Суцільні килими з ніжних білих підсніжників, жовті тюльпани, зелена леверда, столітні діброви, – але в Холодний Яр їдуть не лише для того, щоб побачити всю цю красу. Тут надихаються історією, тут подорожують і відпочивають. Холодний Яр стабільно входить до тих чи інших тематичних рейтингів. Наприклад, він потрапляв до ТОП-5 місць України, де «весна вибухає».
«Холодний Яр – особливе явище на Черкащині. Тут гармонійно поєднано унікальні природні ландшафти, рідкісні і особливо цінні види рослин та тварин, надзвичайно відомі всій Україні історико-культурні пам’ятки й неперевершені у своїй різноманітності легенди. На одній невеликій території ми маємо ціле зібрання елементів, що в повному обсязі відображають усю нашу національну духовність та унікальність. Перспективно Холодний Яр є одним із найбільш цінних магнітів для розвитку туризму в Україні», – пише комунікаційна координаторка Всеукраїнської Ініціативи «Активна Громада» в Черкасах, еколог Ольга Галушко.
Але, як розповідають фахівці, частину видів рослин, що фіксувалися в Холодному Яру в1970-х роках, уже не знаходять. За місяць може відступити холод, і волонтери знову поїдуть охороняти від туристів підсніжник складчастий, один із брендів Холодного Яру (волонтери кажуть, у гарну погоду за день понад дві тисячі людей відвідують заказник). Чи потрібно було б людям витрачати свій час на охорону рослин, якби територія лісу входила до Нацпарку?
Котеджів у Холодноярському парку не буде
Сьогодні у Черкасах чекають на рішення керівництва країни щодо створення Національного природного парку «Холодний Яр». Нагадаємо, що Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський заявляв про завершення погоджень між міністерствами та відомствами щодо проєкту створення НПП «Холодний Яр».
За словами міністра, площа з цінними лісовими комплексами та історико-археологічними пам’ятками становитиме майже 7 тисяч гектарів й охопить частину територій колишніх Чигиринського та Кам’янського районів. З лісівниками вдалося домовитися «методом особистого спілкування». Про це говорив тоді ще голова Черкаської ОДА Сергій Сергійчук. За власною інформацією, він повністю сприяв цьому питанню і також бажав бачити Холодний Яр парком.
– Нами були залучені екологічні і природоохоронні спеціалісти, громадськість, наукові інститути. Опісля підготували звернення до агентства лісових ресурсів, звернення на обласне управління лісового та мисливського господарства, від останніх яких отримали згоду. Тепер все спрямоване на міністерство. Чекаємо підпису керівництва країни про внесення в реєстр національних парків, – повідомляв «Прочерку» очільник Черкащини.
Сергій Сергійчук зауважував, що будуть і буферні зони навколо, де можна буде рубати ліс, чим і мають займатися в тому числі лісівники. Навколо також можна розвивати туристичну діяльність, будувати ресторани.
– Навколо національного природнього парку – будь ласка. Але всередині території ніяких готелів чи котеджів не буде. Це необхідно для збереження природи, бо ці території – наша історія, яка на покоління. Це серце країни, символ патріотизму, який треба берегти, – зазначав тодішній голова ОДА.
Водночас, він додав, що не всі були зацікавлені в створенні об’єкту охорони природи...
Боротьба за збереження унікального природного феномена, яким є лісове урочище Холодний Яр, почалася ще у сімдесятих роках минулого століття. Провідні вчені закликали державні інституції взяти під охорону природні урочища Холодного Яру, вікові деревостани, серед яких і тисячолітній патріарх українських лісів — дуб Максима Залізняка. На жаль, ті заклики не знайшли підтримки в уряду, зазначає журналістка Лідія Титаренко.
Холодний Яр – це бренд
Уже в нинішньому столітті роботи зі створення в Холодному Яру національного природного парку активізувалися з 2014 року. За задумом ініціаторів, утворення цього об’єкту унеможливить «варварську вирубку лісу», знищення рідкісної флори.
