Двадцять дев'яті вшанування Героїв відбулися на Чигиринщині. Громадські діячі, краєзнавці, патріотично налаштована молодь, захисники згадали Героїв холодноярців та Героїв російсько-української війни. Люди приїхали з усіх куточків України.
Голова Народного Руху України Андрій Корнат підкреслив, що Холодний Яр – святе місце. Адже туди йдуть, щоб, насамперед, набратися сили.
– Коли в людей з'являється внутрішня невпевненість, пропадає мотивація, коли різні зовнішні чинники роз'їдають віру – ти йдеш до церкви. А Холодний Яр – це церква. Сьогодні ми йдемо до могили Чучупаки, до борців Холодного Яру, хлопців і дівчат, які постали в пантеоні. Йдемо, бо хочемо чути їх, бачити їхні обличчя, відчувати їхній дух, чин тих, хто споїв своєю кров'ю цю землю.
Захід розпочався з панахиди на могилі Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака та на братській могилі холодноярців. Згодом учасники вшанувань відвідали могилу сотника полку гайдамаків Холодного Яру Івана Компанійця на території Мотриного монастиря.
Зокрема, на Холодноярському пантеоні відкрили пам'ятники захисникам, які полягли за волю України у 2022-2023 роках. Їх встановлює Історичний клуб «Холодний Яр» з допомогою благодійників і небайдужих громадян, повідомив член історичного клубу Богдан Легоняк. На сьогодні тут налічується 12 пам'ятників.
– 29 років тому ми розпочали встановлювати історичну справедливість. Відкривали ті пласти історії, про які нам намагалися не розповідати. Тут, у Холодному Яру, 100 років тому, точилася боротьба за відновлення Української держави. Боротьбу очолив місцевий мешканець Василь Степанович Чучупак. Його родина поклала на вівтар боротьби четверо синів. У 1995 році встановили перший пам'ятний знак, відтоді, щороку проводимо вшанування пам'яті Героїв Холодного Яру.
Імена Героїв, на честь яких відкрили нові горельєфи:
Павло Наконечний – «Історик», Олександр Пастух – «Добрий», Олексій Рубцов – «Солдат», Віктор Шарий – «Паланковий».
Про свого побратима Павла Наконечного «Історика» розповів координатор громадської організації «Поклик Яру» Ілля Мар'ян.
– Втрата Павла – втрата для всієї України. «Історик» може сприйматися як серйозний чоловік, з крицевими очима, хоча, насправді, так і є. «Історик» був великим лідером. Також він міг знайти момент, щоб подуркувати (показує відео, де друзі разом проводять час на новорічні свята). Здавалося б, людина дуже серйозна, але завжди заряджав інших, щоб вони розслаблялися, кайфували від своєї справи.
Віце-президент Історичного клубу «Холодний Яр» Леся Островська пригадала 2018 рік. Разом, із тоді ще живими захисниками: Олегом Куциним, Дмитром Брижицьким, вони відкривали пам'ятник 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр».
– Минуло декілька років. У мене за спиною, у вигляді пам'ятників, стоять мої найближчі друзі-побратими. Я дуже шаную Холодний Яр, бо мені довелося зустрітися в ньому з Героями: Олегом Куциним, Андрієм, «Да Вінчі», «Хаммер» стояв поруч на вшануваннях. Зараз ми маємо місію: продовжувати всі цілі, продовжувати сенс життя у боротьбі, як заповідали наші друзі.
Ніякі дії і слова не піднімуть з могил полеглих Героїв, проте наші дії і слова можуть зробити так, що їхній подвиг буде не даремний, переконаний командир 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», полковник Павло Паліса.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Холодний Яр - відновлення Nескорених (Фоторепортаж)
На Черкащині смолоскипною ходою вшанували загиблих героїв (ВІДЕО)
В екзотичні мандрівки черкащани можуть пуститися не лишаючи меж області
Митрофаненко: Готуй нових борців, Холодний Яре!
Юлія Капуш
рекламаЦікаві новини звідусіль
