по Смілянському причину називати не потрібно, по Драбівському промовчу, а щодо Чорнобаївського… Єдина будівля в районі, у якої не закритий дах – це Чорнобаївська адміністрація. Як я можу бути цим задоволений?
Я думаю, у проблемах, які виникають в районах, винні кадри.
Наприклад, у Каневі була така ж сама ситуація, як у Смілі. Але у Каневі місцеве керівництво включило опалення, а в Смілі – ні.
У Золотоноші була така ж сама ситуація зі стихією, як в Чорнобаї. Рівні умови, але різні виконавці.
Три черкаських політичних діяча, яких ви поважаєте.
Ну, якщо голову ОДА можна називати, то Юрій Олегович Ткаченко на першому місці. Прокурор області Сергій Овчаренко. Незважаючи на те, що ми тезки, ми не родичі. Настільки порядна, чесна, відкрита і, там де треба, жорстка людина.
У силу того, що в мене правоохоронний блок, то мені ще імпонує Лютий (Валерій Лютий, - начальник головного управління національної поліції Черкаської області, - ред.) Такого спеціаліста я давно не бачив – мало говорить, але багато робить.
реклама
Коментарі
А так то як дитина начитавшись вумних книжок сипить фразами-штампами. Дума що це так гарно виглячда в інтервью))) Жодної своєї думки....
Я то не сидел, а вот ты явно мусор(раз так торкунуло). Может ещё скажешь, что мусоров так только урки называют, а не весь народ ?
Не народная поговорка, а тупая болтовня урок времен совка. Ты по какой статье зону топтал, "презико-дэнт"?
Стрічка RSS коментарів цього запису