Наполягаючи на створенні в Холодному Яру охоронюваної території, активісти та екологи посилаються на історичне значення цього краю для українського народу та на той факт, що в Україні, порівняно з європейськими державами, площа заповідних територій у рази менша. Окрім того, кажуть: парк матиме за мету збереження природи та надання поштовху для розвитку регіону.
– Дехто каже, що перекриють парканом ліс і ніхто туди не ходитиме. Це не так! Національний природній парк (НПП) – це державна установа. Керуватиме ним екологічне міністерство, і тому землі не буде комусь віддано чи огороджено парканом. Установа фінансуватиметься з державного бюджету і щороку з держфонду виділятимуться кошти на функціонування самого парку. Там може працювати 60-70 людей. І це будуть не лише охоронці території, а й люди науки. Тобто, після навчання в Черкасах чи Києві людина зможе повертатися додому в село і там працювати. Крім того, НПП – це бренд! Яка зараз ситуація там з розвитком туризму? Транспортне сполучення погане, і потенціал територій не використовується. У цілому НПП буде поділений на зони, буде захищеним та принесе користь і регіону, і громадам, і природі! – говорив аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.
А от як інформує перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Рутенко, вилучення з господарського обігу 25,7% експлуатаційних лісів підприємства призведе не тільки до зменшення обсягів реалізації по ДП «Кам’янське лісове господарство» та зменшення надходжень до бюджетів всіх рівнів, а також до ймовірного скорочення працівників Грушківського та Креселецького лісництв. Управління занепокоєне подальшою долею працівників, які будуть звільнені, оскільки невідомо, чи будуть вони працевлаштовані у новоствореному НПП «Холодний Яр».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молодь три дні мандрувала героїчними стежками
На неймовірному туристичному потенціалі і розвитку територій наголошує еколог Ольга Галушко: На території Холодного Яру розташована велика кількість пам’яток природи та історико-культурної спадщини. Найвідомішими з них є пам’ятка археології національного значення Мотронинське городище скіфського часу (VII-IV століття до нашої ери), пам’ятка архітектури національного значення Свято-Троїцька церква Мотронинського монастиря, переможець конкурсу «Національне дерево України» у номінації «Меморіальне дерево України» (2010 рік) ботанічна пам’ятка природи місцевого значення "Дуб Максим Залізняка", пам’ятки та пам’ятні знаки, що пов’язані із національно-визвольною боротьбою українського народу (1768 року – повстання «Коліївщина», та 1918-1922 років повстанська організація «Полк Гайдамаків Холодного Яру», рух опору нацистським загарбникам 1941-1944 років). Наявність такого потужного історико-культурного підґрунтя робить Холодний Яр відмінно привабливою територією для розвитку туристичної галузі.
З кожним роком кількість відвідувачів Холодного Яру постійно зростає (за винятком 2020 року, звісно, зважаючи на карантинні обмеження). Тут кожен відвідувач може задовольнити свої потреби у відпочинку. Це і автобусні тури, і тури вихідного дня, і мандрівки для любителів зеленого туризму. Такий рівень рекреаційного навантаження потребує належного розвитку інфраструктури. Тому створення Національного природного парку є оптимальним рішення.
Компроміс між національними, господарськими та громадськими інтересами
Природно-заповідний фонд Черкаської області зараз налічує 562 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею понад 75,9 тис. га (фактична площа становить 64,8 тис. га), з них: 22 – загальнодержавного та 540 – місцевого значення.
До складу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області входять: два національні природні парки „Нижньосульський“ та „Білоозерський“, Канівський природний заповідник, дендрологічний парк „Софіївка“, Черкаський зоологічний парк, регіональний ландшафтний парк „Трахтемирів“, 240 заказників, 198 пам'яток природи, 66 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 52 заповідних урочища. Про це інформує начальник Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації. Олена Звягінцева.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Черкаські школярі ходили стежками героїв Холодного Яру
Щодо лісів, то вони загалом в Україні перебувають в державній, комунальній і приватній власності. У якійсь мірі лісгоспи можна зрозуміти, адже вони на самофінансуванні, і ліс для них – як для аграрія поле пшениці: треба виростити, потім зрізати, переробити, продати і все по новому, кажуть екофахівці. Однак наші лісівники зосереджуються насамперед на рубках, це пострадянська модель управління. Наприклад, в Америці лісівники активно заробляють на туризмі. Хоча вже й у нас починають розробляти екостежки.
