реклама Делікат

Холодний Яр справедливо називають місцем нашої сили. Усе тут дихає звитягою, геройським чином, переказами, легендами, українськими піснями і мріями. Це не тільки наше доблесне минуле, а й, сподіваюся, майбутнє.

10

Бував у ньому не раз на різних патріотичних заходах, та цього року вперше відвідав його 2 березня як пам’ятку природи, урочище, де, серед іншого, зростають і дивовижні підсніжники. На мандрівку підбили двоє козаків зі Сміли – журналіст, письменник і фотохудожник від Бога Олександр Горшков та адміністратор групи у Фейсбуці „Змінимо Смілу на краще!” Юрій Медведенко. Вони ж організували і транспорт.
Головний зберігач Холодного Яру Богдан Легоняк

Головний зберігач Холодного Яру Богдан Легоняк


І от ми, пострибавши машиною на радянського штибу дорозі, проїхавши спустошеними, мов після татарської навали селами, в’їхали в царство казки. Навколо нас здіймалися колони дерев, на землі лежав пастелево-сірий килим прілого листя, а в повітрі розляглася благословенні тиша. Після метушливої і загазованої Сміли з її понівеченими насадженнями, тут дихалося і вільно і легко.

12а

Побіля легендарного Склику, який збирав козаків на раду, нас зустріла приємна і усміхнена фахівець з рекреації Ольга Зінченко. Тут же волонтери, котрі охороняють підсніжники від вандалів, показували шлях до єдиної ділянки, яку відкрили для відвідувачів цього року.

Журналіст Олександр Горшков і фахівець з рекреації Ольга Зінченко; легендарне місце, де стояв казан Склик

Журналіст Олександр Горшков і фахівець з рекреації Ольга Зінченко; легендарне місце, де стояв казан Склик

Книжки від автора для бібліотеки отримує просто в Холодному Яру Мирослава Міняйло

Книжки від автора для бібліотеки отримує просто в Холодному Яру Мирослава Міняйло

 

Дорогою до неї ми зустріли людину, котра чи не найбільше в новітній час доклала зусиль до збереження унікальної історії і природи Холодного Яру. Це – виконуючий обов’язки директора Національного природного парку „Холодний Яр”, ветеран російсько-української війни Богдан Легоняк.

– Першу ділянку тендітних білих квітів я побачив уже далекого 1992 року, – згадував він, коли ми попросили його розповісти про підсніжники, що, мов магнітом, притягують сюди шанувальників природи навесні. – Почав її з друзями охороняти, адже люди їх і викопували, щоби посадити вдома у дворі, і продавали. Згодом знайшов інші ділянки. У нас їх декілька: є Дальня ділянка, урочище Касьянове, Гульбище... Цього року для відвідувачів відкрили саме цю, Монастирську ділянку. Адже розташована вона неподалік древнього Мотриного монастиря.

Олександр Горшков завжди в роботі

Олександр Горшков завжди в роботі


– Підсніжник складчастий – рідкісна рослина, – продовжував пан Богдан. – У нас тут єдине місце в Європі, де він росте на рівнинній території. Донедавна вважалося, що цей вид підсніжника зростає в Україні тільки у горах Криму. І несподівано з’ясувалося, що в Холодному Яру килимом стелиться не просто підсніжник білосніжний, як ми думали, а складчастий. Нами була висунута версія, що його сюди свідомо завезли з Криму козаки. Звісно – це така собі новітня легенда. Адже науковці згодом підтвердили, що цей вид зростає тут дуже давно. Ймовірно його присутність на нашій території усе ж опосередковано доводить інше припущення, що Холодний Яр є залишком дуже давньої гірської системи. Вона тяглася з південного сходу на північний захід. Дехто навіть вважає, що вона пов’язувала в одне ціле Кавказ, кримські кори і Карпати. Не дивно, що в Холодному Яру зростають і інші види рослин, які вважаються гірськими, наприклад, бруслина карликова.