– Для лісівників скрізь, де ростуть дерева, – це ліс. Тобто, якщо проведуть суцільну рубку, потім насадять якісь культури в рядок, то скажуть, що це все одно ліс. А для природи це вже не ліс. Тобто, треба щоб пройшло сотні років, щоб відновилося те біорізноманіття, яке було, – каже орнітолог, кандидат біологічних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Максим Гаврилюк.
Торік у травні на Черкащині на поверхню вийшов скандал. Ліс на Черкащині вирубують, але в більшості – це законно вирубаний ліс. На цьому наголошував тодішній голова ОДА Роман Боднар. Закцентував увагу голова ОДА і на вибірково-санітарній рубці. На його думку, механізм контролю за цим процесом на сьогодні не дієвий. У відповідь лісівники звинуватили обласну владу у популізмі, оприлюднили великий гнівний прес-реліз, а потім його самі ж і видалили.
Щоб якось уберегти Холодний Яр, фахівці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького працювали над проєктом парку. Це був довгий шлях. Міфи, емоції, фахова аргументація, – все це вже не раз лунало на загал. Дискусії переходили межі коректності, до них залучалися політики, науковці, господарники та навіть священнослужителі.
З самого початку обговорення питання створення Національного природного парку «Холодний Яр» обласним управлінням лісового та мисливського господарства наголошувалося на необхідності створення парку на засадах компромісу між національними, господарськими та громадськими інтересами. Про це наголошують у відповіді управління на запит «Прочерку».
Холодний Яр – не єдина перспективна для заповідання територія
Національний парк – це не зона, де нічого не можна різати. Тобто, дерева все одно можна буде зрізати, але це буде більш контрольовано, ніж зараз. В національному парку обов’язково виділяють такі зони як: заповідна, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарська. Законом чітко прописано, де і що дозволяється робити.
– Пригадую, як ми починали. Збиралися тоді спершу я, Микола Чорний, Оля Галушка і Богдан Легоняк, – каже завідувач кафедри біології, екології та агротехнологійЧНУ імені Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло. – Доєдналися й інші небайдужі. Нарад було безліч. Якось мене запросили в облдержадміністрацію і дали на підпис документи, де все було поділено без нас. Але територія була дуже фрагментована, і я, звісно, нічого не підписав. Річ у тім, що чим цілісніше ядро, тим краще. Елементарно, якщо територія розірвана на шматки, то той-таки дикий кабан не зможе гуляти з однієї ділянки на іншу. Тож питання знову стало в глухий кут. Врешті ідея дійшла до завершення. Сподіваюся.
За словами фахівця, в Нацпарку буде й зона, де можна буде передбачити будівництво, щоб була можливість побудувати офіс Нацпарку. І це важливо було відзначити, бо серед місцевого населення гуляли чутки, нібито десь щось будуть забудовувати.
– Приємно було, що нас, науковців, підтримав ректор Олександр Черевко, який підписав відповідне наше звернення. Я на цьому наголошую, бо важливою була підтримка керівника нашої установи. Адже ці довгі роки дискусій і суперечок показали, що були певні спекуляції і пересмикування теми. Тому науковці потребували підтримки в цьому питанні, – розповідає науковець Максим Гаврилюк.
Врешті Державне підприємство «Кам’янське лісове господарство» як землекористувач листом від 14 грудня 2020 р. №482 погодило створення НПП «Холодний Яр» з урахуванням рішення Черкаської обласної ради від 12 жовтня 2016 року №9-30/VІІ «Про звернення депутатів Черкаської обласної ради до Прем’єр-міністра України, Міністерства АПК, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Черкаської обласної державної адміністрації щодо неприпустимості створення Національного природного парку «Холодний Яр» на територіях Кам’янського та Чигиринського районів без обов’язкового попереднього погодження з місцевими громадами».
Створення парку проєктується на загальній площі 6829,5 га з вилученням земель зі складу державного підприємства «Кам’янське лісове господарство», в тому числі на площі 2546,0 га Грушківського лісництва на території Кам’янського району, що складає 52,4% площі лісництва, та 4283,5 га Креселецького лісництва на території Чигиринського району, що складає 62,7% площі цього лісництва.
Окрім НПП «Холодний Яр», перспективними для заповідання територій у 2021 році також є ландшафтний заказник місцевого значення "Дзензелівський" орієнтовною площею 80,7 га, розташований в адмінмежах Дзензелівської сільської ради Маньківського району за межами населеного пункту; 
ландшафтний заказник місцевого значення "Тясминські краєвиди" орієнтовною площею 30,0 га, розташований в адмінмежах Степанківської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту; гідрологічний заказник місцевого значення "Сільський" орієнтовною площею 18,5 га розташований в с. Стецівка Звенигородського району; ботанічний заказник місцевого значення "Мар'янівський" орієнтовною площею 51,0 га розташований на землях Державного підприємства "Лисянське лісове господарство".
– Ми не дотягуємо до європейських норм – частка земель природно-заповідного фонду більшості країн Європи становить від 10 до 25%. В Україні в цілому цей показник – 6,3%, а по Черкаській області – 3,3%. Тож є сподівання, що не лише Холодний Яр матиме новий статус, – каже біолог Максим Гаврилюк. – Я б бачив ще серед територій для заповідання Черкаський сосновий бір у комплексі з Ірдинськими болотами. Хоча, якщо щиро, Сосновий бір уже досить попиляний, що дуже шкода. Тож тут аби Ірдинські болота зберегти з їхньою екосистемою.
Як каже експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник, якщо говорити про ліс, то в Європі і у нас він ділиться на різні категорії заповідності, тож говорити, що у нас 
набагато гірша ситуація, ніж в європейських країнах, не доводиться. Наприклад, у нас частина лісів охороняється в рамках Нацпарків, заповідників, проте є частина лісів, які не вважаються заповідними, але оберігаються, бо є історико-культурними. Є охоронні зони, наприклад, особливо захисні лісові ділянки, які теж мають низку обмежень на рубку. Але, з іншого боку, в Європі діє Смарагдова мережа, яка накладає обмеження на вирубку, хоч ця територія і не вважається заповідною в класичному розумінні.
– Вважаю, що створення будь-якої заповідної території, - це шлях вперед. Це той інструмент, який дає змогу обмежити вирубку. Бо до того, як створюється, наприклад, Нацпарк, там господарює лісгосп. А вже коли створюється якась заповідна територія, то там вирубка фільтрується через Науково-технічну раду. Вони на засіданні розглядають питання вирубок. Інше важливе питання Нацпарку – бюджетне фінансування. І тут люди вже не настільки залежать від вирубки лісу. Окрім того, більшість Нацпарків керуються через міністерство, тож, хоч це не панацея, але це краще, – каже Єгор Гриник.
Також Нацпарк одним з напрямків роботи завжди має зелений туризм. І для Холодного Яру, де вже витоптано набагато стежок, це гарна перспектива.
"Віримо, що за створення Національного природного парку «Холодний Яр» нам не соромно буде дивитись в очі нашим дітям. Цей крок дозволить зберегти не тільки перлину Черкащини, а й духовний центр всієї України", - Максим Гаврилюк.
Назарій ВІВЧАРИК
Коментарі
73% проголосувало ПРОТИ СВОЛОТИ.
Тому що пидлувате населеняня знищує рослини, тварин і загажує територію.
І так по всій Україні.
Тож назвемо всю Україну нацпарком.
Викинув сміття - ШТРАФ і на 15 діб вигрібати смітники з лісів.
Василько, а що ти вживаєш? Якщо є претензії до Черевка часів головування в ОДА, то це одне, а тут зовсім інше. Там швидше твої островські окупуються біля дуба, ніж ректор. Окрім того, навіть для собаки будують будку, а тут Нацпарк. Тож дійсно потрібна ділянка під офіс. А ти не від Косючка часом тут текстики пописуєш?
Все Ви прекрасно розумієте про 73% і до чого я.
Стрічка RSS коментарів цього запису