Серед маси підсніжників дивом здається боязкий пролісок

Серед маси підсніжників дивом здається боязкий пролісок


До гурту приєдналася бібліотекар Богодухівської бібліотеки-філіалу, що на Чорнобаївщині, Мирослава Міняйло. Приїхала з чоловіком Дмитром помилуватися квітами вдруге. Вона була дуже рада зустрітися зі смілянами. Адже першого разу не знала, як знайти диво-квіти, аж тут їй трапилися Олександр Горшков і Юрій Медведенко. Вони провели закохану у природу Мирославу до галявини з квітучими підсніжниками. Так зав’язалося знайомство і дружба. Тож цього разу пан Олександр привіз і передав через Мирославу до її бібліотеки свої українськомовні книжки. Про зустріч вони домовилися телефоном.

– Магія холодноярського лісу, пріле листя, мох, неймовірний запах пробудження природи. Що може бути краще о цій порі! – ділилася з нами враженнями захоплена пані Мирослава. – Нетерпляче чекала, коли сюди пускатимуть відвідувачів знову. Адже у нас на Чорнобаївщині є проліски, але таких чарівних підсніжників нема.

Інтерв’ю в науковця Максима Гаврилюка бере журналістка Ольга Косенко

Інтерв’ю в науковця Максима Гаврилюка бере журналістка Ольга Косенко


Цього дня до Холодного Яру їхали і їхали люди, бо погода дозволяла. Прибули і журналісти п’ятьох провідних телеканалів України. Усі фільмували підсніжники, фотографувалися на фоні квітів, брали інтерв’ю в Мирослави Міняйло, котра виявилася дуже товариською і доброзичливою. А тоді перекинулися на Максима Гаврилюка – директора навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького і наразі волонтера з охорони підсніжників. Займається цією благородною справою він уже понад двадцять років.

–  Квітка – це елемент розмноження рослини, – говорив він журналістам, котрі дивувалися, чому не можна зірвати хоча б одного підсніжника. – У ній утворюються насінини. Якщо ми її зриваємо, припиняємо поширення рослини.

– А чому він складчастий? – цікавилися мої юні колеги.

– Складчастий підсніжник відрізняється від звичайного тим, що на листках має дві повздовжні складки, які добре видно. Крім того, на внутрішніх пелюстках квітки трохи інше забарвлення, – розповідав науковець.

Біля дерева Козацький Хрест на могилі Івана Компанійця, збудований Олегом Островським

Біля дерева Козацький Хрест на могилі Івана Компанійця, збудований Олегом Островським


Намилувавшись підсніжниками, надихавшись ними, можна відвідати і Мотрин монастир. Щоправда, доведеться терпіти російськомовність черниць, заплющити очі на суціль російськомовні книжки у церковній лавці. Напевне тут моляться і за кіріла. Достеменно не знаю, бо таку службу я навіть через вроджену допитливість не витримав би. Отакий запашок русского міра маємо серед пахощів нашої рідної природи, що пробуджується, в серці нескореної України неподалік поховання сотника полку гайдамаків Холодного Яру Івана Компанійця, могили Героя України, командира „Фрайкору” Гергія Тарасенка,  меморіалу інших Героїв нинішньої російсько-української війни, яких поєднав огонь Холодного Яру.

Меморіал Героям України

Меморіал Героям України


Олександр Вівчарик,

Фото автора

реклама

Коментарі  

 
+2 #3 СОЛДАТ 06.03.2024 19:27
Цитую Олександра:
У вас помилка :подснежники в український мові
будуть прліски

Мадам!- Вам сюди:
https://www.unian.ua/curiosities/pidsnizhnik-i-prolisok-riznicya-chomu-ne-mozhna-zrivati-12548520.html
Мабуть Вас залицяльники ніколи не привозили в весняний ліс. :lol:
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
-3 #2 Олександра 06.03.2024 17:51
У вас помилка :подснежники в український мові
будуть прліски
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+2 #1 Загребля 04.03.2024 16:30
Дякую! Тепер і я поїду.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100